Переговори по Донбасу зайшли в глухий кут. Волкер може повторити долю Суркова

11

Поїздки спецпредставника США Курта Волкера в Україну, з чиєїсь легкої руки названі «човникової дипломатії», тривають вже півроку. Посланник Держдепартаменту регулярно проводить переговори з українськими чиновниками, здійснює поїздки на Донбас і то і справа зустрічається зі спецпредставником РФ по вирішенню ситуації на Донбасі Владиславом Сурковим.

Однак за цей період жодних зрушень, які могли б принести довгоочікуваний мир Україні, не сталося. На поточному тижні Волкер знову прибув в Україну і провів переговори з депутатами і президентом.

Чи змінить що-небудь його нинішній візит, і якими можуть наслідки, аналізує «Країна».

Незмінний мандат Волкера

Нинішній візит спецпредставника США по Україні Волкера в Київ ознаменувався дипломатичним конфузом. Вдова вбитого журналіста Георгія Гонгадзе Мирослава Гонгадзе, яка працює на «Голос Америки», заявила про те, що відтепер повноваження Волкера розширено, і він буде займатися не лише питаннями Донбасу, але й усієї України.

Буквально відразу цю заяву спростував Держдепартамент США, де пояснили, що ні про яке розширення повноважень Курта Волкера мова не йде, йому просто продовжили термін. Втім, незважаючи на офіційні заяви про мандат Волкера, ще в 2017 році він явно був орієнтований на куди більш широкий спектр питань, ніж тема конфлікту на Донбасі.

Більше того — початок візиту Волкера в Україну збіглася із заявою статс-секретаря, заступника глави МЗС РФ Григорія Карасіна, який в інтерв’ю ТАСС повідомив, що в переговорах Москви і Вашингтона взята якась пауза і немає навіть приблизних термінів наступної зустрічі переговірників (якими поки є Владислав Сурков і Курт Волкер) по Донбасу.

А це означає, що у спецпредставника США з’явиться час, щоб проаналізувати і внутрішню ситуацію в Україні за півроку до офіційного старту виборчої кампанії до президентських виборів.

15 травня Волкер відвідав Донбас і в Слов’янську дав прес-конференцію, під час якої зробив кілька заяв на підтримку офіційної позиції української влади.

Так, він висловив думку, що на Донбасі немає конфлікту серед українців, і вся ситуація є наслідком прямої інтервенцією Росії.

«Мова не йде про етнічний чи громадянський конфлікт. Це конфлікт, спровокований російською інтервенцією на схід України. РФ здійснює прямий контроль над збройними угрупованнями. Також вона має вирішальне політичний вплив на політичне управління окупованими територіями», — заявив спецпредставник США.

По-друге, він прямо звинуватив Росію в небажанні йти на компроміс по миротворцях.

«Я думаю, що механізм ООН буде корисним, якщо Росія дійсно хоче вирішення цього конфлікту. Це означає, що вона повинна прийняти рішення вийти з цього конфлікту, вивести свої війська з Донбасу і дати місцевим жителям можливість відновити там нормальне життя. Якщо Росія прийме для себе таке рішення, це буде свідчити, що вона зацікавлена у завершенні конфлікту, а якщо вона накладе вето на рішення Ради безпеки ООН, це буде означати, що вона зацікавлена в продовженні цієї війни», — заявив Волкер.

Така позиція спецпредставника США могла б істотно ускладнити переговори з Росією, чи вони відбудуться найближчим часом. Однак, очевидно, що американський гість повністю усвідомлює, що переговори зайшли в глухий кут або, як мінімум, поставлені на паузу.

Частково вона, можливо, пов’язана з чутками про швидкий відхід Суркова з українського напряму. Принаймні про це наполегливо пишуть російські ЗМІ з посиланням на джерела в Кремлі. При цьому не зовсім зрозуміло, хто буде його наступником і як з-за цього зміниться політика Росії щодо конфлікту на Донбасі (якщо зміниться).

