Чорновол: Данилюк вирішив загубити документи про купівлю будинку і машини

0














«А навіщо нам танки?», — щиро говорив міністр фінансів Олександр Данилюк, коли в 2016 році оборонні заводи зупинилися через брак фінансування. Як він так міг сказати? Як виявилося, це були слова «продукту» Льовочкіна.

Поясню: тоді в 2016 році оборонні заводи залишилися взагалі без фінансування і не могли навіть ремонтувати бронетехніку, яку негайно потребував фронт.

Так сталося, тому що ВР не проголосувала «спецконфіскацію» активів Януковича, а гроші на оборону в бюджеті були розписані з спецфондом куди йде конфіскат.

В середині 2016 року, коли заплави просто стали, наш Комітет з нацбезпеки і оборони ставши опікуватися запровадженням системи банківського кредитного фінансування заводів. Банківський кредит це цивілізований ефективний підхід, на відміну від прямого бюджетного фінансування — пережитку кам’янко-кам’яного віку.

І тоді нас дуже здивувало, що в цьому питанні ми раптово стикнулися з протидією міністра фінансів — євроінтегратора, реформатора, улюбленця західних посольств.

Півроку!!! міністр всіма способами блокував прийняття відповідної постанови Кабміну. Коли він нарешті її пропустивши, пішов наступний 2017 рік і заплави вже малі традиційне бюджетне фінансування.

Тобто ті, максимальні зло, в інтересах держави агресора, яке міг зробити Данилюк, він зробив — весь 2016 рік в Україні була паралізована робота оборонки.

Коли мій колега нардеп Іван Вінник прямо спитав тоді Данилюка, чи він усвідомлює свою відповідальність: що це «мінус», наприклад, конкретна сотня танків?

«А навіщо тобі танки? Мені танки не потрібні», — заявив Данилюк.

Як по мені для державного діяча — такі слова святотатство, а для міністра фінансів — нормально.

Як так?

А потім все виявилось дуже просто. Виявилося, що Олександр Данилюк, це «продукт» Льовочкіна. Він прийшов у політику в команді Льовочкіна — одного з ідеологів режиму Януковича.

Відбулося це так:

2010 році за ініціативою Сергія Льовочкіна, Президент Віктор Янукович підписав Указ про створення Координаційного центру з впровадження економічних реформ при Адміністрації Президента (далі — Координаційний центр), як консультативно-дорадчого органу при Президентові України, який очолив Данилюк і пропрацював там всі три роки режиму Януковича. Основним завданням Координаційного центру було сприяння впровадженню положень програми економічних реформ на 2010-2014 рр. Зокрема, Координаційний центр координував роботу Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України у системі виконавчої влади, який у 2010-2014 році очолював Владислав Каськів. А звідти гроші виводилися на офшори Льовочкіна. Тобто Данилюк працював гвинтиком корупційного механізму Льовочкіна.

Тому і фінансування Координаційного центру загалом та гр. Данилюка О. О. особисто відбувалося через створений Льовочкіним Міжнародний благодійний фонд «Фонд економічних реформ в Україні», який поповнювався за рахунок «благодійних», насправді корупційних вливань з боку Сергія Льовочкіна та інших топових-корупціонерів режиму Ст. Януковича.

Тільки подивіться засновників цього фонду: депутат Партії Регіонів з орбіти С. другого збору в іспанії — Анатолій Денисенко. А також Геннадій Дмитрович Чижиков президент Торгівельно промислової палати України, людина з команди екс-генпрокурора Віктора Пшонки. Зокрема, Геннадій Чижиков у свій годину ставши президентом Донецької торгівельної палати при доволі дивних обставинах — дружина Пшонки Ольга «передала» йому посаду президента ТПП, а сама стала його заступником. Ще один засновник Бутко Володимир Іванович більше 10 років був помічником народного депутата Андрея Клюєва.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки