Чому для України важливі домовленості між США і Туреччиною

У вівторок, 16 травня, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган відвідав Вашингтон з офіційним візитом. Протягом одного дня відбулися переговори лідера Туреччини з президентом США Дональдом Трампом, виступ перед представниками основних політологічних центрів, а також зустріч з керівниками найбільших американських компаній.

Напередодні цієї події провідні американські ЗМІ писали не лише про його важливість, але і про те, що Ердоган навряд чи повернеться в Анкару задоволеним результатами переговорів з Трампом. Така оцінка ґрунтувалася на «трьох китах»: авторитарний, в очах американської громадськості, імідж нинішнього турецького керівництва; серйозні розбіжності сторін з питання про пріоритетність завдань процесу сирійського врегулювання; відсутність, на думку провідних аналітиків, у Білого дому якоїсь чіткої позиції, не те що політики по відношенню до Туреччини.

Для України американо-турецькі домовленості важливі як мінімум з двох причин.

По-перше, з точки зору довгострокових інтересів нашої країни, важливо, щоб Туреччина і надалі залишалась стратегічним партнером США і НАТО, що зробить неможливим або, принаймні, ускладнить подальше зближення Анкари з Москвою. У тому числі, це стосується і реалізації енергетичних проектів в регіоні, так як США завжди виступали за реальну диверсифікацію поставок газу і проти обхідних маршрутів навколо території України.

По-друге, активна співпраця країн західної коаліції і Туреччини в якнайшвидшому врегулюванні кризи в Сирії виб’є з рук Кремля такі найважливіші інструменти дестабілізації регіону та ЄС, як продовження бойових дій проти мирного населення Сирії, збільшення потоку біженців і подальша радикалізація релігійних і племінних груп, в першу чергу курдських, на територіях північної Сирії і в районі сирійсько-іракського кордону.

В цілому, якщо спробувати прочитати між рядків дипломатичних заяв з обох сторін, про що вдалося домовитися, варто визнати, що прогнози фахівців виявилися близькі до істини. Під час підсумкової прес-конференції боку старанно обходили питання про підтримку США курдів, і практично ледь згадали про Ф. Гюлена. Враховуючи, що і Володимир Путін в Пекіні заявив про те, що Росія вважає за можливе співпрацю з курдськими формуваннями, як найбільш боєздатними, які готові боротися з ИГИЛ, було б дивно почути від Трампа щось інше, оскільки з цього питання позиції США і РФ збігаються.

У цьому контексті перш за все слід звернути увагу на «проблему Ракки». Ракка – це місто в північній частині Сирії, фактична столиця «ісламської держави», а точніше – терористичної організації ИГИЛ. Падіння Ракки буде означати величезний прогрес у знищенні ИГИЛ, що і є головним пріоритетом США в сирійському конфлікті. За оцінками Пентагону, для звільнення Ракки потрібні близько 20 тисяч добре оснащених сучасним зброєю бійців, і завдання формулюється просто – це буде або 20 тисяч американців, або до 15 тисяч сирійських курдів при частковій участі армійських підрозділів США, які і так розквартировані в країнах Перської затоки.

Источник

Загрузка...