Проте, це лише частина більш загальної проблеми, яка полягає у категоричному неспівпаданні уявлень США і Росії про дозвіл конфлікту на Донбасі. Москва, як відомо, наполягає на первинності реалізації політичної частини Мінських угод (вибори, амністія, особливий статус) і тільки потім готова говорити про реінтеграції «ДНР» і «ЛНР» в Україну і про передачу контролю над кордоном. Американці і Київ же роблять упор на передачу контролю над усім непідконтрольним Донбасом миротворцям, потім — відновлення контролю над кордоном і тільки потім, можливо, реалізація політичної частини.

І якщо ще в січні після зустрічі Суркова і Волкера ще була надія, що сторони можуть прийти до компромісу, то тепер вона майже зіпсувалася на тлі загального погіршення американо-російських відносин.

«Проблема в тому, що після зустрічі в січні Волкера і Суркова, коли було сказано, що Америка передала пропозиції Росії, ні продовження. Справа не в Суркова або в тій людині, хто його замінив би. Розмови про миротворчої місії ООН, які ведуться з вересня минулого року, прийшли в той же стан, що й переговори про втілення Мінських домовленостей. Хоча перехід до цієї ідеї, безсумнівно, був новим диханням, адже до цього суперечності між сторонами здавалися фундаментальними. Сторони не хочуть йти на поступки. При цьому американська позиція майже повністю збігається з української, і її більш-менш підтримують європейці. Російська сторона не проявляє бажання змінювати свою позицію. Тому було питанням часу, щоб з ідеєю миротворців ООН вийшли на ту ж складну позицію, що і з Мінськими домовленостями», — зазначає в розмові з «Країною» заступник директора Інституту світової політики Микола Белесков.

Натиснути на Москву

По поверненню Волкера в Київ він провів цілий ряд зустрічей в урядовому кварталі. Окремі переговори у спецпредставника відбулися зі спікером парламенту Андрієм Парубієм. Потім він зібрав у невеликому кабінеті в парламенті 16 депутатів від різних фракцій на зустріч офф-рекордс, під час якої торкнувся широкого спектру питань. Кожному задав питання, як вони бачать вирішення конфлікту на Донбасі. Але назвати зустріч особливо змістовною складно — вона тривала всього 40 хвилин, висловитися встигли не всі присутні.

Волкер на зустрічі з представниками фракцій в Раді

«Взагалі, це була відверта дискусія з широкого кола питань: про хід реформ, робота над законами про антикорупційне суді та національної безпеки і протимінної діяльності; підготовка до саміту Україна-НАТО, допомога США в питаннях безпеки і оборони, надання зброї та інші питання», — написала за підсумками зустрічі віце-спікер Ірина Геращенко на своїй сторінці в Facebook.

Один з присутніх на зустрічі депутатів у розмові з «Країною» зазначив, що в частині обговорення проблеми по Донбасу Волкер сказав, що Штати будуть шукати способи, як натиснути на Москву. Але про нові санкції не йдеться.

«Волкер сказав, що через високопоставлених колег буде доведено до відома Москви, що м’яч на її боці. Що є зобов’язання, що вона не виконує. Ще говорив, що Москва динаміт не тільки спілкування по лінії Волкер-Сурков, але і в рамках нормандського формату. Тому будуть шукати, як на неї натиснути», — говорить співрозмовник.

«Він віддає собі звіт, що там (на Донбасі — Прим.Ред.) гаряча стадія війни і про ніякий заморожений конфлікт мова не йде», — додав депутат.

До речі, на цій зустрічі сам Волкер спростував розширення власних повноважень, визнавши лише те, що їх продовжили.

Вже після того, як він вислухав думку представників кожної з парламентських фракцій і груп про ситуацію в Україні, Волкер вирушив на Банкову.

Судячи з повідомлення прес-служби президента поговорили в цілому про все: «співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі та відзначили важливість розгортання миротворчої місії ООН на його окупованій частині. Порошенко і Волкер також підкреслили необхідність негайного звільнення українських заручників. Крім того, велику увагу було приділено співпраці в сфері безпеки та оборони між Україною та США, зміцненню партнерства України з НАТО та питання енергетичної безпеки з урахуванням ризиків, які несе «Північний потік-2». Сторони також обговорили прогрес і підтримку України на шляху реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією».

