Комунальні сюрпризи: коли жителі України отримають гарячу воду

4

Несподівано для багатьох киян традиційні профілактичні літні відключення гарячої води в цьому році затягнулися на невизначений термін.

Виявляється, що все – через ліквідацію наполовину приватної компанії «Київенерго», яка передала свої функції за теплопостачання міста новому комунальному підприємству «Київтеплоенерго». І не без скандалу.

Справа в тому, що «Київтеплоенерго» отримало у спадок від «Київенерго» не тільки майно і поле діяльності, але і борги за газ – майже 5 млрд грн. З-за цих грошей і виник весь сир-бор: столична влада відмовляється виплачувати частину боргу, яка нарахована в якості пені і штрафів, у свою чергу НАК «Нафтогаз України» відмовляється з-за цього підписувати договір на поставку газу місту. А в результаті заручниками ситуації стали кияни — в 3 тис. будинків з квітня немає гарячої води. Тому столичних жителів мучать два життєво важливих питання: коли вони отримають гарячу воду і не стане загострення відносин між столичною мерією і «Нафтогазом» причиною холодних батарей в опалювальний сезон?

БРУДНА СПРАВА

Аргументи у кожної сторони цього спору – свої. У «Нафтогазі» посилаються на закон «Про теплопостачання», згідно з яким, разом з обладнанням передаються новому власнику і борги попереднього господаря. В даному випадку «Київтеплоенерго» має забрати борг «Київенерго» перед «Нафтогазом» у розмірі 4,8 млрд грн, з яких 1,2 млрд – пеня і штрафи. КМДА ж готова взяти на себе цей борг, але тільки без штрафів і пені, оскільки, на думку чиновників, які вчасно не оплачувала за рахунками не мерія, тому штрафні санкції застосовувати до неї несправедливо.

Однак у «Нафтогазі» впевнені, що якщо вони підуть на поступки і пробачать частина боргу у вигляді санкцій та пені, — порушать закон.

«У 22-ї статті закону «Про теплопостачання» чітко сказано, що і переплата, і борги, якщо інфраструктуру передають іншому підприємству, дістається правонаступнику, — говорить перший заступник голови правління «Нафтогазу» Сергій ПЕРЕЛОМУ. — Тому НАК, якщо просто так «пробачить» борги, ризикує потрапити під кримінальну відповідальність».

Але мерія продовжує гнути свою лінію, роблячи при цьому соціальний акцент.

«У «Нафтогазі» кажуть, що ми повинні забрати не тільки активи, але і борги, — каже мер Києва Віталій КЛИЧКО — Ми йдемо назустріч і борги можемо забрати. Але при чому тут штрафні санкції? Чому ми повинні брати їх на себе? Адже ці штрафні санкції складають понад 1,2 млрд грн. Що це означає? Це, наприклад, будівництво десяти нових дитячих садків, 150 км доріг. Це спірне питання. Але ми вважаємо, що ні в якому разі не можна припиняти постачання газу, адже «Нафтогаз» робить заручниками киян. Сьогодні більше трьох тисяч будинків без гарячої води. Ця ситуація неприпустима. Ми робимо все, щоб тиснути на «Нафтогаз». Практично кожен день ведуться переговори з ними. Але поки ні до чого не прийшли. Значить, давайте вирішимо це питання в суді. Як суд скаже, таке рішення приймемо».

Судове засідання, на якому має вирішиться головний для багатьох киян питання про те, чи вважається договір про постачання газу НАК «Нафтогаз України» — КП «Київтеплоенерго» підписаним, і яку суму боргу повинен виплатити Київ, призначений на 10 вересня. І від того, яким буде вердикт, залежить, коли кияни отримають гарячу воду. А це може статися як у вересні, так і в 2019 році. За словами радника мера Дмитра БЕЛОЦЕРКОВЦА, розгляд справи в судах може тривати цілий рік. Тому мерія на цей час просить суд зобов’язати «Нафтогаз» укласти тимчасовий договір з «Київтеплоенерго» на постачання газу. Не варто виключати і того, що сторонам конфлікту вдасться мирно домовитися раніше, ніж своє рішення винесе суд. Наприклад, до Дня Незалежності, щоб не давати приводу жителям столиці на свято «незлим тихим словом» згадувати владу.

ОБІГРІВАЧІ КУПУВАТИ?

В принципі, те, що в столиці більше трьох місяців немає гарячої води, — ПП, подібного якому ніколи раніше не було. Але «завдяки» йому кияни задумалися – якщо все стало можливим, не станеться ще одна НП в опалювальний сезон, коли доведеться жити з холодними батареями?

Що стосується запасів газу, то вони є, сховища поповнюються. В цьому плані немає приводу для паніки. В НКРЕ (Національної комісії з держрегулювання у сфері енергетики) також стверджують, що паливні проблеми ніяк не завадять опалювального сезону, тому що таких проблем, судячи з усього, не буде. А от фінансові проблеми – можуть. Адже кожен рік на старті опалювального сезону починаються важкі з’ясування відносин «Нафтогазу» з місцевою владою про непогашених за минулий сезон борги за газ. І люди по всій країні змушені чекати, сидячи в своїх квартирах біля холодних батарей, чим і коли завершаться ці переговори.

