Гряде в Центральній Азії російська паспортизація

0














У Казахстані стурбовані законопроектом Держдуми РФ про громадянство і «носії російської мови». Як новий варіант російського закону торкнеться жителів Центральної Азії, DW з’ясовувала.Повідомлення про те, що Комітет у справах національностей Держдуми РФ у цілому схвалив законопроект, що просувається депутатом Костянтином Затуліним, широко обговорюється в російських ЗМІ. Цей документ, розроблений за дорученням президента РФ, передбачає змінити порядок надання російського громадянства іноземцям і по-новому визначає статус «носія російської мови». Дискусія про проект вийшла за межі Росії і викликала ехо, зокрема, в Казахстані.

«Громадянство Росії тепер можна буде знайти «по праву грунту» і за таким критерієм, як знання російської мови. Це загрожує, з одного боку, збільшенням потоку емігрантів з Казахстану, а з іншого, створенням «п’ятої колони» в північних та східних регіонах нашої республіки. Небезпечний для країни людина з двома паспортами?» Стаття з такою преамбулою була опублікована 17 березня суспільно-політичним російськомовним казахстанським виданням CAM. Відреагували на «затулинскую ініціативу» та інші місцеві ЗМІ.

Крізь призму України
За словами казахстанського опозиційного політика Амиржана Косанова, якщо для місцевих російськомовних ЗМІ публікація в CAM швидше виняток, то ряд казахскоязычных ресурсів, особливо соціальні мережі, критично прокоментували це повідомлення.

В інтерв’ю DW Косанов підкреслив, що в Казахстані на ініціативи Росії в питаннях зовнішньої політики на пострадянському просторі дивляться крізь призму подій, а також пам’ятають приклади використання «паспортного фактора» на території Південної Осетії та інших пострадянських утворень. «Крім того, Кремль жодного разу не обсмикнув Жириновських і Лимоновых, коли вони відкрито заявляли про претензії Росії на частину території Казахстану», — говорить політик, пояснюючи гостру реакцію на «затулинскую ініціативу».

Але в чому її суть? У законопроекті йшлося про подвійне громадянство не йде, як і про «право грунту», говорить координатор об’єднаної євразійської експертної мережі Jeen Наталія Харитонова.

«У згаданому посланні президента Росії від 12 грудня 2012 року було дано доручення розробити прискорений порядок надання російського громадянства носіям російської мови і російської культури, прямим нащадкам тих, хто народився в Російській імперії, і в Радянському Союзі. Тим, хто хоче переїхати на постійне проживання в Росію і відповідно відмовитися від свого сьогоднішнього громадянства», — нагадує Харитонова.

Визнати «носієм»
Експерт уточнює, що затулинская ініціатива передбачає спростити процедуру визнання іноземця «носієм російської мови» шляхом прийняття документів про проживання, а про народження його або його предків на певній території і розширює цю територію від Росії до СРСР і Російської імперії. «Але, головне, якщо раніше при подачі заяви «носієм» на російське громадянство потрібний документ про те, що людина вже вийшов з громадянства іншої держави, то тепер йому потрібно буде підтвердити, що він подав у цій державі заяву на вихід», — пояснює співрозмовниця DW.

«Законопроект спрямований насамперед на паспортизацію російськомовного населення, яке проживає в кризових регіонах, таких як Україна, як невизнана «ПМР», а не в республіках Центральної Азії. Наприклад, в Молдові придністровцю вкрай важко отримати документ, що підтверджує вихід з молдавського громадянства, як і кримчанину», — говорить Наталія Харитонова.

Втім, і в Центральній Азії ситуація не зовсім проста — приміром, Узбекистан «може розглядати заяву від «носія російської мови» про вихід з громадянства від трьох до п’яти років, а в Росії зараз цього «носія» якщо і дають дозвіл на проживання, то всього на три роки та без права продовження», продовжує Харитонова.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий