«ОЗУ Хлопці». У яких справах фігурували нападники на Найєма

4

«Подібні люди мають депортовуватися негайно, за перших ознак навіть не кримінальних, а адміністративних порушень».

Так генпрокурор Юрій Луценко пояснивши своє ставлення до громадян Росії, які брали участь у побитті народного депутата Мустафі Найєма.

Нардепа побили після транспортної пригоди 30 квітня в центрі Києва. Другий тиждень Найєм з переламаною щелепою перебуває в одній з лікарень міста. У злочинних діях правоохоронці підозрюють чотирьох осіб, двоє з яких –громадяни РФ.

«Учасники цієї бійки – люди не українського громадянства, які хочуть його здобути, вчиняючи постійно різні хуліганські вчинки«, – заявив Луценко 11 травня.

При цьому генпрокурор не уточнивши, про які ще хуліганські дії нападнинів на Найєма йому відомо. І чому попри постійні протиправні вчинки вони залишаються на свободі.

Розслідування «Української правди» виявило, що це вже не перша кримінальна історія, у якій фігурують нападники на Найєма. Якби в попередніх випадках постраждалі виявили принциповість та не побоялися своїх кривдників, то останні вже могли б перебувати у в язниці.

Та й самі підозрювані не є звичайними юнаками. Вони належать до найвпливовішої родини чеченської діаспори. Що не є злочином. Альо в середовищі націоналістичних організацій породжує думки про діяльність ОЗУ, сформованого за етнічними ознаками.

Кримінальний шлейф

«Я вам раджу: краще туди не лізьте. Ви ж розумієте, що це за люди».

Так один зі співрозмовників автора відреагував на прохання розповісти про історію свого знайомства з фігурантами справи побиття Найєма. Чоловік спочатку переконував, що його випадок більш кричущий, ніж з нардепом.

Майбутнім учасникам інциденту з Найємом «світило» тоді значно жорсткіше покарання, ніж їм інкримінують нині.

Чоловік запропонував зустрітися з автором, аби розповісти свою історію. Але згодом передзвонив і відмовився від подальшого спілкування.

«У мене більше немає претензій до них. Не хотів би з ними зв’язку язуватися, щоб у мене не було зайвих проблем», – відрізав співрозмовник.

Редакція має запис цих розмов.

Ще одна історія, в якій могли фігурувати нападники на нардепа, зберігається в архівах Інтернету. Нібито один з фігурантів «справи побиття Найєма» ще у 2011 році під час конфлікту в одному зі столичних розважальних закладів продемонстрував автомат Калашнікова. Який, щоправда, не застосували.

Чи мав місце цей інцидент, автор намагався дізнатися у заступника начальника Головного управління Нацполіції в Києві, начальника слідчого управління Олександра Пивоварова. Він ані підтвердив, ані спростував інцидент з автоматом.

«Якщо це мало місце (інцидент з автоматом – УП), то слідчий буде вивчати і ті події, які були, «піднімить» ті матеріали, які були. Чи була кримінальна справа на тій годину, чи це були матеріали адміністративного порушення. Слідчий зобов’язаннями зобов’язаний вивчати особистість порушника», – відповів Пивоварів.

Автору не відомо, чи виконають слідчі свої зобов’язання.

Натомість журналіст отримав у розпорядження кілька документів, які свідчать: підозрювані у справі побиття Найєма раніше перебували в полі зору правоохоронних органів.

Так, Саітов Ахмед Абубакарович у 2017 році щонайменше двічі був спійманий поліцією за керуванням транспортним засобом, не маючи на ті права. За це на нього двічі накладали штраф 510 гривень.


В одному з цих випадків Ахмед Саітов був за кермом позашляховика Toyota Land Cruiser 200. Вартість такої автівки може сягати 100 тисяч доларів.

Інший підозрюваний у справі побиття Найєма – Саітов Магомед-Саліх Арбуєвич – засвітився у кримінальному провадженні щодо викрадення людини та вимагання викупу.

УП публікує відповідні документи без персональних даних тих осіб, які не фігурують у справі побиття Найєма.


У документах йдеться, що до поліції звернулася жінка (гр. До), яка розказала, що з телефоном її сіна (гр. К) зателефонував невідомий і вимагав 5 тисяч доларів за звільнення сина. Вже за годину правоохоронці затримали трьох зловмисників:

– громадянина України Р., студента 2-го курсу КНУ Шевченка 1998 року народження;

– громадянина Російської Федерації А., студента 4-го курсу КПІ 1996 року народження;

– громадянина РФ Саітова Магомеда-Саліха Арбуєвича, студента 2-го курсу КПІ 1996 року народження.

