Чому давно потрібно було продати держпідприємства

0














За 2016 рік всім українцям довелося скинутися по 2000 гривень на 82 мільярди боргів державних підприємств.

Державний сектор економіки в Україні можна вважати, мабуть, самим яскравим прикладом безглуздого марнотратства. Ми є власниками величезної кількості власності, яка не приносить ніякого прибутку.

Навпаки, її зміст обертається збитками. Загальна кількість втрат таке, що найсерйозніші статті державних витрат за іншими статтями бюджету виглядають досить скромно.

Днями депутати проголосували за зміну державного бюджету і Порошенко вже підписав це рішення. З додаткових надходжень уряд розраховує виділити 14 млрд. гривень на субсидії. Велика сума, якої нам не вистачало.

Для порівняння, за 2016 рік збитки державних підприємств склали 82 млрд грн. Вісімдесят два мільярди на рік – в мінус. А за три роки з 2012 по 2015 ми втратили на їх утриманні 200 мільярдів.

Вважати з часу отримання Україною незалежності та переходу до ринкової економіки навіть страшно.

На простому прикладі це виглядає наступним чином. Ми весь рік працювали, сплачували податки, державний сектор теж щось робив важливе. В кінці року підбиваємо підсумки – хто скільки вніс в скарбницю. Населення свою частку вніс.

А держпідприємства сором’язливо відводять очі і кажуть, що у них для нас є дві новини. Ми просимо почати з гарною, а держава відводить очі і тихо додає, що «ніхто не говорив, що з двох новин одна повинна бути хороша». Отже, перша новина – вони в бюджет не принесли нічого. Взагалі. А друга новина – нам потрібно ще скинутися і зібрати на їх погашення збитків 82 мільярди. Чудово, просто чудово. Навіщо нам такий бізнес, який із завидною завзятістю йде в мінус?

Справедливості заради варто відзначити, що є держпідприємства, які мають стратегічне значення і продавати їх, можливо, не варто. Це «Нафтогаз України», «Укрзалізниця», «Енергоатом» і ряд інших. Так вони, як раз, або дають прибуток, або виходять в нуль.

Але все в Україні належить державі майже три з половиною тисячі підприємств. У якій країні з ринковою економікою і приватною власністю на нерухомість і засоби виробництва така кількість держпідприємств? При цьому половина з них взагалі не працює. А з працюючих дають прибуток 30%, а 70% навіть залишаючись формально «живими» продовжують поглинати гроші, заплачені українськими платниками податків. Де логіка?

На практиці «мертві» можуть виглядати як завгодно. Забутий Богом і людьми сарай або сортир в селищі, заколоченная автостанція, яка нікому не потрібна, завод, від якого залишилися тільки приміщення цехів і паркан.

Це все потрібно якось охороняти, хоча б у мінімальному обсязі давати електроенергію. Живі, але збиткові підприємства вимагають ще більших фінансових вливань. Правда, іноді складаються забавні ситуації. Підприємство хронічно збиткова, без дотацій із бюджету відразу помре, а директор виглядає цілком забезпеченим і задоволеним життям людиною.

Питання, який не просто назріла, а вже перезріло. Ось ці три тисячі підприємств, які в рік виймають з нашої кишені 82 мільярди (тобто умовно по 2 тисячі гривень у кожного українця, включаючи немовлят і пенсіонерів).

Що нам з ними робити? Чекати міфічного піку попиту? Можна розтягнути років на десять програму приватизації, процес влетить нам ще в копієчку, та й все одно розтягнеться на кілька десятиліть. Або продати їх усім бажаючим в найкоротші терміни, хоч за сто гривень, хоч за гривню, а окремим чиновникам вручати безкоштовно в якості покарання за минулі гріхи?

Останній варіант, звичайно, жарт, а ось термінова продаж за будь-якою ціною або ліквідація – це цілком логічно. Якщо цей умовний сарай в селі нікому не потрібен, а сторожа потрібно годувати мінімум на 3200 грн в місяць, то сарай таки краще відразу спалити. Складно сказати, скільки ми отримаємо від такої приватизації грошей. Навряд чи багато – не найпривабливіші активи.

Але в чому можна бути впевненим, що в наступному році у нас з’являться 82 «зайвих» мільярди. Які можна витратити на будівництво доріг, енергозберігаючі проекти, розвиток інфраструктури в Карпатах чи на узбережжі моря, щоб малий і середній бізнес зміг вкладатися в розвиток туризму. Так багато є напрямків – були б гроші…

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий