Чому журналістські розслідування не цікавлять українців?

1














Журналісти-розслідувачі нарікають: викривальні матеріали в Україні не користуються попитом, а їхня робота не має підтримки навіть у значної частини колег. Медіаексперти звинувачують авторів розслідувань у «праці на Кремль», а журналісти-початківці не бажають робити тексти на підставі сенсаційної інформації про зловживання можновладців.

Статтю про ці та інші проблеми, з якими стикаються журналісти-розслідувачі в Україні, оприлюднило нещодавно Columbia Journalism Review (Нью-Йорк) — видання, що спеціалізується на темі ЗМІ. Потім текст переклало та передрукувало українське видання «Детектор медіа».

Хоча причин, які викликали певну кризу в розслідувальній журналістиці України, в статті наводиться декілька, коренем усіх проблем називають… війну. «Під час війни розслідування в Україні важко продаються», — так звучить заголовок матеріалу з Columbia Journalism Review у перекладі «Детектор медіа».

«Війна у східній Україні… докорінно змінила клімат для журналістики розслідувань», — пише автор статті Шеріл Л. Рід.

Головним чином, на думку журналіста, зміни сталися в оцінці своєчасності та наслідків від розслідувань для країни, що воює. «Через те, що Україна перебуває у стані війни з Росією, на журналістів, які критично пишуть про українську владу — зокрема президента, військових або поліцію, — вішають ярлик «інструмента російської пропаганди», — йдеться у статті в Columbia Journalism Review.

В умовах війни «викривачі» вимушені виправдовуватися та переконувати громадськість і медіаспільноту, що оприлюднення відомостей про зловживання можновладців або навіть звинувачення державних службовців у злочинах є намаганням змінити ситуацію в країні на краще, а не інформаційною диверсією проти держави.

У статті американського видання наводяться приклади таких спірних «викривальних» матеріалів. Зокрема це матеріал «Таємне життя Петра Порошенка» Влада Лаврова, Анни Бабінець та Дмитра Гнапа (Слідство.Info), який вийшов у ефірі «Громадського ТБ». Розслідування, в основу якого покладено дані з т.зв. «Панамських паперів», присвячено офшорним рахункам бізнес-структур, які пов’язують із Президентом.

Окрім того, як приклад гучного викриття згадується репортаж Оксани Гриценко, військової кореспондентки Kyiv Post, «про Службу безпеки України (СБУ), в якій є таємні в’язниці, де тримають людей, які висловлювали проросійські настрої».

Журналісти-розслідувачі обурюються, що за ці та інші подібні матеріали їх звинувачують у роботі на ворога.

«Люди запитували: «Як ви можете звинувачувати нашого Президента у відкритті офшорних рахунків під час війни?» — цитує Columbia Journalism Review Влада Лаврова. (Як пише американське видання, Лавров «технічно перебуває в штаті Kyiv Post», але його «зарплата в значній мірі» сплачується міжнародною структурою з дослідження організованої злочинності та корупції Organised Crime and Corruption Reporting Project  — OCCRP.)

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий