Гряде в Центральній Азії російська паспортизація

0














У Казахстані стурбовані законопроектом Держдуми РФ про громадянство і «носії російської мови». Як новий варіант російського закону торкнеться жителів Центральної Азії, DW з’ясовувала.Повідомлення про те, що Комітет у справах національностей Держдуми РФ у цілому схвалив законопроект, що просувається депутатом Костянтином Затуліним, широко обговорюється в російських ЗМІ. Цей документ, розроблений за дорученням президента РФ, передбачає змінити порядок надання російського громадянства іноземцям і по-новому визначає статус «носія російської мови». Дискусія про проект вийшла за межі Росії і викликала ехо, зокрема, в Казахстані.

«Громадянство Росії тепер можна буде знайти «по праву грунту» і за таким критерієм, як знання російської мови. Це загрожує, з одного боку, збільшенням потоку емігрантів з Казахстану, а з іншого, створенням «п’ятої колони» в північних та східних регіонах нашої республіки. Небезпечний для країни людина з двома паспортами?» Стаття з такою преамбулою була опублікована 17 березня суспільно-політичним російськомовним казахстанським виданням CAM. Відреагували на «затулинскую ініціативу» та інші місцеві ЗМІ.

Крізь призму України

За словами казахстанського опозиційного політика Амиржана Косанова, якщо для місцевих російськомовних ЗМІ публікація в CAM швидше виняток, то ряд казахскоязычных ресурсів, особливо соціальні мережі, критично прокоментували це повідомлення.

В інтерв’ю DW Косанов підкреслив, що в Казахстані на ініціативи Росії в питаннях зовнішньої політики на пострадянському просторі дивляться крізь призму подій, а також пам’ятають приклади використання «паспортного фактора» на території Південної Осетії та інших пострадянських утворень. «Крім того, Кремль жодного разу не обсмикнув Жириновських і Лимоновых, коли вони відкрито заявляли про претензії Росії на частину території Казахстану», — говорить політик, пояснюючи гостру реакцію на «затулинскую ініціативу».

Але в чому її суть? У законопроекті йшлося про подвійне громадянство не йде, як і про «право грунту», говорить координатор об’єднаної євразійської експертної мережі Jeen Наталія Харитонова.

«У згаданому посланні президента Росії від 12 грудня 2012 року було дано доручення розробити прискорений порядок надання російського громадянства носіям російської мови і російської культури, прямим нащадкам тих, хто народився в Російській імперії, і в Радянському Союзі. Тим, хто хоче переїхати на постійне проживання в Росію і відповідно відмовитися від свого сьогоднішнього громадянства», — нагадує Харитонова.

Визнати «носієм»

Експерт уточнює, що затулинская ініціатива передбачає спростити процедуру визнання іноземця «носієм російської мови» шляхом прийняття документів про проживання, а про народження його або його предків на певній території і розширює цю територію від Росії до СРСР і Російської імперії. «Але, головне, якщо раніше при подачі заяви «носієм» на російське громадянство потрібний документ про те, що людина вже вийшов з громадянства іншої держави, то тепер йому потрібно буде підтвердити, що він подав у цій державі заяву на вихід», — пояснює співрозмовниця DW.

«Законопроект спрямований насамперед на паспортизацію російськомовного населення, яке проживає в кризових регіонах, таких як Україна, як невизнана «ПМР», а не в республіках Центральної Азії. Наприклад, в Молдові придністровцю вкрай важко отримати документ, що підтверджує вихід з молдавського громадянства, як і кримчанину», — говорить Наталія Харитонова.

Втім, і в Центральній Азії ситуація не зовсім проста — приміром, Узбекистан «може розглядати заяву від «носія російської мови» про вихід з громадянства від трьох до п’яти років, а в Росії зараз цього «носія» якщо і дають дозвіл на проживання, то всього на три роки та без права продовження», продовжує Харитонова.

Елемент м’якої сили

У свою чергу казахстанський політолог Петро Своик виходить з того, що законопроект — це ефективний елемент м’якої сили. «Якщо він буде прийнятий, і видача російських паспортів у відповідності з ним буде поставлено на тверду організаційну основу, бажаючих може бути значна кількість, у тому числі в Казахстані», — припускає він.

«Я очікую поділу відносини населення з цього питання приблизно так само, як на економічну інтеграцію з Росією в рамках Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Багато хто розуміє, що, незважаючи на декларації, ЄАЕС — це союз не суто економічна, а з політичною перспективою. При цьому ставлення до нього — як спокійно-позитивне, так і різко негативне, в пропорції два до одного. Ініціативу Затуліна можна розглядати як наступний крок у відновленні політичного євразійського союзу, і ставлення до нього логічно очікувати таким же, як до євразійства», — говорить співрозмовник DW.

За його оцінкою, від патріотично налаштованої частини інтелігенції і в ЗМІ будуть звучати тези, що одержувачі російських паспортів не заслуговують до себе ставлення як до співвітчизників. «Публічного протидії цим думкам немає, хоча представляють люди, його висловлюють, більшість в Казахстані, — велике питання. Але і реальних заходів влади проти ініціативи російських депутатів я не бачу», — розмірковує Петро Своик.

Нова союзна державність?

Тим більше, що подвійне громадянство в Казахстані не дозволено, і в республіці все ж не та ситуація, щоб жителі терміново кинулися обзаводитися російським паспортом. «Процес буде йти повільно і приховано. Але владі Казахстану, як і інших держав колишнього СРСР, багато що доведеться міняти, щоб відреагувати на фактично поданий Росією сигнал про готовність стати центром формування на місці СРСР нової, більш м’яко організованої «мережевий» державності. До цього нам доведеться пристосовуватися і в частині законодавства, і в частині ідеології», — оцінює ситуацію Своик.

За словами Наталії Харитонової, думські комітети у справах національностей та у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків з співвітчизниками вже підтримали законопроект. Комітет по державному будівництву та законодавству зараз розглядає відгуки державних органів. Серед них є й негативні.

«Наскільки я розумію, після розгляду всіх відгуків цей комітет внесе законопроект на перше слухання у Держдуму. Розробники очікують, що він буде прийнятий у першому читанні, хоча можуть послідувати поправки, а потім — і підзаконні акти, які звужують його дію. Багатьох турбує можливе зростання міграційних потоків з Центральної Азії. До речі, ряд казахстанських експертів, різко критикують законопроект, так і вказують, що він потрібен саме для того, щоб мобілізувати необхідну російському ринку легальну довгострокову робочу силу зі знанням російської мови», — говорить координатора Jeen.

Посилаючись на дані, отримані в МВС Росії, експерт каже, що з 2014 року «носіями» були визнані близько 25 тисяч чоловік. З них громадянство РФ отримали близько 4000. І більшість серед них — громадяни Таджикистану, яким для цього не треба відмовлятися від таджицького громадянства в силу наявності угоди з РФ про визнання подвійного громадянства.

Хочете отримувати новини та аналітику DW на смартфон? Підпишіться на наш канал в Telegram: DW Центральна Азія

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий