Антон Логвинець: Жити і весь час боятися — це не вихід

0














Син білоруського політика Олеся Логвинця, затриманого 23 березня в Мінську, розповів в інтерв’ю DW про те, що зараз відбувається з його батьком і чого він очікує від святкування Дня Волі.У хроніці мінського правозахисного центру «Весна» Алесь Логвинець став 294 з 335 затриманих у Білорусі в березні 2017 року. Колишнього заступника голови руху «За свободу» затримали 23 березня в Мінську, побивши на очах у сина Антона. Потім обох відвезли на мікроавтобусі. У той же день політика повинні були судити за статтею «дрібне хуліганство». У залі суду йому стало зле, і звідти його доставили в лікарню, де у нього діагностували струс мозку, черепно-мозкову травму та закритий перелом носа.

В інтерв’ю DW його син Антон Логвинець розповів про те, що зараз відбувається з батьком і як цей арешт вплине на його подальші плани.

DW: Яка, на ваш погляд, справжня причина затримання Олеся Логвинця, чому спецслужби звернули на нього увагу саме зараз?

Антон Логвинець: Основна причина в тому, що нинішній режим боїться втратити владу і контроль над ситуацією. Саме тому режим безпідставно, без всякої логіки, не виконуючи своїх же законів, арештовує людей.

— Чи вдалося вам зустрітися і поговорити з батьком? Йому надають медичну допомогу?

— Сказали, що пустять тільки дружину і сина. Мене пустили на 10 або 15 хвилин, але більше нікого — послалися на те, що батькові потрібен спокій. Бажаючих відвідати сьогодні було багато. У лікарні цілий день чергували друзі і знайомі. Але батькові не дозволили вийти в коридор і ні з ким побачитися. З приводу лікування можу тільки сказати, що батькові зараз ставлять крапельниці, більше я нічого не знаю.

— В якому стані він зараз?

— Краще, ніж учора. В основному лежить. На тілі сліди побоїв. Синя рука, на обличчі кровоточить досі рана, на носі слід від удару. Після сьогоднішнього обстеження всі поставлені вчора підтвердили діагнози — закрита черепно-мозкова травма, струс мозку і перелом носа. Сказали, що залишать батька в лікарні до понеділка.

Зв’язку із зовнішнім світом у нього зараз практично ніякої. Телефон забрали при затриманні, комп’ютер принести в лікарні не дозволили. Мене перед входом в палату охоронець попросив вимкнути телефон. Сфотографувати батька теж не дозволили.

— Як його охороняють?

— У камері постійно чергують два охоронці в цивільному.

— Ви сказали «в камері»?

— А як інакше? Усіх пацієнтів, які були там вчора перевели в інші палати. І він залишився один під охороною. Каже, що сьогодні більш адекватні охоронці, з якими можна розмовляти. Вчора його вартували весь день ті, хто бив. І ці ж люди збиралися виступати свідками в суді.

— Дивлячись ні ситуацію в Білорусі і те, що сталося з батьком, чи ви плануєте активно займатися політикою?

— Я і так вже займаюся. І кожен, хто живе в Білорусі, так чи інакше бере участь в політичному житті країни. Зараз я вчуся на останньому курсі Варшавського политехничекого інституту, за спеціальністю «програміст». Але я приймаю участь у роботі Товариства білоруської мови і є одним з ініціаторів створення громадянської компанії «Дзея» (дія — Ред.), скоро ми проведемо установчі збори.

— Чи збираєтесь ви йти 25 березня на акцію з нагоди Дня Волі. І якщо так, то з яким настроєм?

— День Волі 25 березня — це не акція, а велике свято для кожного білоруса. Я, як і всі, буду святкувати 99-ю річницю утворення Білоруської Народної республіки. Це свято, а ніякий не протест.

— У березні в Білорусі за участь у несанкціонованих публічних виступах затримано більше 300 осіб. Влада Мінська не дали дозволу на святкування Дня Волі. Що ви очікуєте і готові до арешту?

— Я очікую побачити на вулицях Мінська багато людей в гарному настрої, з посмішками на обличчях. Ми живемо в Білорусі, і тут можуть затримати кого завгодно, де завгодно і за що завгодно, без всяких на те підстав. Але жити і весь час боятися — це не вихід.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий