Церковна Мафія. Як мережа Московського патріархату Київ в лещата взяла

4

Самозахопленнями грішать представники однієї релігійної організації, центр якої знаходиться в іншій державі.

Резонанс навколо «монастиря» УПЦ МП , побудованого поблизу фундаменту Десятинної церкви в Києві, оголила ще одну проблему в церковному житті країни. З’ясувалося, що церква Московського патріархату використовує прийом «захопити землю — поставити каплицю, а потім церкву» масово і повсюдно. При цьому в кожному з випадків місцеві і центральні влади часто закривають очі на сумнівні з точки зору закону будівництва. Тривогу б’ють тільки небайдужі громадяни, окремі активісти і депутати. Таких історій, як з Десятинною, навіть у столиці десятки. Важлива деталь: самозахопленнями грішать представники однієї релігійної організації, центр якої знаходиться в іншій державі. У виданні «Главком» зібрали інформацію про найбільш резонансні історії, навколо яких тривають конфлікти в столиці України.

Церква Ікони Божої Матері «Знамення» на території столичного парку «Нивки»

Церква, яка розташована за адресою вулиця Незалежності, 28а в УПЦ МП називають відродженим Знаменовским храмом, який був зведений у 1912-1913 роках, але зруйнований в 1933 році. Але жителі районів, прилеглих до станції метро Берестейська, вважають споруду незаконним. Церковники буквально вкрали у місцевих шматок зеленої зони, обгородивши його парканом.

Церква на Нивках. Фото: Станіслав Кучеренко

З цього приводу жителі довколишніх кварталів зверталися до народного депутата Юрія Левченка. Церква була зведена на території природно-заповідного фонду парку «Нивки» — у зеленій гущавині. У планах УПЦ МП побудувати на цій ділянці у тимчасового дерев’яного церковного Мафу храм. Про це свідчить інформація, розміщена на відомому православному інтернет-ресурсі «Київська Русь». Він повідомляє, що у парку «Нивки» «планується будівництво місткого кам’яного храму поряд з існуючим деревяним, і православного кафе».

У витягу з бази даних Державного земельного кадастру за станом на 23 грудня 2015 року було зазначено, що ділянка на Лагерній, 28а знаходиться на стадії оформлення права на постійне користування релігійною громадою УПЦ МП в честь ікони Божої Матері «Знамення», де-юре зареєстрованої в Солом’янському районі Києва. Але чи будуть реалізовуватися ці плани і коли саме це станеться — невідомо. У КМДА «Главком» запевнили: ні про яке будівництво церкви вже не йдеться. Про це «Главкому» повідомила директор ДП «Інститут Київгенплан» Ірина Красюк. «Оскільки датою закінчення стадії розробки оформлення права зазначено 31 березня 2011 року, «Інститут генерального плану міста Києва» детальний план території не враховано розміщення культової споруди за вказаною адресою», йдеться в листі за підписом пані Красюк.

На думку Юрія Левченка, до питання будівництва храму на Табірній ще цілком можуть повернутися, незважаючи на затверджений рішенням Київради від 20 грудня 2017 року Детальний план території (ДПТ). Депутат звертає увагу на те, що хоч цей ДПТ і не охоплює територію навколишніх парків, столичні обранці визначили в його рамках розміщення цієї церкви, чим, по суті, «узаконили» самобуд на території природно-заповідного фонду, незважаючи на заборону будівництва на такій території, а також «філігранно откроили частина парку між Університетом «Крок» та житловим комплексом «Зелений острів» (Сікорського, 1,1 б). «Якщо вони зробили так з цією ділянкою, то чому б таким чином в майбутньому не зробити з ділянкою, де може виникнути ще більша церква Московського патріархату?», — резюмує депутат.

Цікаво й те, що ще в 2011 році був наказ Міністерства культури, який визначав, що вже зведений храм УПЦ МП знаходиться в межах паркової території, має особливий статус і охороняється законом. У ортофотопланів (фотографічному плані місцевості на точною геодезичної опори, отриманому шляхом аерофотозйомки) від 2013 року можна побачити, що територія церкви також знаходиться в зоні, що охороняється державою. На фоні цього можна згадати і рішення Київради від 2015 року, коли він, затвердивши Детальний план території, дозволив побудувати церкву Київського патріархату, якої досі немає.

