Провалений вступний іспит

0














Перший самостійний досвід взаємодії з державою закінчився гірким розчаруванням для 160 тисяч молодих людей.

Саме стільки дівчат і юнаків відчувають себе обдуреними і приниженими.

Для їхніх батьків цей кейс, напевно, став «одним з» в довгій низці власних відносин з держструктурами, але від того не менш образливим.

Такі коротко підсумки вступної кампанії до внз у цьому році.

Якщо називати речі своїми іменами, це був сором і ганьба. Можливо, це сама провальна вступна кампанія в історії України.

Такої кількості скандалів не можу навіть пригадати. Форуми обурених абітурієнтів та їх батьків, та стрічки у Facebook періодично нагадували бойові зведення. І все – на одну і ту ж тему: «Як ми боремося з ЕГЕБО і програємо бій».

А вся ця ситуація народилася буквально на рівному місці і потрібно було дуже постаратися, щоб її створити.

Почалося все у березні. Тоді Міністерством науки і освіти був призначений тендер на розробку нового програмного забезпечення для ЕГЕБО, Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Електронна система, що існувала до цього, як було сказано, не задовольняла певним вимогам законодавства і поточним завданням, тому вирішено було «з нуля» розробити нову.

Але мені, як ІТ-менеджерові з багаторічним стажем, чесно кажучи, і в голову не могло прийти, що нову розробку будуть готувати авральними темпами вже до цього вступного сезону.

На початку березня проводиться тендер, в кінці березня за його результатами укладається угода на розробку системи, а всього через два місяці (!) в кінці травня, підписується протокол випробування створеного продукту.

Сам тендер був проведений через систему «Прозорро», але питання за його результатами залишилися, оскільки його виграло ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій».

Як з’ясували журналісти, одним з акціонерів компанії в момент проведення тендеру був член колегії МОН Михайло Згуровський, а керівником департаменту у цій же цій фірмі працював Станіслав Горський, радник міністра освіти Лілії Гриневич.

Замовником ж системи, яка обійшлася бюджету близько 9 млн грн, виступало держпідприємство «Інфоресурс», яке належить до сфери управління МОН. Може бути, ці милі подробиці і пояснюють те, що сталося?

Нагадаю: приймальні комісії в університетах заробили 12 липня, тобто часу на дослідну експлуатацію системи практично не залишалося.

Вирішили відчувати безпосередньо «в бою».

Ну, і доиспытывались. База лягла в перші ж дні, не даючи можливості абітурієнтам зареєструватися та видаючи їм нескінченні «помилки», доводячи до сказу» і випускників та їх батьків.

Хтось не розраховував, що буде такий потік звернень? А на що розраховували? Не знали, скільки у нас випускників?

Люди цілодобово сиділи біля комп’ютера, намагаючись зареєструватися в системі.

Відома блогер Ганна Гін, не соромлячись у виразах, розповіла в Facebook про те, як це відбувалося. Дуже показовий пост. Цитую фрагмент:

– За той час, який ми з дочкою провели біля комп’ютера, у минулому сторіччі я встигла пішки на підборах обійти всі харківські вузи.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий