Олександрівський район

Олександрівський район займає історичне ядро Запоріжжя на лівому березі Дніпра, між річками Суха і Мокра Московка. Саме тут 1770 року заклали Олександрівську фортецю, навколо якої виник форштадт, а згодом повітове місто Олександрівськ. Тому назва району, яку він отримав 2016 року, повертає до самих витоків міста.

Як виник район

Як адміністративна одиниця район з'явився 2 вересня 1935 року і спершу називався Сталінським. 1961 року його перейменували на Жовтневий. Згодом з його території виділили два нові райони: 1962 року Шевченківський, а 1977 року Комунарський, який у 2025 році став Космічним. 19 лютого 2016 року в межах декомунізації Жовтневий район отримав назву Олександрівський.

Сьогодні це найменший за площею район міста: 11,2 квадратного кілометра. Станом на 1 січня 2016 року тут жило 68,5 тисячі людей, і кількість мешканців поступово зменшується.

Старе місто

Квартали району зберігають забудову повітового Олександрівська кінця XIX і початку XX століття. До Державного реєстру пам'яток внесено будинки чоловічої і жіночої гімназій, приватної жіночої гімназії Т. Г. Павленко, лікарні й пологового притулку Г. Б. Бера, ремісничої школи «Талмуд-Тора», прибуткові будинки на вулиці Поштовій і на Соборному проспекті. 11 лютого 2025 року будівлю колишньої земської управи, де нині працює краєзнавчий музей, і садибу Бадовських визнали пам'ятками національного значення. Детальніше про цю забудову розповідає матеріал «Старий Олександрівськ».

На території району стоять Свято-Покровський кафедральний собор (Соборний проспект, 37), відбудований у 1993–2007 роках, мечеть на вулиці Архівній, синагога 2005–2012 років на вулиці Шкільній. Збереглися й будівлі двох колишніх олександрівських синагог.

Освіта, транспорт і промисловість

Олександрівський район є студентським центром міста. Тут зосереджена більшість провідних університетів, зокрема Запорізький національний університет і Національний університет «Запорізька політехніка», а також коледжі та ліцеї.

Транспортні вузли району: залізничний вокзал Запоріжжя II, дирекція залізничних перевезень і приміська автостанція. Серед 17 промислових підприємств найстаріші мають понад століття історії: електровозоремонтний завод заснований 1905 року, суднобудівно-судноремонтний 1913 року, а перші згадки про міський водогін відносяться до 1893 року. Усього в районі понад 3300 підприємств і установ, переважно в торгівлі, банківській справі, транспорті, освіті та послугах.

Зелена зона

Головний парк району і всього міста, Дубовий Гай, лежить у долині річки Мокра. Його алеї старих дубів пов'язують із легендою про запорожців, а один із дерев посадив краєзнавець Яків Новицький. Поруч із парком проходить центральна частина Соборного проспекту, головної вулиці міста.