Ортофотоплан

Храм ікони Божої Матері «Пом’якшення злих сердець»

Історія цього храму бере початок з літа 2007 року, коли за адресою вул. Щусєва, 12а в Шевченківському районі столиці з’явилася церква-намет. Вже у вересні того ж року почалося будівництво дерев’яної споруди, яка завершилася в грудні, а 8 червня 2008-го року освятив храм на той момент глава УПЦ МП Блаженніший митрополит Володимир. Церква належить громаді парафії Святителя Петра Могили.

Місцеві жителі побоюються розростання будівництва навколо чергової церковної точки. У минулому році тут з’явився паркан, який огороджує значну територію поза самої церкви. Як пояснюють в храмі, це для того, щоб місцеві жителі не вигулювали собак. Громадські активісти і народні депутати заявляють про незаконність будівництва храму. Зате релігійна громада відкидає звинувачення і посилається на рішення Київської міської ради від 26.02.2010 р. про надання їй земельної ділянки площею 20 соток в постійне користування.

Церква на Щусєва

Занепокоєння у мешканців кількох будинків по вулиці Щусєва викликає те, що на цих 20 сотках, якими тепер розпоряджається релігійна громада, розташований дитячий майданчик. І в разі якщо УПЦ МП вирішить забудувати ділянку, майданчик просто викинуть. «Після того як вони встановили паркан, з’явилася інформація, що вони будуть розширюватися за рахунок паркування, будувати нову, муровану церкву замість дерев’яної, збираються робити монастир», — розповів «Главкому» Юрій Левченко. Настоятель храму отець Іоанн (Тронько) в коментарі «Главкому» заперечує інформацію про плани звести на Щусєва, 12а кам’яний монастир. «Немає таких ні планів, ні можливостей. За всі роки у нас навіть туалет тут не з’явився», — бідкається отець Іоанн. На його переконання, проти храму виступають ті, хто хоче прибрати до рук ласий шматок землі. Мовляв, якщо храм зруйнують, на цьому місці відразу зведуть багатоповерхівку. Треба визнати, що слова настоятеля храму мають під собою грунт.

За чинним Генпланом розвитку Києва, затвердженого рішенням Київради в березні 2002 року, земельну ділянку за адресою вулиця Щусєва, 12 відноситься до … території багатоповерхової житлової забудови. А церква була зведена на прибудинковій території. Відповідно до витягу про діючих містобудівних регламентах виробництва містобудівної діяльності, на прибудинковій території заборонено будувати храм. Іншими словами, дозвіл на забудову релігійної споруди релігійна громада отримала всупереч положень Генплану міста, хоча до виділення землі релігійній громаді у противників церкви на Щусєва заперечень немає.

Жителі Сирцю вже не проти вже збудованої дерев’яної церкви. Звикли. Вони виступають лише проти зведення кам’яного монастирського комплексу, пояснюють активісти.

«Храм на честь ікони «Всіх скорботних Радість» у Бабиному Яру

Цю дерев’яну церкву, що виросла в Бабиному Яру, кілька разів пробували спалити. Вперше підпал стався 4 грудня 2014-го року, коли невідомі кинули шість пляшок з коктейлем Молотова. З них загорілися тільки три. Охоронці вчасно помітили пожежу загасили. Наступного разу невідомі підпалили будівлю 26 січня 2015-го року. Так само намагалися спалити церкву з допомогою коктейлів Молотова. Вогонь трохи пошкодив вівтар, сторож знову вчасно погасив полум’я. Через три місяці, 22 квітня того ж року відбулася третя спроба спалити храм. На цей раз невідомі діяли дещо інакше, ніж у попередні рази. Вони залили бензин між дошками і підпалили». Як скаржиться настоятель храму, протоієрей Сергій Темник, в результаті пожежі постраждала стіна дерев’яного будинку.

Церква в Бабиному Яру

Жителі Шевченківського району Києва, на території якого розташований храм, обурені тим, що він був зведений на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», де будівництво заборонено в принципі. Але традиційно для Московської церкви в Україні ніякі заборони не діють.