«Найголовніше питання – це фінансова спроможність місцевих теплокомуненерго оплатити спожитий газ, — говорить член НКРЕ Андрій ГЕРУС. – Думаю, що все буде, як завжди: зроблять їм реструктуризацію боргів і з невеликим запізненням включатися тепло. Не варто забувати, що в наступному році вибори і президентські, і в парламент. І ніхто не захоче, щоб народ нервував. Тому, з політичної точки зору – все будуть робити так, щоб опалювальний сезон розпочався вчасно для всіх – і у кого немає боргів, і у кого вони є».

З тим, що майбутній опалювальний сезон розпочнеться вчасно і буде проходити без зривів, погоджуються експерти.

«Я навіть не уявляю собі причини для того, щоб зірвати опалювальний сезон, — упевнений і екс-міністр ЖКГ Олексій КУЧЕРЕНКО. — Опалювальний сезон розпочнеться у відповідності і з погодою, і здоровим глуздом. Є правило: якщо протягом трьох діб середньодобова температура не перевищує 8 градусів тепла, опалювальний сезон буде розпочато. Це може статися і 8 жовтня, і 10, і 13».

Однак ще до настання опалювального сезону українців, швидше за все, чекає неприємний сюрприз – підвищення тарифів на газ, що спричинить за собою подорожчання, порівняно з минулим опалювальним сезоном, і гарячої води та опалення. Але як підвищення тарифів «впишеться» у передвиборчу ситуацію?

«Думаю, навряд чи вдасться зберегти нинішні ціни на газ, оскільки це вимога МВФ черговий транш вже завис, — каже політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим КАРАСЬОВ. — Відповідальність за ціни може взяти на себе або Гройсман, якщо він не піде на вибори президента чи його наступника, який буде в статусі в. о. прем’єра – Степан Кубів. Мені здається, що все може статися саме так».

А директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан БОРТНИК в ситуації, коли напередодні виборів необхідно йти на дуже непопулярний крок, піднімаючи тарифи заради отримання чергового траншу МВФ, — бачить влада «як з гарячою картоплею в руках, яка намагається знайти крайнього, на кого можна було б перекласти всю відповідальність». Можливо, Кабмін буде всю провину звалювати на НКРЕ, Адміністрація президента – на Кабмін. І незалежно від того, кого зрештою призначать «винним», платити за новими тарифами доведеться простим українцям.

З ГАЗОМ

Чиновники стверджують: для того, щоб Україна нормально увійшла в опалювальний сезон і без «льодовикових періодів» пережила зиму, на 1 жовтня має бути закачано в сховища 16 млрд куб. м газу.

Як повідомили в прес-службі «Укртрансгазу», станом на 28 липня 2018-го запаси газу склали майже 12,7 млрд куб. м. Тільки з 1 по 25 липня Україна імпортувала 935,2 млн куб. м газу. З них 476,7 млн — через Словаччину, 391,8 млн — через Угорщину, 66,72 млн — через Польщу. Власний видобуток блакитного палива склала 1,425 млрд куб., а компенсація за транзит — 6,737 млрд. А до 1 жовтня, за планом, необхідно закачати в сховища 16 млрд куб. газу. В «Укртрансгазі» переконані в тому, що план буде виконаний.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЧИНОВНИКІВ

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунальних послуг стверджують, що в цьому році місцеві бюджети виділили дуже мало коштів на підготовку до зими.

«Ми не чекаємо осені, вже працюємо з місцевим самоврядуванням щодо підготовки до нового опалювального сезону, — каже віце-прем’єр-міністр – глава Мінрегіону Геннадій ЗУБКО. – На жаль, сьогодні місцеві бюджети витрачають замало коштів на підготовку до зими. По всім областям на підготовку до опалювального сезону виділено 11 млрд грн. Цього недостатньо, це всього 3 % з місцевих бюджетів. А в минулі роки виділяли до 20%».

Він підкреслив, що зараз головними питаннями є теплопостачання, а також водопостачання та водовідведення. Щоб не було зривів початку опалювального сезону, за словами Р. Зубко, зараз вирішується питання про реструктуризацію боргів за газ місцевих «Теплокомуненерго», які накопичили чимало боргів перед НАК «Нафтогаз Україна».

І розглядається питання про те, щоб передбачити жорстке покарання для посадових осіб органів місцевого самоврядування за зрив початку опалювального сезону.

ДОМОВИТИСЯ ПО-НОВОМУ

З 1 серпня остаточно завершилася передача майна теплоэнергокомплекса столиці від «Київенерго» — до нового комунальному підприємству «Київтеплокомуненерго». Разом з майном передані і всі споживачі гарячої води та тепла – близько 1 млн їх особових рахунків. Що це змінює для жителів столиці?

