Макаров: Роздмухування ворожнечі в Україні – один із напрямів цілеспрямованої роботи Кремля

1

Малювати українців як взірцевих антисемітів почали задовго до народження автора звернення конгресмена Роу Канна. Можливо, 41-річний син іммігрантів з Індії справді щиро переймається порушенням прав меншин у світі, але є підозра, що його використали як “корисного ідіота”: пункти обвинувачення збігаються до коми зі вкиданнями московських солов’їв, до того ж поширення новини почалося з російських сайтів. Це дає змогу відстежити “маячок”, залишений через недбалість запоребриковими працівниками клавіатури й миші: у вихідному повідомленні конгресменів помилково названо сенаторами (суттєва різниця для американця й ніяка для ерефівських неуків), і той ляп у заголовку далі почав гуляти в Україні. Висновок: забудьте. Не вперше й не востаннє.

Ні, не так. Українці не білі й не пухнасті, як не білі й не пухнасті німці, французи, англійці й самі американці. Інша річ, що ставлення до практик дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті в історії того чи іншого народу вимірює його дорослість. У такому сенсі нам ще є над чим працювати. Зрештою, саме слово “погром”, яке ввійшло до словників різних мов світу, має, перепрошую, українське походження. Але доведеться повторити: робити з українців упродовж усієї нашої історії погромників почали свідомо ті, кому це було вигідно, і найбільше тут відзначилися комуністичні ідеологи. Що ж до нинішнього рівня міжетнічного напруження, то рубіж його усвідомлення позначив Євромайдан. Саме там стало зрозуміло, що Україну не лише називають своєю, крім власне українців із діда-прадіда, євреї (мем “жидобандерівці” найкраще це ілюструє), кримські татари, білоруси, вірмени й узагалі всі, хто шанує наш прапор, герб і гімн, а й готові віддавати за неї своє життя буквально фізично.

Источник

Оставить комментарий