Черговий сюрприз від Гройсмана: подорожчає те, на чому не зекономиш

0














Кабмін запевнив населення, що нова методика стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання) для дистрибуції електроенергії і передачі магістральними мережами не повинна позначитися на рахунках споживачів.

Чиновники вважають, що модернізувати інфраструктуру обленерго потрібно, в тому числі шляхом залучення інвестицій, але робити це слід не за рахунок простих українців. І настійно рекомендують незалежному регулятору НКРЭКУ «ретельно вивчити і при необхідності доопрацювати» видані нормативи, повідомляє UBR.

Боязнь влади «втратити обличчя» після обіцянок, що підвищення цін на світло з 1 березня 2017 року буде останнім, зрозуміла. Між тим, експерти вважають, що впровадження нової методики розрахунку тарифу на постачання електроенергії неминуче призведе до суттєвого підвищення цін — спочатку для промисловості, а потім і для населення.

ЩО ТАКЕ RAB-ТАРИФ?

Як повідомлялося раніше, НКРЭКУ 28 липня 2017 року завершила формування нормативної бази щодо впровадження стимулюючого тарифу для передачі і розподілу електроенергії. За словами глави НКРЭКУ Дмитра Вовка, відповідні зміни були внесені до постанови комісії від 23 липня 2013 року №1009.

При цьому чиновник не навів конкретних даних про нової методології тарифоутворення та її вплив на тариф для обленерго. А також не повідомив і про можливу додаткового фінансового навантаження на кінцевого споживача.

Стимулюючий тариф або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base — регульована база інвестованого капіталу) передбачає зростання доходу енергопостачальної компанії залежно від розмірів її інвестування в мережі.

«Треба розуміти, що це не сам тариф, а формула його освіти для природної монополії, якої у тому числі є і обленерго», — пояснив UBR.ua директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.

За його словами, зараз тариф утворюється за принципом «витрати плюс», тобто до своїх витрат компанія додає свій прибуток і стверджує цей тариф у регулятора. Очевидно, що така система не стимулює обленерго скорочувати свої витрати коль скоро вони все одно будуть компенсовані за рахунок тарифу.

Тому в Європі застосовується RAB-тариф, який також називають стимулюючим. На відміну від витратного методу, він затверджується не на один рік, а на довгий термін (3,5 і 8 років).

Даний механізм передбачає встановлення величини необхідного доходу (ставки прибутковості) компанії на старі і нові активи. Регулятор збирається закласти в так зване RAB-регулювання прибутковість для обленерго на рівні 12,5% річних. Причому, як на нову базу (мова йде про інвестиції в нові активи), так і на наявні активи компаній (підстанції, лінії передач та інше).

Передбачається, що це мотивує компанію модернізувати мережі і скорочувати втрати в мережах. Ідея проста: по-перше, чим більше база вкладеного капіталу, тим більше енергокомпанія може отримати грошей з ринку в підсумку. По-друге, при незмінному тарифі компанія зацікавлена в скороченні витрат, щоб отримати додатковий прибуток.

Згідно позиції НКРЭКУ, перехід на стимулюючу тарифообразованиепозволит залучити інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність і якість послуг, а в подальшому і знизити тарифи.

З одного боку, через кілька років зростання доходів обленерго зупиниться, оскільки потреба у великих інвестиціях знизиться. З іншого — операційні витрати будуть постійно скорочуватися. Отже, можна буде зменшити тариф для споживача.

Однак експерти сумніваються, що українські власники обленерго будуть вкладатися в розвиток інфраструктури. Адже з 25 регіональних енергорозподільчих компаній 19 знаходяться в приватній власності.

ЧОМУ НЕ ВИГІДНО ІНВЕСТУВАТИ

За словами експертів, ефективність функціонування RAB-тарифу залежить від ставки на старий і новий капітал. Це один з найбільш спірних питань. Другий камінь спотикання на шляху стимулюючого тарифоутворення — вартість енергії для населення. Наскільки підвищиться тариф на електроенергію для всіх категорій споживачів після введення RAB-регулювання?

