Непотоплювані. Справа братів Супруненків

4

Серед українських парламентаріїв є чимало більш ніж одіозних прізвищ, замішаних у великих скандалах, але навіть на їхньому тлі народний депутат України із депутатської групи «Воля народу» Олександр Супруненко виділяється.

Від водія-заправника до народного депутата

Судячи з офіційної біографії, Олександр Супруненко, можна сказати, реалізував «американську мрію»: народився в 1971 році в Києві, до 36 років він став парламентарієм, хоча на перший погляд ніщо не віщувало такого успіху.

Після закінчення навчання в Київському технікумі транспортного будівництва, служби в армії і короткої роботи водієм, і заправником, в кінці 1992 року Олександр Супруненко стає заступником гендиректора ТОВ «Бар’єр», який протягом 10 років працює в різних комерційних структурах.

Після закінчення у 2002 році Національної академії внутрішніх справ України і отримання спеціальності юриста Супруненко продовжує роботу в комерційному секторі, тепер виключно на керівних посадах.

Справжнім його «зоряним часом» стає 2006-й рік, коли брат В’ячеслав Супруненко з просто зятя банкіра і великого бізнесмена Леоніда Черновецького перетворюється у зятя столичного градоначальника

Саме на цей період, на думку журналістів і оглядачів припадає період різкого зростання добробуту братів, адже саме останніх називали ключовими гравцями «молодої команди» Черновецького та головними учасниками «Центру прийняття рішень».

Як вважають ЗМІ, брати розділили між собою напрямки діяльності: будучи депутатом Київміськради, Супруненко-молодший, В’ячеслав уславився «сірим кардиналом» команди екс-мера і вважався куратором такого важливого напрямку, як інвестиції, приватизації та відчуження у приватну власність муніципального майна, а також слідкував за земельні питання.

На більш досвідченого Олександра нібито лежали питання власності і роль посередника між «Партією регіонів» та родиною Черновецького, благо вже в 2007-му році він став народним депутатом України пройшовши №145 по списку ПР до Верховної Ради України.

Таким чином, брати змогли заволодіти комунальними пакетами акцій столичних підприємств «Київмлин», «Київхліб», «Київхімволокно», розмив комунальну частку в ході додаткових емісій, а потім викупивши за зниженою ціною. Вершиною стала покупка всього за 114 мільйонів гривень 80% пакету акцій муніципального забудовника «Київміськбуд».

Також в схемах активно використовувався чернігівський банк «АСВІО», пов’язаний з Супруненка і Денисом Комарницьким. Саме це фінансова установа кредитувала комунальні підприємства Києва.

З відходом Леоніда Черновецького з посади київського градоначальника епоха Супруненко-молодший потрапив в міжнародний розшук за розбій: у 2005 році В’ячеслав з ще одним членом «молодої команди» Денисом Комарницьким нібито побили адвоката Івана Гранцева, відібравши у останнього документи і гроші.

Олександр Супруненко відбувся значно дешевше, втративши контроль над таким ласим шматком, як «Київміськбуд», зате залишилася скоринка народного депутата України. Правда і вона не змогла допомогти Супруненку-молодшому уникнути втечі за кордон, а Олександр вийшов з Партії регіонів в листопаді 2011 року за його словами, «із-за незгоди з політичним курсом партії і методами її роботи».

Це, безумовно, зіграло свою роль у тому, що на виборах 2012 року Супруненко-старший програв на мажоритарному одномандантном окрузі № 216 у місті Києві.

Успіх чекав Олександра Супруненка у 2014 році: влітку він спершу переміг на виборах в Київську міську раду, а вже восени після 2-річної перерви пересів у крісло у Верховній Раді, перемігши на тому ж столичному одномандатному окрузі № 216.

Будучи безпартійним самовисуванцем, перший час Супруненко залишався позафракційним, поки 19 вересня 2017 року не увійшов до складу депутатської групи «Воля народу».

Супруненко: справи депутатські

Треба сказати, що на тлі інших народних депутатів Олександр Супруненко не занадто виділяється в своїй парламентській діяльності ні в гірший, ні в кращий бік.

Так, відвідуваність засідань ВР коливається від 65 до 75% за даними електронної та письмової реєстрації відповідно.

За час своєї каденції нардеп прийняв участь у розробці 23 законопроектів і поправок до них, а також подав 117 депутатських запитів в Кабмін, ГПУ, міністерства і відомства України, органи місцевої влади. Переважна їх більшість стосується питань представляється депутат виборчого округу Дарниці і питань соціального захисту населення.

Правда результату від цих запитів, як, втім, і від тисяч подібних їм – ні, що визнає і сам нардеп у своєму запиті спікеру ВР Андрію Парубію. Цікаво, що на цей запит нардеп отримав таку ж відписку, але тільки від спікера.

Втім, куди більше претензій нардеп повинен був би мати до Генерального прокурора України Юрію Луценку.

У лютому 2017 року Юрій Луценко звинуватив трьох народних депутатів України Олександра Супруненка, В’ячеслава Костянтинівського і Нестора Шуфрича в несплаті податків на суму 60, 50 і 40 мільйонів гривень відповідно, що підтверджується результатом проведеної Державною службою фіскальної перевірки.

Генпрокурор зазначив, що найближчим часом підготує клопотання до Верховної Ради, щоб парламент дозволив залучити депутатів до кримінальної відповідальності.

