Леонід Жаботинський

Леонід Жаботинський народився 28 січня 1938 року в селі Успенка тодішньої Харківської області, нині це частина селища Краснопілля на Сумщині. Більшу частину життя він пов'язав із Запоріжжям, жив тут багато років і завжди називав його рідним містом.

Шлях до штанги

До важкої атлетики Жаботинський прийшов із легкої: спершу штовхав ядро, займався також боротьбою і боксом. Тренували його М. Світличний, Ю. Айзенштадт, А. Медведєв, а своїм учителем він вважав і Давида Ехта. Освіту отримав у Харківському педагогічному інституті та Одеському артилерійському училищі, служив офіцером військово-повітряних сил.

5 серпня 1962 року на VIII Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Гельсінкі Жаботинський переміг у важкій вазі з сумою 480 кілограмів у триборстві. Наступного року, 2 серпня 1963-го, він установив перший світовий рекорд: 165 кілограмів у ривку.

Токіо і Мехіко

Головним суперником Жаботинського в радянській збірній був Юрій Власов, і їхнє протистояння тривало кілька років. Крапку поставила Олімпіада в Токіо: 18 жовтня 1964 року Власов визнав поразку, а Жаботинський з результатом 572,5 кілограма в сумі триборства став олімпійським чемпіоном. Це були його перші Олімпійські ігри.

Через чотири роки, 13 жовтня 1968 року, на Олімпіаді в Мехіко він знову виграв золото, повторивши свій результат 572,5 кілограма. Так Жаботинський став дворазовим абсолютним олімпійським чемпіоном у суперважкій вазі. На його рахунку також чотири перемоги на чемпіонатах світу.

Повернення після хвороби

У 1969–1973 роках спортсмен через хворобу не виступав, але зумів повернутися на поміст. 21 лютого 1974 року на чемпіонаті Збройних сил СРСР він установив останній, дев'ятнадцятий світовий рекорд, піднявши в ривку 185,5 кілограма. У середині 1970-х років Жаботинський завершив кар'єру.

1975 року він переїхав до Москви, працював у спорткомітеті Міністерства оборони і тренером збірної Збройних сил, у 1987–1991 роках був військовим радником зі спорту на Мадагаскарі, згодом проректором московського вишу. Його сини Руслан і Вілен живуть у Запоріжжі.

Кумир Шварценеггера

Жаботинський був кумиром юного Арнольда Шварценеггера. Під час візиту до США на запрошення Шварценеггера той зізнався, що вболівав за радянського атлета з дитинства, навіть на Олімпіаді в Токіо, де виступали американці Норберт Шеманскі і Гері Губнер.

Пам'ять у Запоріжжі

Жаботинський помер у ніч на 14 січня 2016 року в Запоріжжі після кількох місяців хвороби. Він був почесним громадянином Запоріжжя і єгипетського міста Суец.

У місті щороку проводять турніри на його призи. Його ім'ям названо вулицю, а 20 жовтня 2016 року на будинку № 20 по вулиці Леоніда Жаботинського відкрили меморіальну дошку. 26 жовтня 2017 року на Алеї почесних громадян у парку Трудової Слави, поруч із Соборним проспектом, встановили бронзовий пам'ятник атлету в натуральну величину, 1,93 метра. Його автор харківський скульптор Ельданіз Гурбанов. Парк Трудової Слави розташований у Вознесенівському районі.