Захід готується до замороження конфлікту

Один зі співрозмовників «Країни» в парламентському корпусі за підсумками візиту Волкера поділився своєю думкою, що в даний час замороження конфлікту на Донбасі цілком влаштовує українську владу, так як офіційний Київ не готовий «раптово отримати» 2 мільйони нелояльних до влади виборців. Також не проти такого сценарію і Штати, які не хочуть ні спонукати Київ йти на поступки Росії, але і экскалации ситуації (загрозливою для України втратою нових територій) теж не бажають.

«Насправді і сам Волкер знаходиться в незавидному положенні. З одного боку, Штати виступають за збереження стабільності в Україні. Будь-які несподіванки, чи то зовнішні або внутрішні — розглядаються як фактор дестабілізації, який не потрібен Штатам. І, звичайно ж, виборці Донбасу США не потрібні. Друга складова — якщо всі визнають, що конфлікт на Донбасі заморожений надовго, то роль самого Волкера відпадає. По суті, він іде дорогою Суркова, якого можуть зняти з ролі парламентера, і це пов’язано з відсутністю перспектив домовленостей. За підсумками всіх цих зустрічей виявилося, що США і Росія водили один одного за ніс. Рано чи пізно і у Волкера спитають, а що там, а які результати. Ситуація напружена до такої міри, що якщо попередниці Волкера, пані Нуланд було що запропонувати Суркову — наприклад, послаблення санкцій, то зараз санкції будуть посилюватися, Мінськ в глибокому безвиході, а це значить, що говорити Росії і США просто немає про що», — каже «Країні» політолог Руслан Бортник.

На думку політолога Костя Бондаренка, втома від війни відчувають Захід і Росія. Вони можуть погодитися на замороження конфлікту. Хоча це не несе вигоду російській стороні, адже Донбас залишається зоною нестабільності біля її кордонів, а на її бюджет ще на роки вперед ляже питання змісту непідконтрольних Україні територій. Не кажучи вже про те, що тліючий конфлікт на сході України сильно заважає нормалізації відносин Росії і ЄС, на які зараз знову з’явилася надія на тлі розколу між Європою і президентом США Трампом.

За словами Бондаренко, протягом квітня в Європі пройшло декілька нарад з участю вузького кола експертів, на яких обговорювалося питання конфлікту в Україні. І вперше там частіше звучало не вираз «settlement of crisis in Ukraine» (англ. — врегулювання конфлікту в Україні), а визначення «management of crisis» (англ. — управління конфліктом).

«Захід вже готується до того, що цей конфлікт буде заморожений, можливо, на десятиліття. Коли-то він, можливо, вирішиться, але не зараз. Скоріше всього, це була остання зустріч Волкера і Суркова. Нинішній владі вигідно навіть відсутність виборців з Донбасу. А значить конфлікт буде знаходиться в замороженому стані до моменту зміни влади в Україні», — каже політолог.

«Цікавий момент — які висновки зроблять із ситуації американці. Зроблять вони заяву, мовляв, намагалися робити все, що могли, щоб Росія змінила позицію (в цьому ж була місія Волкера). Чи зважаться вони на посилення санкцій під приводом, що Москва налаштована на діалог. І тому вони змушені підвищувати ціну, щоб змусити змінити позицію. Складно тут прогнозувати. Думаю, якщо і будуть, то точно не в рамках закону («Про протистояння противників США через санкції» — Прим.Ред.), виконавча гілка американської влади не сприймає цей закон, вважаючи посяганням на свої повноваження. Важливо погодяться європейці на тлі кризи у відносинах Старого і Нового світла. Односторонні кроки з боку Вашингтона можуть спровокувати поглиблення нестабільності.

Сам конфлікт на Донбасі залишиться млявим. Разом з тим, в питанні санкцій очевидно, що ціна, яку платить Росія за агресію, не так велика, щоб змусити її вийти з конфлікту. Можливо, кумулятивно так, але не конкретно санкції. Тому це буде новий «заморожений» конфлікт, гарантія для Росії, що Україна не вступить у НАТО», — сказав Микола Белесков.

«>

Источник

Оставить комментарий