Куди приведе Вірменію курс нового прем’єра?

6

У минулий вівторок, 8 травня парламент Республіки Вірменія простою більшістю голосів обрав, нарешті, лідера місцевої опозиції Нікола Пашиняна главою Кабінету міністрів країни. Свої голоси йому віддали 59 народних депутатів, включаючи його ідеологічних супротивників.

Як стверджують аналітики, таким чином, у Вірменії з’явився черговий шанс відновити політичну і суспільну стабільність в державі, яка була фактично поставлено під загрозу внаслідок тривали близько місяця виступів опозиції. Ось тільки єдиної думки щодо того, чи використовує Пашинян цей шанс, у міжнародних оглядачів немає.

Напередодні новий прем’єр-міністр офіційно звернувся до своїх прихильників із закликом повністю припинити блокаду громадського транспорту і в буквальному сенсі розійтися по домівках. «Зараз наше спільне завдання – безпосередньо зайнятися реформами!», — дещо пафосно заявив він. І реформи дійсно почалися вже 10 травня, причому почалися з самого Кабміну. Так, за наполяганням Пашиняна, вірменський президент Армен Саркісян змінив голів одразу двох відомств – керівником Служби національної безпеки став колишній заступник начальника управління цієї структури по Єревану Артур Ванецян, а посаду поліцейського міністра отримав екс-заступник управління столичної поліції Валерій Осіпян.

У призначенні останнього вірменський прем’єр вбачає певну символічність. «Перед протестними акціями я і Осіпян перебували по різні боки барикад і колючих дротів, — констатував, зокрема, він. – Сьогодні ж ми опинимося в одній команді». Крім іншого, Пашинян пообіцяв знайти спільну мову і з іншими колишніми і потенційними опонентами, щоправда, конкретних імен в даному контексті не вказав. Втім, цього і не потрібно. Виступаючи на засіданні виконкому Республіканської партії Вірменії, відправлений у відставку попередник Пашиняна, Серж Саргсян закликав соратників «не створювати незручності для нового уряду». Мовляв, тільки, дотримуючись цю умову, можна перевірити дієвість обіцянок нинішнього офіційного Єревану.

Що ж сьогодні дійсно обіцяє Пашинян товаришами? По-перше, реалізувати економічну реформу – Вірменії, як ніколи, необхідно врятувати місцеву валюту від інфляції, створити додаткові робочі місця і домовитися із західними кредиторами про надання чергових траншів фінансової допомоги. По-друге, постаратися повністю налагодити взаємини з Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки, при цьому зберігши активні контакти з Російською Федерацією. І, нарешті, по-третє, знайти шляхи діалогу з Азербайджаном і Туреччиною щодо питання статусу Нагірного Карабаху. «На виконання кожного із зазначених пунктів знадобиться чимало часу, — сказав у коментарі кореспонденту ГолосUA американський політичний оглядач Джеремі Питтерс. – Ні для кого не секрет, що довгий час Вірменія проводила, якщо так можна висловитися, ізоляційну політику, розділяючи хіба що інтереси Москви в таких структурах, як СНД, Митний союз та Євразес. Для корінних змін Пашиняну знадобиться підтримка як ззовні, так і всередині країни».

А ось з повною підтримкою всередині країни можуть виникнути певні складнощі. Передбачається, що вже в найближчі два-три місяці команда прем’єра організовує дострокові парламентські вибори, на яких постарається отримати якомога більше депутатських мандатів. Це явно не сподобатися теперішнім опозиціонерам – представникам тієї ж Республіканської партії та низки громадських рухів. «Немає жодних сумнівів, що в осяжному майбутньому у Вірменії почнеться справжня боротьба за виборця, і – як результат – боротьба за владу», — зазначила в коментарі ГолосUA європейський аналітик Марі Пьюдеба. На питання, ніж горезвісна боротьба буде супроводжуватися, експерт не відповіла, не виключивши лише нових вуличних демонстрацій.

Як би там не було, вже сьогодні можна з упевненістю сказати: Пашинян перегорнув чергову сторінку вірменської історії. Що він і його команда напишуть на наступній сторінці, стане відомо вже в найближчому майбутньому.

Димитрій Бабич, Golos.ua

«>

Источник

Оставить комментарий