Дмитро Вишневецький (Байда)

Дмитро Вишневецький походив із князівського роду Вишневецьких гербу Корибут і був старшим із чотирьох синів князя Івана Вишневецького. Йому належали маєтки на Волині, зокрема в околицях Вишнівця і Крем'янця. Дата народження невідома: уперше його ім'я з'являється в документах 1545 року.

Староста на прикордонні

Військового досвіду князь набирався у загонах Бернарда Претвича, а 1548 року вже сам водив набіги на землі Очакова, що належав Османській імперії. Близько 1551 року король Сигізмунд II Август призначив його старостою Черкас і Канева. Відтоді оборона від татарських нападів стала його офіційним обов'язком.

Замок на Малій Хортиці

Попри застереження короля, Вишневецький власним коштом почав будувати фортецю на острові Мала Хортиця, з яким дослідники ототожнюють острів Байда. Дату називають по-різному: 1552, 1553 або 1556 рік. До замку стікалися козаки, і, за переказами, саме тоді вони обрали князя своїм гетьманом. Постійна залога налічувала близько 300 осіб.

1553 року Вишневецький несподівано вирушив до Стамбула і близько пів року служив султанові Сулейману I. Мотиви цього кроку історики пояснюють по-різному: можливо, він хотів привернути увагу короля, який не підтримував його планів. Повернувшись, князь знову взявся за боротьбу з Кримом.

Походи і облога

1556 року козацьке військо разом із московськими загонами здобуло османські твердині Іслам-Кермен поблизу сучасної Каховки та Очаків. Влітку 1557 року кримський хан Девлет Герай з османським військом на човнах і молдовськими загонами обложив замок на Хортиці. Коли скінчилися припаси, а козаки почали розходитися, Вишневецький залишив острів. Детально про ці події розповідає матеріал «Запорозька Січ і Хортиця».

На службі в Москві

Не отримавши підтримки від литовського уряду, князь перейшов на службу до московського царя Івана IV. 1558 року він ходив під Перекоп, потім отримав другорядні доручення на Дону і Кавказі. 1560 року з п'ятьма тисячами козаків Вишневецький обложив Азов; існує припущення, що тоді ж він заклав Черкаський городок, який згодом став столицею донського козацтва. Коли Москва зосередилася на Лівонській війні, боротьба з татарами відійшла на другий план, і 1561 року князь повернувся до Великого князівства Литовського.

Молдовський похід і загибель

1563 року Вишневецький втрутився в боротьбу за молдовський престол. Похід закінчився зрадою: князя видали османам, і в Стамбулі його разом із соратниками стратили, скинувши на гак. Рядових козаків відправили на галери. Дата страти в джерелах подається як 1563 або 1564 рік.

Обставини смерті швидко обросли легендами в українському, польському й литовському фольклорі. Деякі історики ототожнюють Вишневецького з героєм народної пісні про козака Байду, який висить на гаку і стріляє в турецького султана.

Значення

Попередники Вишневецького, як-от Остафій Дашкевич, залучали козаків як допоміжну силу. Він же вперше зробив козацтво головною опорою своїх планів. Зв'язок його фортеці з пізнішою Запорозькою Січчю історики вважають насамперед ідейним: замок на Хортиці показав напрям, у якому розвивалося козацтво, рухаючись на Низ Дніпра.

Пам'ять

1997 року Укрпошта випустила марку з портретом Вишневецького, а 1999 року Національний банк викарбував срібну пам'ятну монету номіналом 10 гривень. 13 жовтня 1999 року на острові Хортиця відкрили пам'ятний знак Дмитрові Вишневецькому і того ж дня підняли з дна козацьку чайку XVIII століття. Ім'ям князя названо вулиці, зокрема в Запоріжжі.