Бабин Яр є пам’яткою національного значення. Земельна ділянка, на якій здійснено будівництво церкви Московського патріархату, має кадастровий номер 8000000000:91:005:0053, за цільовим призначенням віднесена до земель історико-культурного призначення, що перебувають у державній власності. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Земельного кодексу України, навколо історико-культурних заповідників встановлюються зони охорони пам’яток, на них заборонено вести діяльність, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Іншими словами, церква УПЦ МП тут теж незаконна.

За пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини стаття 298 Кримінального кодексу, наприклад, передбачає відповідальність посадової особи до 8 років позбавлення волі. Між тим, у департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва ділянку, на якій зведена церква, не знайшли. Оскільки ділянка з вищезазначеним кадастровим номером має площу 20,9033 га, департамент не може встановити адресу об’єкта, про який йде мова. Принаймні, це випливає з відповіді департаменту.

Відповідно до Закону про охорону культурної спадщини, будівництво на заповідній території заборонено, але можуть бути винятки. Для цього закон вимагає отримання спеціального дозволу на проведення певних робіт, наявність якого в даному випадку користувач об’єкта не підтверджував. В церкві «Главкому» повідомили, що останнім часом нападів, спроб підпалу і загроз зруйнувати храм не було. Але питання законності існування храму коментувати відмовилися.

Подання в суд за фактом незаконних будівництв проблему не вирішує, оскільки потрібно з самого початку не допускати зведення культових споруд. «Всі розмови про «подання в суд» — це небажання київських чиновників брати на себе відповідальність виконувати свою роботу», — говорить Левченко.

Храмовий комплекс на Солом’янці

За адресами вулиця Уманська 12 і 14 розташовані церква ікони Божої Матері «Всіх скорботних радості» і храм преподобного Сергія Радонезького, роботи по будівництву якого майже завершені.

Церква на Уманській. Фото: Тетяна Андрєєва

З серпня 2003 по серпень 2007 року проходив процес оформлення та узгодження проектної та дозвільної документації, розповідають церковники. Церква ікони Божої Матері почали будувати в 2008 році паралельно зі зведенням храму Сергія Родонежского. Проте всі сходяться, що будівництво споруд Московського патріархату в цих місцях законно. У ніч на 15 червня 2008 року напередодні свята Святої Трійці невідомі підпалили храм, але обгоріла тільки внутрішня частина лівої стіни.

Церква Володимирської ікони Божої Матері в сквері Болбочана

За адресою вул. Січових Стрільців, 86, перехрестя вулиць Січових Стрільців та Глибочицькій на території скверу знаходиться храм Володимирської ікони Божої Матері. В райдержадміністрації Шевченківського району столиці повідомляють, що хоча балансоутримувачем скверу є комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району, але «об’єкти нерухомого майна, розташовані на території даного скверу, на балансі підприємства не враховуються», кажуть в Шевченківській райдержадміністрації. В департаменті містобудування та архітектури стверджують, що на земельну ділянку (сквер Болбочана) вихідні дані для проектування об’єктів не надавалися.

Церква на Січових Стрільців. Фото: Юрій Новотавский

В Державному реєстрі прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку та об’єкти нерухомості на ній також відсутні. Цікаво, що і міський земельний кадастр не володіє інформацією про те, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно. Таким чином різні інстанції намагаються відмежуватися від відповідальності за зведення храму на території скверу. Дозвіл на будівництво будинку в сквері ніхто не давав, як і дозвіл на введення об’єкта в експлуатацію. 31 березня 2017 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва обіцяв здійснити позапланову перевірку зведення об’єкта за адресою вул. Січових Стрільців, 86, але віз і нині там, кажуть громадські активісти і депутати.

Противники сумнівних забудов кажуть, що і за Омельченка, і за Черновецького всі чиновники плювати хотіли на містобудівне законодавство. З вищенаведених історій можна зробити висновок, що з тих пір ситуація не сильно змінилася. «Ні КМДА, ні в Державній архітектурно-будівельній інспекції не хочуть реагувати на ці порушення, просто футболять ці питання», — говорить Левченко.

Михайло Глуховський, опубліковано у виданні Главком

«>

Источник

Оставить комментарий