Архітектори-шкідники: хто роздає забудовникам Київ по шматочку

9

Вся містобудівна діяльність відбувається за алгоритмом, який передбачений чинним законодавством. Принаймні так повинно відбуватися.

Головною відправною точкою цієї діяльності є основний документ під назвою Генеральний план. Це неймовірно складний комплексний документ, який враховує і прораховує всі аспекти життєдіяльності та потреби міста, задає тон розвитку і при цьому показує, як зберегти баланс територій, забезпечити безпеку здоров’ю і життю мешканців, розвиваючи при цьому їх душу, тіло і мозок.

Час від часу виникає необхідність оперативно вносити корективи в план розвитку міста. Адже сучасне життя диктує свої правила і потреби, і стосується, зокрема, питання комфортного і безпечного облаштування міського простору. А що робити, якщо зміни в Генплан можна вносити не частіше одного разу в 5 років? І якщо врахувати, що внесення таких змін передбачає складну і тривалу процедуру узгодження. У цьому випадку київські воєводи не розгубилися і вибрали шлях шматочків – поділили Київ на безліч територій, присвоївши відповідний номер, і почали розробляти детальні плани цих ділянок. Погодьтеся, по шматочках з’їсти великий пиріг на багато простіше, ніж відразу цілком.

Шлях шматочків починається з затвердження депутатами міськради, в нашій історії — Київради, Програми оновлення містобудівної документації, яка (програма) має термін дії, і до якої додається перелік детальних планів територій, що підлягають розробці.

Після затвердження депутатами Програми, на арені з’являється Департамент містобудування та архітектури, на який покладена дуже важлива місія. Департаменту делегована функція замовника розробки детальних планів територій (далі – ДПТ), необхідність вибору організації-розробника з наявністю фахівців відповідної кваліфікації для розробки проектних рішень, формування пунктів договору і технічного завдання, підготовки вихідних даних і т. д. згідно букви закону. Підписує цей договір три сторони: замовник – Департамент містобудування та архітектури в особі його начальника, він же головний архітектор міста Олександр Свистунов, розробник – архітектурне бюро має ліцензію, і платник цього задоволення – КП «Спецжитлофонд». З ім’ям Свистунова пов’язано кілька гучних скандалів, зокрема, нещодавно у ЗМІ виникло питання щодо його доходів за 2017 рік.

З трьох підписантів важлива роль у забезпеченні виконання вимог законодавства України та врахування інтересів київської громади при розробці та затвердженні ДПТ належить Департаменту містобудування та архітектури. Саме представники Департаменту як замовника готують зауваження щодо проекту ДПТ і направляють розробнику для усунення їх, організовують громадські слухання, забезпечують подання проекту на розгляд Архітектурної містобудівної ради. І найголовніше, готують проект Рішення по даному ДПТ на погодження профільної комісії Київради, і далі на затвердження депутатами на пленарному засіданні Київради.

Тобто, цей документ – ДПТ – апріорі повинен відповідати нормам закону, оскільки підписує «благословення» чиновник, в нашому випадку Свистунов А. В., який відповідно до закону України «Про держслужбовців» повинен керуватися виключно ЗАКОНАМИ України.

А що ми бачимо в результаті?

У Києві тотальний будівельний бєспрєдєл. Попередній Генплан застарів, новий ніяк не приймуть. «А гроші заробляти треба!» думають забудовники.

Тому в останні роки наявна тенденція «точкової забудови» Києва і відведення ділянок під забудову через ДПТ. За законодавством детальний план території розробляється для уточнення в більш великому масштабі положень Генерального плану. На ділі ж детальні плани використовуються не за призначенням» — у них прописуються пункти, які прямо суперечать Генплану, змінюється функціональне призначення земельних ділянок і т. д.

Наприклад, зараз на голосування в Київраді подано скандальний проект ДПТ (детальний план територій) по вул. Васильківській-Голосіївському проспекту. На вул. Васильківської розташована будівля Інституту водних проблем і меліорації з функціональним призначенням «комунально-складські території». А в проекті ДПТ комунально-складські території перетворюються в житлові будинки. Причому в небезпечній близькості від туберкульозного диспансеру. Зайве нагадувати, що в Генплані за адресою вул. Васильківська, 37 ніяка багатоквартирна житлова забудова не запланована. Отже, в наявності порушення Генерального плану Києва.

Замовник і виконавець проекту ДПТ шляхом розробки і затвердження ДПТ в обхід Генерального плану Києва «пристосовують територію під інші потреби», фактично роблячи дерибан під конкретного забудовника. Зауваження, викладені громадськістю на громадських слуханнях були враховані поверхнево без чіткого обґрунтування їх відхилення.

Замовників цього проекту ДПТ не вчить сумний досвід інших ДПТ, які були оскаржені в суді. Триває судовий розгляд по ДПТ з Рибальського півострова у Києві, де рекреаційну зону на 100% віддали під забудову. А раніше цього року суд виніс рішення на користь мешканців Микольська Слобідки і скасував ДПТ. Суд погодився з аргументами киян, що неприпустимо змінювати призначення території (з комунально-складських на житлові) і що функціональні перетворення окремих територій у представленому проекті детального плану території розходяться з положеннями чинного генерального плану міста.

Хочеться також акцентувати увагу на тому, що будь-які містобудівні зміни повинні служити інтересам жителів міста перш за все. А в основному проекти ДПТ викликають обурення активістів, які закликають депутатів не голосувати за ДПТ. В проектах не передбачено об’єкти соціального призначення, а саме: школи, дитячі садки, сквери, поліклініки, музеї, спортивні школи та дитячі майданчики.

І до речі, цікавий факт: з 1 вересня 2018 року набирають чинності нові Державні будівельні норми. Вони встановлюють показники граничних параметрів забудови земельної ділянки на рівні 30% від площі для забудови при поверховості 11 поверхів і вище. Решта території потрібно відводити під благоустрій, озеленення, дитячі майданчики і спортивні майданчики. У такому кількості вільні території відсутні, що унеможливить у подальшому під цю забудову отримати Дозвільні документи на будівництво, Містобудівні умови і обмеження і т. д.

Можливо, це ще одна причина, по якій депутати поспішають прийняти максимальну кількість ДПТ перед канікулами, не звертаючи уваги на обурення киян.

«>

12.07.2018
20:28
Источник

Оставить комментарий