Природа Хортиці: скелі, балки, степ і плавні

Хортиця ділить Дніпро на два рукави, Новий і Старий Дніпро, і зберігає останній фрагмент колишньої порожистої частини річки. Острів разом із прилеглими островами оголошено геологічним заказником «Дніпровські пороги», а більшість його території охороняє Національний заповідник «Хортиця».

Граніти архею

Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Граніти, гнейси й мігматити, з яких складаються її скелі, утворилися в археї; їхній вік оцінюють у 2,6 мільярда років, а за іншими даними до 2,85 мільярда. Поверх давніх порід лежать молодші осадові відклади.

Рельєф острова знижується з півночі на південь. На півночі та північному заході скелі піднімаються над водою на 40–50 метрів. До південного сходу висота поступово спадає, і острів переходить у підтоплену плавневу частину. Між скелястою і плавневою частинами поверхню розрізають мальовничі балки. Раніше, у маловодні роки, як-от 1575, 1708 чи 1921, лівий рукав Дніпра майже пересихав, і на острів можна було перейти піщаними косами.

Балки

Балки на березі трапляються в середньому через кожні півкілометра. Більшість великих мають власні назви. Уздовж Старого Дніпра на південь від Совутиної балки ідуть Чавунова (Січові ворота), Музична, Наумова, Громушина та інші, а вздовж Нового Дніпра Велика Молодняга, Ганнівка, Шанцева, Башмачка, Костина, Липова. Саме на схилах балок збереглися останні ділянки цілинного степу, а на їхньому дні байрачні ліси з кленом татарським, дубом, в'язом, тополями і грушею. Північну піщану частину острова в повоєнні роки заліснили штучними насадженнями.

Рослини

Різні дослідження наводять різні цифри: від приблизно 960 видів рослин, з них близько 560 дикорослих, до понад тисячі видів вищих рослин. Серед ендеміків називають жовтозілля дніпровське, цибулю савранську, сон-траву, іриси, волошку дніпровську, а серед реліктів водяну папороть і водяний горіх. У південній частині острова зберігся степ із багатьма реліктовими видами, які колись росли по всьому півдню України.

Флора Хортиці помітно відрізняється від материкової. Це пояснюють особливим мікрокліматом: багато сонця, прісна вода річки і сухе повітря створюють умови, в яких поруч уживаються ковилові степи, дубові й хвойні ліси та заплавні луки.

Тварини і птахи

У байраках і особливо в плавневому лісі на півдні острова живе понад 30 видів ссавців, близько 120 видів птахів, десять видів плазунів і п'ять видів земноводних. Найчисленніші серед птахів водоплавні: крижні, чирки, лиски. Чимало качок зимує на плавневих озерах і на Старому Дніпрі, який не замерзає навіть у сильні морози. Тут багато мартинів і чапель, трапляються боривітер, шуліка чорний, золотиста бджолоїдка. До 1977 року на острові гніздилася пара орланів-білохвостів. Фазанів завезли в 1950-х роках.

На піщаних мілинах можна побачити сліди козулі та кабана, на острові живуть ондатри, лисиці, зайці, кам'яні куниці, іноді запливають лосі. Під час війни заповідник став також прихистком для кажанів, які втратили ліси в області: взимку 2023 року містяни передавали знайдених тварин співробітникам «Хортиці».

Острови і скелі навколо

Біля північного краю Хортиці стоїть група скель Три Стовпи. Одну з них, схожу на диван, легенда називає Диваном Катерини, хоча імператриця під час подорожі 1787 року тут не зупинялася. На Середньому Стовпі є природне заглиблення діаметром близько двох метрів і глибиною до 1,4 метра, яке називають Козацькою мискою: за переказом, козаки варили в ній галушки. Поруч підносяться камені Два Стоги, або Близнюки, а перед греблею ДніпроГЕСу лежить острів Дубовий, який за формою кличуть ще Черепахою.

Про давніше минуле цих місць, коли вода тут ще пінилася на гранітних грядах, розповідає матеріал «Дніпрові пороги», а про плавні нижче острова матеріал «Великий Луг».