У відповідь Олександр Супруненко на своїй сторінці в Facebook підкреслив, що ніякої перевірки ГФС не було, у нього ніяких документів не запитували, а значить, її результати сфальсифіковані що він і має намір довести в судовому порядку, домігшись покарання винних у цій фальсифікації.

Незабаром інтерес до цієї історії у всіх її учасників вщух, а восени Олександр Супруненко в своєму листі в редакцію «Українській правді» повідомив, що весною була проведена перевірка ГФС, насчитавшая йому несплату податків на суму в 6 тисяч гривень, які він перевів у квітні того ж року.

Стан Супруненко в сотні мільйонів

Треба сказати, що заявляючи про несплату Олександром Супруненком податків на 60 мільйонів гривень, Генпрокурор зовсім не перебільшував можливості нардепа.

За підрахунками податківців у 2017 році активи Олександра Супруненка становили 413,5 млн. грн., з них об’єктів нерухомого майна понад 10 млн, цінних предметів (картини, годинники, зброя) — 452 500 гривень, цінних паперів на 20,7 млн, корпоративних прав на 104 мільйони. 110 млн гривень Супруненко тримає в банках, причому 840 тис. в доларах. Ще 99 млн грн. депутат задекларував готівки. Однак ГФС змогла знайти підтвердження лише 178 млн грн., які задекларував депутат і саме виходячи з «зайвою» суми 235 мільйонів фіскали нарахували нардепу 60 мільйонів гривень податку на доходи фізосіб і військового збору.

Як свідчить електронна декларація народного депутата за 2017 рік, справи у нього йшли в гору.

Олександр Супруненко і його дружина Олена є власниками 17 об’єктів нерухомості – земельних ділянок, квартир, житлових будинків, офісів, гаражів, колекції годинників, картин, зброї, легкового авто Тойота Ленд Крузер.

Але головний актив нардепа — право власності в різних частках майже 40 комерційних структурах, серед яких ТОВ Юридичний центр «Еквітас», ТОВ «Паладис», ТОВ Юридична фірма «Правозахисник», ТОВ «Культурний центр «Лаконит», АТ ЗНПКИФ «Анест рітейл пропертіз», ТОВ «Рентекс», КОВ «Фавория груп ЛТД». Крім того, він є кінцевим власником АСВІО банку, в свою чергу володіє акціями компаній «Еквітас», «Паладис», «Правозахисник», «Рентакс» і «Фавория груп лтд» та інших.

Втім, загальний дохід нардепа і його дружини досить скромний, лише 2 мільйони 975 тисяч 588 гривень, причому 2,3 млн. з них припали на банківські відсотки АСВІО банк.

Крім цього, нардеп тримає на банківських рахунках 7 мільйонів гривень і 650 тисяч доларів, борг нардеп дав 2 мільйони 840 тисяч доларів і 21,8 млн. грн., готівкою сімейство тримає 200 тисяч гривень, 2 мільйони 550 тисяч доларів і 1 мільйон 337 тисяч 900 євро.

Брат Супруненко у строю

Втім, можна не сумніватися, що головним помічником в справі поліпшення матеріального добробуту Олександра Супруненка залишається його брат В’ячеслав, благо міжнародний розшук з останнього було знято в травні 2014 року.

У грудні 2017 року брати зареєстрували банківську групу чернігівського Асвіо Банку, в яку крім фінустанови увійшли Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Анест пропертіз і Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Анест девелопмент.

Як повідомляв сайт «Олігарх» ще в січні 2018 року, брати фактично завершили відбір хлібних активів у київської влади.

9 січня господарський суд Києва прийняв до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство ВАТ «Хліб Києва», контрольний пакет акцій якого (51%) належить департаменту комунальної власності КМДА. Головні активи ВАТ — 100% акцій ПРАТ «Київмлин» і 17,2% акцій ПАТ «Київхліб» — відповідно, найбільшого борошномельного та хлібопекарського підприємств столиці. Позивач, ТОВ «Аграфуд», вже намагався запустити аналогічну процедуру в березні 2017 року, однак та спроба завершилася безуспішно. На цей раз суд визнав матеріали, надані йому, переконливими.

За даними джерел сайту за ТОВ «Аграфуд» стоять брати Супруненко, ще в 2008 році, нібито, позбавили ПРАТ «Київмлин» його основного активу — майнового комплексу, нині орендованого підприємством. Таким чином банкрутство ПРАТ просто узаконить наявний стан речей, дозволивши цілком офіційно переписати найбільше борошномельне підприємство столиці на нових власників.

У лютому ім’я В’ячеслава Супруненка знову виявилося на слуху, коли ЗМІ розбиралися в обставинах пожеж пам’ятників архітектури Києва, які належали вітчизняним бізнесменам і політикам. Супруненко-молодший «відзначився» грандіозною пожежею в приміщенні Центрального гастроному на Хрещатику влітку 2017 року і систематичним нехтуванням вимог до його збереження, як пам’ятки історії та культури. Нарешті, сама пожежа, як вважається, був наслідком підпалу для звільнення площі під будівництво 12-поверхового бізнес-центру.

Тим не менш, в Національній поліції прийшли до висновку, що пожежа став результатом короткого замикання і претензій до Супруненка-молодшому немає.

Виходячи з цього можна припустити, що майбутнє у народного депутата Олександра Супруненка виглядає поки абсолютно безтурботно.

Коментарі

«>

Источник

Оставить комментарий