Правоохоронці кваліфікували цей злочин як вимагання за попередньою змовою групи осіб, що передбачало позбавлення волі від 3 до 7 років.

Покарання в цій справі ніхто не поніс. За інформацією автора, однією з причин стало те, що постраждалий змінив свої покази.

Натомість один з адвокатів чеченської діаспори взагалі заперечив існування цієї справи.

«Немає такої кримінальної справи. І не було ніколи. Якщо ви звернетеся до ЕРДРу, то побачите, що ніхто не затримувався, нікого не повидомляли про пидозру. Нам не відомо про таке кримінальній справі. Ні з цього, ні з якого іншого кримінальній справі мої клієнти не затримувалися, не притягувалися до кримінальної відповідальності, ні опитувалися, ні допитувалися», – заявивши УП адвокат Олег Іщенко.

Автору не відомо, чи були ще кримінальні історії, в яких фігурували б учасники інциденту з нардепом. Але навіть ця, з викраденням та вимаганням грошей, заслуговує на те, щоб бути згаданою в суді під час обрання запобіжного заходу підозрюваним у справі побиття Найєма.

Трьом учасникам інциденту з Найємом зараз інкримінують хуліганство, вчинене групою осіб. Максимальні покарання за цією статтею – 4 роки позбавлення волі. У таких випадках для застосування арешту щодо підозрюваних потрібні обтяжуючі обставини.

2-3 травня в Шевченківському суді прокурори не змогли навести таких обставин. Тож жоден з підозрюваних не був заарештований. Після цього склад прокурорів змінився.

За рішенням генпрокурора справу передали з Шевченківської районної прокуратури до міської. Офіційно причину цього не повідомили. Натомість Найєм заявляв про тісні стосунки нападників з прокурорами у його справі.

Цікаво буде подивитись, як зміниться аргументація сторони обвинувачення в Апеляційному суді. Засідання було призначено на 11 травня, однак їх перенесли на наступний тиждень.

Поки ж потрібно визнати: у суді першої інстанції при обранні запобіжного заходу захист повністю переграв обвинувачення. Не відомо, чи були там «піддавки». Альо адвокату вдалося намалювати картину, що в інциденті з нардепом його підзахисні «юнаки» зіштовхнулися з «Богами Олімпу».

«Як юнак 99-го року народження може вплинути на народного депутата?», – глузував у Шевченківському суді адвокат Андрій Доманський.

«Боги Олімпу» з Чечні

Чи такі вже беззахисні підозрювані «юнаки»?

4 травня в «УНІАН» відбулася прес-конференція представників чеченської діаспори. На ній з’єднання ясувалося, що підозрювані є близькими голови чеченської діаспори Даніла Гончарова.

Саітов Магомет-Амін, якого правоохоронцям не вдалося затримати, є сином, а Саітов Магомед-Саліх – племінником Гончарова. Батько – дуже поважна людина, переконували учасники прес-конференції.

«Людей дуже багато робить для представників своєї національності за кордоном. Він організував діаспору, фінансує діаспору, фінансує всі заходи», – розповів УП один з лідерів чеченської діаспори Салман Садаєв.

Також Гончарову дякують за підтримку чеченські боксери Хусейн та Хасан Байсангурови. Смороду є племінниками лідера чеченської діаспори.

Ще кілька років тому ці боксери разом зі своїм батьком Увайсом Байсангуровим співпрацювали з «K2 Promotions» братів Кличків. Нині – з «Boombox Promotions» братів Саітових.

Донедавна боксував і старший брат серед Байсангурових – Заурбек. В Україні на ринг він виходив у футболці з зображенням Кадирова, зокрема, у 2010-му в Броварах.

У своїх інтерв’ю Заурбек розповідав, що з 2009 року він незалежний у фінансовому плані, бо йому «допомагає глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров».

Найцікавіше, що Рамзан Кадиров єдиний раз приїжджав до України наприкінці 2010-го. Він перебував з неофіційним візитом, відвідував боксерський поєдинок Заурбека Байсангурова. Саме тоді Кадиров засвітився в компанії Віталія Кличка.


ФОТО З САЙТУ DOSIE.SU

Тієї приїзд Кадирова ставши визначальним для всієї чеченської діаспори в Україні. Про це влітку 2013-го газеті «Сегодня» розповів Салман Садаєв.

«Коли Рамзан Кадиров приїжджав у Бровари на бій боксера Байсангурова, то глава чеченської діаспори Данило Гончаров зустрічався з ним. Так співпало, що після цієї зустрічі робота по організації діаспори активізувалася», – згадував Садаєв.

Останні кілька років батько з синами займаються промоцією боксерів Байсангурових. Зокрема, цим пояснювали швидкий виїзд з країни і головного підозрюваного в побитті Найєма – Магомеда-Аміна Саітова.

У перших числах травня в Баку «Boombox Promotions» провівши боксерський турнір. Щоправда на жодному відео Магомет-Амін Саітов не засвітився. На відміну від своїх рідних.


ФОТО З ФБ-СТОРІНКИ BOOMBOX PROMOTIONS

З 2011-го Даніл Гончаров є ще й президентом МГО «Інтернаціональний союз», до складу якого входять представники різних національностей. На своєму сайті організація розписує свою співпрацю, зокрема, з Мінкультом та Мін’юст юстом.

Одним з керівників «Інтерсоюзу» був Олександр Харченко. Нині він депутат Київради від БПП. Помічником у нього значитися Олександр Літинський. Цей же Літинський є керівником ТОВ «Іноваційні технології «АРГО» та ОСББ «РК Рубін».

Обидві структури є підконтрольними братам Саітовим. А ОСББ створен в будівлі, де офіційно проживають брати Муса Саітов та Магомед-Амін Саітов. Щоправда це не житловий будинок, а офісний центр.

Також з відкритих реєстрів можна побачити, що до статутних фондів власних компаній брати Саітови внесли мільйони гривень.

Усе це дає можливість зробити висновок, що підозрювані у справі побиття Найєма не є простими юнаками та безправними студентами. Вони або самі є впливовими особами, або є частиною впливових родин та груп.

Чи є підозрювані учасниками етнічного ОЗУ?

Усі четверо підозрюваних є представниками чеченської діаспори. Також один із затриманих у наведеній вище справі про викрадення людини та вимагання викупу є «молодим активістом чеченської діаспори». Принаймні так його називають на сайті самої діаспори.

 

У наведених вище документах його прізвище приховано.

«Вони є угрупованням, створеним на етнічній основі. Самі себе вони считают кланом чеченського народу», – виголошував лідер організації «С14» Євген Карась 4 травня на акції націоналістів під київським главком поліції.

Учасники протесту запевняли, що самі правоохоронці жаліються, ніби не можуть протидіяти цьому етнічному ОЗП. Однак ці твердження спростував начальник слідчого управління столичної поліції Олександр Пивовар.

«Немає ніяких підстав вважати, що це злочинне угруповання, як це передбачається кримінальним кодексом України», – заявивши Пивовар на зустрічі з націоналістами після їхньої акції протесту.

Під час підготовки цього матеріалу автор помітив на одному з роздрукованих документів, які використовують правоохоронці, напис олівцем «Чечено». У документи фігурували порушники чеченської національності.

Для чого використовують цей напис та наскільки він поширений, встановити не вдалося. Єдине, де автору вдалося знайті слід ОЗУ, так це на фото одного з братів Саітових.

Муса Саітов, який не є підозрюваним у справі нападу на Найєма, в одній з соцмереж розмістив фото з друзями, яке підписав, можливо, жартома, «ОЗУ Хлопці». Нині цей акаунт видалено, але копія збереглася.


 

На різних фото братів Саітових можна побачити на люксових автівках, в елітних ресторанах та на відпочинку за кордоном. На все це 20-річні юнаки самі не встигли б заробити. Та й коло спілкування вказує на те, що ці молоді хлопці – яскраві представники класу мажорів.

Хоча члени чеченської діаспори четвірку підозрюваних мажорами не считают.

«Що значить мажори? Люди можуть дозволити собі мати дорогу машину? Вони її мають. Мажори в моєму розумінні – це якісь беззаконня, які ні з чим не вважаються. За великим рахунком, це нормальні хлопці», – заявив у розмові з автором Салман Садаєв.

Проте навіть ці «нормальні хлопці» все одне понесуть покарання, запевняли журналістів на прес-конференції представники чеченської діаспори. Окрім офіційного покарання за рішенням суду, вони ще й самі покарають своїх юнаків, які засвітилися в інциденті з нардепом. Від тільки не розповіли, яким це покарання може бути.

«Це вам все одно не зрозуміти. У горян свої закони, як їх карати», – заявив у розмові з автором чоловік, який представився батьком одного з підозрюваних.

Як встановило розслідування УП, у чеченської діаспори вже були приводь напоумити юнаків після попередніх протиправних вчинків. Чи то горці не ті покарання застосовували, чи просто заплющували очі на злочинні дії своїх хлопців, але брати Саітови не зупинилися.

Натрапили на нардепа, який не готовий іти на вчинки і домовлятися про умови, за яких відкличе претензії до нападників. Принаймні так Мустафа Найєм заявляє публічно.

І тепер це стає тестом для правоохоронної та судової системи: чи готові прокурори та судді доводити до кінця справи, за якими слідкує вся країна?

«>

Источник

Оставить комментарий