«Перехід на обслуговування в нову структуру припускає переукладення договору, — каже в. о. гендиректора комунального концерну «Центр комунального сервісу» Андрій ЩЕРБИНА. – Однак терміновості в цьому немає. Та й переукласти його можна навіть не виходячи з дому, адже всі дані абонентів передані в нову структуру. Тому стояти в чергах не обов’язково, можна все зробити в режимі онлайн. А з текстом договору, який нічим принципово не відрізняється від старого договору, можна ознайомитися на сайті «Центру комунального сервісу». В принципі, споживач, який за фактом приймає комунальні послуги нової структури, вже потрапляє під дію нового договору».

Але в деяких випадках, за словами А. Щербини, все ж потрібно приїхати в ЦКШ («Центр комунального сервісу») для підписання договору. Це необхідно в тому випадку, якщо у людини не було договори з «Київенерго» або якщо змінився власник житла. Ну і, звичайно, якщо людина просто хоче отримати на руки паперовий варіант договору. Для цього з собою потрібно взяти паспорт, ідентифікаційний код та документ, що підтверджує право власності на квартиру.

Чому для підписання договору потрібно звертатися в ЦКШ, а не в нову структуру — «Київтеплоенерго»? Згідно з розпорядженням КМДА, «Центр комунального сервісу» виконує функцію абонентського відділу для «Київтеплоенерго», «Київводоканалу», «Київенерго» і керуючих компаній. Тому всі питання, у тому числі спірні, пов’язані з комунальними послугами, з нарахуванням оплати за них, з реструктуризацією боргів за оплату «комуналки» можна вирішувати в точках прийому громадян ЦКШ. До речі, туди можна звертатися і в разі невирішених питань по оплаті за тепло і гарячу воду «Київенерго», яка з 1 травня перестала існувати як теплопостачальна організація. У столиці такі точки є у всіх 10 районах, і приймають там киян за таким графіком: понеділок-п’ятницю з 8.00 до 20.00 без перерви на обід, в суботу — з 9.00 до 16.00.

Крім того, є ще 44 точки прийому киян «крокової доступності» — вони розташовані в приміщеннях Жеків і керуючих компаній, які обслуговують будинки комунальної форми власності. І є телефон гарячої лінії, зателефонувавши на яку можна отримати відповідь на всі питання, що стосуються комунальних послуг: (044) 247 40 40 (понеділок-п’ятниця 08.00 — 20.00).

ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ

ЧИ МОЖНА ВІДМОВИТИСЯ ВІД ГАРЯЧОЇ ВОДИ?

Оскільки з гарячою водою в нашому домі часто бувають перебої, ми вирішили поставити бойлер і взагалі відмовитися від гарячої водопровідної води. Але сусіди кажуть, що їм навіть при наявності бойлера надсилають рахунки на гарячу воду. Як правильно відмовитися від гарячого водопостачання, і користуватися бойлером?

В. Міщенко, Київ

Це питання хвилює багатьох жителів столиці.

«Дуже часто в подібних випадках киянам нараховують середньомісячне споживання гарячої води, — каже в. о. гендиректора Центру комунального сервісу» Андрій Щербина. — Щоб уникнути цього, потрібно кожен місяць подавати покази лічильника гарячої води, нехай навіть вони будуть нульові. При передачі показань онлайн достатньо просто зазначити в потрібній графі наявність бойлера у квартирі. І рахунки за гарячу воду перестануть приходити».

ЖИТТЯ В БОРГ

Високий рівень комунальних тарифів і звичка багатьох українців не платити за рахунками призвели до того, що в Україні постійно зростає заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг. Найбільше борги по газу — 17 млрд грн. (на початку 2018 р. вони були на 4 млрд. грн менше). Борг по оплаті за опалення і гаряче водопостачання складає 11 млрд. грн, а за утримання будинків та прибудинкової території — 4 млрд. грн.

МЕНШЕ ТРЕБА ЇСТИ!

При постійному зростанні тарифів на комунальні послуги українці все більше економлять на їжі. Якщо в 2010 р. наші громадяни витрачали на продукти харчування 52% від заробітку, то в 2017-му – лише 48%.

«Протягом тривалого часу в Україні існувала модель споживання, при якій енергоресурси і утримання житла коштували відносно дешево, — каже заввідділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Людмила ЧЕРЕНЬКО. — Між тим, більше половини свого бюджету українці витрачали на продукти харчування. У розвинених країнах світу витрати на харчування складають більше 30% від загального бюджету сім’ї, а ось витрати на житло і комунальні послуги можуть досягати більше 50%».

За її словами, згідно з європейським регламентом, українці стали багатшими, так як менше витрачають на їжу. Але насправді населення просто стало заощаджувати на їжі, розставивши пріоритети на користь оплати комунальних послуг.

«Чим більше сім’ї витрачають на їжу грошей, тим бідніше вони вважаються, — говорить Л. Черенько. — Всього з 2010 р. спостерігається збільшення частки витрат на житло, воду, електроенергію, газ тощо. Зате дуже повільно знижується частка витрат на продукти харчування. В цілому, українці не стали багатшими».

За даними Держстату, червні 2018 р. середній рахунок громадянина українця за житлово-комунальні послуги склав 604,9 грн.

Facenews

Оставить комментарий