Гриценко в Президенти: всі сценарії Банкової

7

Минулого тижня звернув увагу на новину, яку намагалися розкрутити як певну сенсацію: Гриценко розпочав створення якоїсь «об’єднаної опозиції». І до нього прилучився Фірсов з партією «Альтернатива». А раніше — Катеринчук з «Європейською партією».

Мені це «об’єднання» нагадує стару-добру жарт «Семеро одного козенят». Ну, а якщо серйозно, то тут можна побачити кілька цікавих тенденцій.

По-перше, Гриценко намагається монополізувати бренд «Об’єднана опозиція» і насадити його у свідомість людей. Мовляв, всі повинні об’єднуватися навколо нього. Раніше те ж саме намагався зробити Саакашвілі. Таке відчуття, що у політтехнологів Банкової є одне лекало, під яке вони підганяють всі свої «ручні» опозиційні проекти.

По-друге, незрозуміло, чи можна назвати «об’єднаною опозицією» Гриценко і лідерів парочки партій без рейтингу? Скоріше це нагадує спробу надати важливість Гриценко. Мовляв, полковник не один зі своєї віртуальної партією. І за ним стоять молоді та нові обличчя начебто Фірсова та Катеринчука. Така собі картинка лідера з челяддю.

Хоча, давайте говорити відверто, вони такі ж «молоді» і «нові», як і сам Гриценко. Той самий Фірсов взагалі пройшов у Раду за «списком» БПП. І тісно пов’язаний з Наливайченком (групою Фірташа). А раніше — взагалі працював з «Єдиним центром» Балоги.

Крім того, Гриценко, «проковтуючи» дрібні партії, судорожно намагається налагодити хоч якусь імітацію роботи структур «Громадянської позиції» на місцях. Найцікавіше, що, зливаючись з Гриценком, і Фірсов, і Катеринчук повністю «ховають» свої партії. І обмінюють інтереси всіх своїх партійців на особисту миттєву вигоду. Причому не факт, що Гриценко потім виконає свої обіцянки перед «вливающимися», оскільки всім відома його манія величі.

До речі, вибори в ВІДГ цікаві були не тільки перемогою шостий раз поспіль «Батьківщини». Але і показали певну кореляцію між рейтингами і реальним підсумковим голосуванням. Той же Гриценко, у якого високі рейтинги, практично не отримав місць у ВІДГ.

По-третє, сама технологія «об’єднаної опозиції» придумана Банковій для того, щоб повторити ситуацію 1999 року.

Тоді, нагадаю, у Кучми був рейтинг на рівні нинішнього у Порошенка. І за всіма соцопитуваннями перемагав Мороз. Але з допомогою Марчука (один в один типаж Гриценко) був створений проект об’єднаної опозиції до Кучми «Канівська четвірка» (Мороз, Марчук, Олійник, Ткаченко). Вони до самих виборів намагалися вирішити, хто ж стане єдиним лідером, на користь якого повинні зняти кандидатури інші. У підсумку Марчук пішов на вибори окремо, відтягнувши голоси у Мороза. І дозволивши пройти у другий тур Кучмі. Де той прогнозовано виграв у комуніста Симоненко, як менше зло для країни.

Щось подібне, як один із сценаріїв, намагається реалізувати Банкова, щоб «протягнути» у другий тур Порошенко.

Або ще один сценарій — так вивести у другий тур лояльного Гриценко.

По-четверте, в Україні взагалі неможлива «об’єднана опозиція» як факт. Кожен політик веде свою гру. У кожного політика свої зобов’язання перед електоратом. І головне — українці визнають лише одного лідера (від влади чи опозиції), у якого найвищий рейтинг.

Тому всі ці рухи з «об’єднаною опозицією» — це не більш ніж політтехнології проти Тимошенко. Яка, як ми бачили й у випадку з Саакашвілі, це прекрасно бачить і не втягується у маніпуляції з «об’єднаннями»…

Источник

Оставить комментарий