«Сама ідея прогресивна. Питання в тому, як це відіб’ється на споживачеві. Будь перехід повинен бути поступовим, а у нас відразу піднімають тарифи у кілька разів. Як це сталося з газом. У споживачів немає грошей платити за такими цінами за тепло і газ, уряду довелося ввести субсидії. Тепер грошей не вистачає вже в бюджеті і починаються проблеми у розрахунках, що в кінцевому підсумку призводить до відключення об’єктів, як це було в Києві з ТЕЦ-6», — зауважив Землянський.

Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що ніякого стимулювання інвестицій не відбудеться. Насамперед, тому що ставка прибутковості в розмірі 12,5% річних навіть не покриває банківський відсоток для довгострокових кредитів (19%) і буде вганяти компанії збитки. А власних коштів у енергорозподільчих компаній ніколи не було.

Гроші, які будуть надходити у вигляді 12,5% нарахувань на старі активи будуть, як і раніше, виводитися з енергорозподільчих компаній.

«Нам усім хочуть здати в оренду облуплені трансформатори і підгнилі телеграфні стовпи за 12,5% річних, та ще й загадковою оціночної вартості», — выссказался Паращій.

За його словами, потрібно будувати чіткі моделі, щоб всі розуміли скільки можна заробити в майбутньому, а не заробляти на створеному в минулому. Раніше передбачалося, що оцінку активів обленерго можуть провести аудитори з «великої четвірки». Але це також не гарантія справедливої оцінки.

«Досить згадати недавній випадок відлучення НБУ українського підрозділу PwC від аудиту банків за недостовірний аудит «Приватбанку», — висловив сумнів співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

ЯК МОЖЕ ЗРОСТИ ТАРИФ

Як розповів UBR.ua експерт в області енергетики, колишній член НКРЭКУ Андрій Герус, ставка на старі активи — це прибутковість не на вкладений капітал, наприклад, під час приватизації. А на активи, створені за рахунок грошей споживачів (через тарифи) або зовсім в часи СРСР. Але адже планується, що отримувати дохід будуть нинішні акціонери, які витратили на купівлю активу, наприклад, всього 500 млн грн. У той час як нинішня його вартість оцінюється в 8 млрд грн.

Тому експерт вважає, що ставка прибутковості на старі активи повинна бути значно менше 1-3%. Зате на нові активи вона може бути на рівні ставки кредитування в 19%.

У кінцевому підсумку, за словами експерта, введення RAB-тарифу з єдиною ставкою 12,5% на всі активи, може вилитися приблизно в 30 млрд грн додаткових витрат на рік.

«З кого можна взяти ці додаткові кошти? З населення, промисловості та бюджетних установ. Можна не чіпати тарифи на світло для кінцевих споживачів, а перерозподілити гроші від виробників електроенергії на користь енергопостачальних організацій. Тобто, для генерації знизити тариф, а для обленерго — підвищити.

Це складно й неоднозначно, тим не менш, можливо», — запевнив UBR.ua Андрій Герус.

Однак нагадав, що ставка прибутковості в 12,5% буде встановлена на регуляторний період (три роки). Якою вона буде надалі, поки сказати не можна.

«Якщо не будуть змінювати тариф для генерації, то там, де запровадять RAB-тариф, однозначно підвищаться тарифи для кінцевих споживачів. Зростуть приблизно на 30-40%. Зі свого боку, Нацкомісія ніяких розрахунків не призводить», — сказав Герус.

За словами Дмитра Марунича, якщо RAB-тарифи введуть в нинішньому вигляді, то першими постраждають енергоємні підприємства через збільшення вартості е/е на оптовому ринку.

«Підвищиться оптова ціна і тоді комісія буде змушена підняти тариф для промисловості. Для населення підвищення тарифу доведеться оформляти окремим рішенням НКРЭКУ. Але до виборів влада не стануть цього робити», — запевнив Марунич.

Однак у такому випадку, за словами експерта, знову посилиться перехресне субсидування промисловістю тарифів для населення, що суперечить цілям закону про ринок електроенергії.

Тому експерт не виключає, що затія з RAB-тарифами повторить долю абонплати за газ, яку спочатку ввели, а потім відклали. Надія на це міститься в презентації самої НКРЭКУ, де в резюме значиться наступне: «розгляд рішень про перехід на RAB-регулювання можливе тільки після проведення відкритих слухань із залученням місцевої влади».

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий