Коломойський проти Порошенка. У хід пішли козирі

0














Попередні ласки в протистоянні групи Приват і команди Порошенка закінчені.

Зараз колишні власники Приватбанку можуть створити Петру Олексійовичу та голові НБУ Гонтарєвої масу дуже реальних проблем в Україні і на Заході. У них значно зросли шанси відсудити пристойну компенсацію за націоналізований банк. А в результаті переможці можуть… опинитися у в’язниці.

У конфлікті групи Ігоря Валерійовича та Петра Олексійовича промацування опонента натяками і непрямими попередженнями через ЗМІ поступається місцем «важкої артилерії». Попередній аналіз загроз і перспектив їх реалізації виглядає навіть кумедно. Патова ситуація не протрималася й тижня – у учасників просто не витримали нерви. При цьому обидва головних гравців у цьому процесі намагаються залишатися як би над сутичкою. Коломойський виводить на першу лінію колишній топ-менджмент Приватбанку, а Порошенко звично робить вигляд, що він взагалі не в курсі, що відбувається.

Ініціатива поки на стороні Привату і Ігор Валерійович ясно дає зрозуміти, що залишитися в стороні президента не вийде. Якщо раніше били в основному по заступнику голови НБУ Рожкової, даючи можливість Порошенко і Гонтарєвої залишитися чистими, тепер у звинуваченнях звучать саме ключові прізвища. Головним ударом, який завдала команда Коломойського, стали одкровення в Мережі Вікторії Страхової, яка працювала проектним менеджером Міністерства фінансів, НБУ і Адміністрації президента з націоналізації Приватбанку. Тобто була в курсі всіх нюансів. І її слова цілком можуть стати аргументами в суді і підставою для проведення розслідувань щодо фігурантів процесу з боку держави.

Подробиці і всі її заяви опубліковані в Мережі і всі бажаючі можуть з ними ознайомитися. Якщо дуже коротко – за словами Страхової ПриватБанк цілком можна було утримати на плаву. Він справлявся з обслуговуванням клієнтів і відмовлявся тонути, навіть незважаючи на інформаційну війну, яку проти нього розгорнули в Мережі. Причину екс-менеджер називає прямо – конфлікт Коломойського з Порошенком. І це була не помста президента олігарху, а удар на випередження. З точки зору політики цілком логічно, але західний бізнес і європейські суди з такою оцінкою можуть і не погодитися. Якщо працюючий банк фактично «віджимали» за дорученням глави держави – це дуже серйозно. Той факт, що потрібну інформацію дуже швидко правильно систематизували і рознесли по ЗМІ, можна навіть не згадувати.

Відповідна реакція не змусила себе чекати. Природно, Петро Порошенко не став виправдовуватися особисто, так і взагалі гра від оборони тут приречена. М’який натяк на великі проблеми Ігорю Валерійовичу і його команді зробив Генпрокурор Юрій Луценко. Натяк, до речі, дійсно був дуже м’яким, що для майстра гострого слова і різких оцінок Юрія Луценка було зовсім нетипово. Мабуть, ця команда поки не готова йти в бій на повне взаємне знищення, а залишає опонентам шанс на компроміс «малою кров’ю».

Генпрокуратура не робила жодних офіційних заяв, ЗМІ не отримували релізів в стилі «Посадові особи великої фінустанови «П», діючи в інтересах третіх осіб у порушенні закону…» Нічого такого не було. Як і публічних заяв слідства про швидке завершення розслідування, серйозні звинувачення і швидких посадках. Все було зроблено скромно, акуратно і навіть затишно. Але так, щоб цікава інформація не пройшла повз потрібних вух.

У понеділок, 31 липня Юрій Луценко запросив команду популярних в Мережі блогерів, поговорити про ситуацію в Генпрокуратурі. З одного боку це гарантує найширший резонанс – навіть п’ятнадцять чоловік з числом передплатників від 20 до 100 тисяч (помножте на репости і додайте зроблені на основі блогів новини в ЗМІ) дають таку аудиторію, яку не може запропонувати жоден український сайт. З іншого боку – офіційної прес-конференції немає, заяви для ЗМІ Юрій Віталійович не робив, тобто все це просто розмова. Зовсім неофіційний. На самі різні теми, пов’язані з роботою ГПУ. І серед різних тем прозвучали і факти з ПриватБанку. І не у форматі статей звинувачення, а поки що виключно у вигляді запитань і відповідей. Дуже простих і багатообіцяючих відповідей.

Отже, наводжу цифри, озвучені в контексті ситуації з розслідуванням ПриватБанку. Чи можливо в Україні отримати кредити на загальну суму $3 млрд під 1,5% на 40 років? Деяким фірмам можна. Можна 193 кредитні історії юридичних осіб з нормальними заставами на загальну суму $1 млрд перетворити в 36 історій з сумнівними заставами, а потім в 9 історій приватних осіб без застав? Можна. Причому з дотриманням процедури – кредитна рада, спостерігач від НБУ – все по закону. Житель маленького села Запорізької області з кредитом 141 млн доларів? Так, можна. Причому такі схеми прокручувалися ще з 2009 року. І ось настав час комусь відповісти, чому це було можливо…

Як ви вважаєте, розумного співрозмовника таких натяків достатньо? Але проблема в тому, що Ігор Коломойський не тільки розумний, але ще й надзвичайно азартна людина. Він гравець, який готовий піднімати ставки, не рахуючись з ризиками, поки опонент не здригнеться. І саме такий стиль робить його дуже незручним суперником для обережного Порошенко, старається йти до мети маленькими кроками і уникати публічних скандалів. Але поки що ініціатива в руках Коломойського, і гра розвивається в його характерній манері. Таким чином, гравці сидять за столом, безупинно підвищують ставки і дають зрозуміти один одному, що про блеф мова навіть не йде.

Карти в обох сильні. Але не для захисту, а виключно для нападу. І якщо боротьба триватиме до переможного кінця, то серед цих двох переможців не буде. Будуть два постраждалих. До речі, знаєте, як перекладається з латини Tertius gaudens? Третій радий. Або радующаяся…

Кирило Сазонов

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий