Коломойського хочуть «покарати» ще на $400 млн

3

ср, 13/06/2018 — 17:47

На шляху у Нацбанку може стати судова система.

Загальна сума претензій України до екс-власникам Приватбанку росте як на дріжджах. До вже наявного позовом банку на $2,5 млрд Нацбанк додав ще один «рахунок»: Ігор Коломойський і пов’язані компанії повинні заплатити $400 млн за простроченим рефінансування Приватбанку. НБУ хоче не лише стягнути заставні активи, але і «перевести» його особисту гарантію, пише в інтернет-виданні FinClub Іван Пальчевський.

Новий виклик

Нацбанк відкрив новий фронт судової війни c Ігорем Коломойським. На початку червня НБУ засипав господарські суди позовами проти компаній, які були поручителями по рефінансуванню, виданим ПриватБанку до націоналізації. Потім НБУ подав позови в суди Швейцарії та України особисто проти Ігоря Коломойського. Мета позовів – забезпечити погашення рефінансування Приватбанку не за рахунок банку, а за рахунок його екс-власника.

Для цього НБУ хоче стягнути з Ігоря Коломойського кошти за особистим дорученням, а також заставне майно. Мова йде про активи компаній «Дніпроазот», «Нікопольський завод феросплавів», «Марганецький ГЗК», «Покровський ГЗК», «Толкачевский ГЗК», «Скорзонера» (власник «Буковелі»), «Поділ-Нерухомість» (власник офісу «1+1»), «Ерлан» (власник соків «Біола»), «Приватофис» (об’єкти нерухомості), «Гаджибей» (земля в Одеській області), «Готель»Жовтневий»», «Пеннилейн Комерсіо Інтернасіонал» (літак), «Ерлан» та інших. Деякі з компаній належать Коломойському або Геннадію Боголюбову, а інші – мають лише непряме відношення до них.

У прес-службі НБУ повідомили FinClub, що сумарно подали проти компаній 143 позову в госпсуди різних областей. «У відповідності з нормами Цивільного кодексу і закону «Про іпотеку», у зв’язку з невиконанням зобов’язання, забезпеченого заставою, Національний банк отримав право звернути стягнення на предмети забезпечення, яке реалізує в судовому порядку», – пояснили в Нацбанку.

Сума судових претензій до олігарха по простроченому рефінансування становить близько 10 млрд грн». Стільки ж зараз держбанк повинен НБУ. Напередодні націоналізації борг був майже вдвічі більше – 19 млрд грн. І хоча держбанк в останні півтора року регулярно виплачував борг, Нацбанк не був зацікавлений у повному його погашення, оскільки це означало б втрату застав і поручительств.

Навіть у меморандумі з МВФ було прописано, що ПриватБанк може погашати заборгованість по рефінансуванню, крім кредитів, за якими є застави третіх осіб і персональні гарантії колишніх власників. Тому скорочення боргу Приватбанку з 19 млрд грн до 10,7 млрд грн, ймовірно, не зачіпало заставну частина «рефинанса». Останнє погашення в кінці травня на 1 млрд грн зменшило заборгованість до менш 10 млрд грн. Виходячи з розпочатої судової кампанії, можна зробити висновок, що залишився борг повністю забезпечений поручительствами та активами екс-власників, і банк не поспішає гасити його.

 

Боротьба за активи

У Національному банку не пояснюють, чому тільки зараз вирішили стягнути заставне майно, отримане в забезпечення рефінансування Приватбанку. Адже зобов’язання банку стали простроченими не в травні-червні, а давно. За словами обізнаного співрозмовника FinClub, в 2017 році позови не подавалися, оскільки з колишніми власниками велися переговори на більш велику суму – про реструктуризацію портфеля кредитів пов’язаних осіб (переговори вів консорціум на чолі з Rothschild & Co). Після провалу переговорів «ПриватБанк» з НБУ змогли перейти до судового інструменту вирішення конфліктів. Зокрема, за позовом Приватбанку на $2,5 млрд Високий суд Лондона 19 грудня 2017 року заморозив активи Коломойського і Боголюбова.

Причина, чому НБУ саме зараз пішов в суди, нібито полягає в бажанні не пропустити строк позовної давності. За словами керуючого партнера адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктора Мороза, для стягнення заборгованості з поручителів є спецсрок на півроку. «Практика їх застосування вже була встановлена Верховним Судом у спорах за позовами НБУ до Миколі Лагуну як поручителя за зобов’язаннями Дельта Банку», – говорить юрист.

Крім того, 15 грудня набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу. Раніше його стаття 1 обмежувала участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не відносяться спори, пов’язані з виконанням умов кредитних договорів та договорів поручительств. У новій же редакції обмежень з приводу розгляду спорів з таким предметом вже немає. Власне, це і дозволило Нацбанку зараз звернутися в суди з вищевказаними вимогами. Подібну позицію вже встиг підтвердити Верховний Суд нещодавно по одному із справ, пов’язаних із стягненням коштів з поручителів.

На думку Віктора Мороза, при аналізі причини настільки пізньої активізації держави слід враховувати, що екс-власники подали кілька позовів про відшкодування збитків, завданих націоналізацією банку. «Вважаю, що держава реально оцінює перспективи Коломойського на перемогу в судах про неправомірність націоналізації Приватбанку, і з цієї причини, з метою мінімізації втрат, воно заявило «зустрічні позови», – припускає він.

«Приватівці» активізувалися в цьому напрямку значно раніше. З 2017 року вони закидають суди позовами про розірвання іпотечних договорів, які укладалися у забезпечення рефінансування Приватбанку. Наприклад, в лютому суд першої інстанції розірвав іпотечний договір між НБУ та компанією «Скорзонера», заставою за яким виступав курорт «Буковель». У травні це рішення суду було підтверджено Київським апеляційним господарським судом. Такі рішення суди ухвалили за іншими активами групи «Приват»: по ангару аеропорту «Дніпропетровськ», вагонах компанії «Дніпроазот», «Нікопольського заводу феросплавів», «Покровському ГЗК», з нерухомості в Києві та Дніпрі. Тривають суперечки за зерновий термінал «Бориваж».

Ні по одному з суперечок ще немає рішення Верховного Суду, але рішення попередніх інстанцій можуть враховуватися при розгляді позовів Нацбанку. «Безумовно, при розгляді позовів НБУ проти екс-власників Приватбанку, які виступають поручителями за зобов’язаннями банку, суди зобов’язані враховувати обставини, встановлені судами при розгляді спорів між НБУ про стягнення предметів іпотеки та застави, якщо тільки Коломойський і Боголюбов не зможуть довести, що такі обставини не впливають на спір про їх поручительство», – каже Віктор Мороз.

Зазначимо, що Коломойський вже подавав позов про розірвання договору особистого поручительства. Крім того, у свій час такі гарантії давали власники «вмирали» банків Микола Лагун, Костянтин Жеваго, Леонід Клімов. Після банкрутства банків, що їх жоден з власників Нацбанку нічого не повернув. І звернення НБУ в суди нічим йому не допомогло.

Джерело: FinClub

Источник

Оставить комментарий