Провалений вступний іспит

0














Перший самостійний досвід взаємодії з державою закінчився гірким розчаруванням для 160 тисяч молодих людей.

Саме стільки дівчат і юнаків відчувають себе обдуреними і приниженими.

Для їхніх батьків цей кейс, напевно, став «одним з» в довгій низці власних відносин з держструктурами, але від того не менш образливим.

Такі коротко підсумки вступної кампанії до внз у цьому році.

Якщо називати речі своїми іменами, це був сором і ганьба. Можливо, це сама провальна вступна кампанія в історії України.

Такої кількості скандалів не можу навіть пригадати. Форуми обурених абітурієнтів та їх батьків, та стрічки у Facebook періодично нагадували бойові зведення. І все – на одну і ту ж тему: «Як ми боремося з ЕГЕБО і програємо бій».

А вся ця ситуація народилася буквально на рівному місці і потрібно було дуже постаратися, щоб її створити.

Почалося все у березні. Тоді Міністерством науки і освіти був призначений тендер на розробку нового програмного забезпечення для ЕГЕБО, Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Електронна система, що існувала до цього, як було сказано, не задовольняла певним вимогам законодавства і поточним завданням, тому вирішено було «з нуля» розробити нову.

Але мені, як ІТ-менеджерові з багаторічним стажем, чесно кажучи, і в голову не могло прийти, що нову розробку будуть готувати авральними темпами вже до цього вступного сезону.

На початку березня проводиться тендер, в кінці березня за його результатами укладається угода на розробку системи, а всього через два місяці (!) в кінці травня, підписується протокол випробування створеного продукту.

Сам тендер був проведений через систему «Прозорро», але питання за його результатами залишилися, оскільки його виграло ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій».

Як з’ясували журналісти, одним з акціонерів компанії в момент проведення тендеру був член колегії МОН Михайло Згуровський, а керівником департаменту у цій же цій фірмі працював Станіслав Горський, радник міністра освіти Лілії Гриневич.

Замовником ж системи, яка обійшлася бюджету близько 9 млн грн, виступало держпідприємство «Інфоресурс», яке належить до сфери управління МОН. Може бути, ці милі подробиці і пояснюють те, що сталося?

Нагадаю: приймальні комісії в університетах заробили 12 липня, тобто часу на дослідну експлуатацію системи практично не залишалося.

Вирішили відчувати безпосередньо «в бою».

Ну, і доиспытывались. База лягла в перші ж дні, не даючи можливості абітурієнтам зареєструватися та видаючи їм нескінченні «помилки», доводячи до сказу» і випускників та їх батьків.

Хтось не розраховував, що буде такий потік звернень? А на що розраховували? Не знали, скільки у нас випускників?

Люди цілодобово сиділи біля комп’ютера, намагаючись зареєструватися в системі.

Відома блогер Ганна Гін, не соромлячись у виразах, розповіла в Facebook про те, як це відбувалося. Дуже показовий пост. Цитую фрагмент:

– За той час, який ми з дочкою провели біля комп’ютера, у минулому сторіччі я встигла пішки на підборах обійти всі харківські вузи.

– Розумієте, – каже зранку по радіо дядько-чиновник, – Величезна кількість людей одночасно стали реєструватися в системі, тому вона дала збій.

Ну, треба ж! Дядечку, голубчику, «величезна кількість» – це рівно 192 778 випускників українських шкіл склали ЗНО ще місяць тому. Ніхрена собі несподіванка для ваших адмінів, правда?

Батьківські чати третій день розриваються. Гігабайти листування. «У кого вийшло??? Допоможіть!!!!». Не кричіть, ніхто нам не допоможе. Хіба що наші діти. Які все ж надійдуть у вузи. Зростуть і виправлять, нарешті, це чортову «невідому помилку».

МОН відповів на створений ним же форс-мажор неординарно, милостиво дозволивши абітурієнтам подавати письмові заяви до вузів.

Заявивши, що всі спірні питання будуть вирішуватися на користь вступників, МОН в той же сам час з барського плеча виділяє на «паперове оформлення» всього два дні!

Тобто дитина, подає заявки в кілька університетів у різних регіонах, мабуть, повинен вкластися в пару днів, об’їжджаючи їх один за іншим?

Щасливчики, яких система допускала до реєстрації, теж не були гарантовані в успіху. В один прекрасний момент з-за збою 40 тис. заяв були просто втрачені.

В процесі експлуатації раз виявлялися проблеми, які програмісти денно і нощно усували, що називається, «на колінах».

Наприклад, виникла проблема з перерахунком оцінок з шкільних атестатів, зроблених за 12-ти бальною шкалою, в 200-бальну систему.

Додатковий сервіс у вигляді електронної системи «Конкурс», який повинен був стати для абітурієнтів свого роду маяком і показувати в режимі реального часу ситуацію з надходженнями по вузам, щоб кожен міг реально оцінити свої шанси при подачі документів, коректно так і не запрацював.

В ситуацію змушені були втрутитися народні депутати, які після звернень розлючених батьків написали міністру докладний лист і поділилися міркуваннями, як виходити із створеної самим МОНом ситуації.

І так далі, і так далі, і так далі…

А завершилась вся ця епопея феєричної за ступенем цинізму реакцією МОН в дусі «самі дурні»: мовляв, у більшості випадків проблеми виникали з-за того, що самі випускники та навчальні заклади некоректно вводили в базу інформацію.

І навіть жодного натяку на визнання власних помилок і елементарне людське вибачення.

Коли я працював керівником вузу, в один прекрасний день зрозумів, що міністерство реально не має жодної стратегії щодо розвитку вищої освіти. Ті рішення, які приймалися стосовно нашого вузу, були настільки сумнівними, що весь час виникало підозри в їх корупційної підґрунтя.

Зараз я думаю, що це була та крапля, в якій відбивається море.

І ще я думаю, що своїми діями МОН завдає колосальної шкоди, оскільки підриває в молодих людях зачатки довіри до держави.

І якими б цифрами ні сипали тепер чиновники, підводячи підсумки вступної кампанії, її головний результат залишається за межами цих формальних показників.

Те питання, яке «зачепив» мене після цієї вступної кампанії: довіра скількох молодих людей Україна ще повинні втратити з-за такої некомпетентності чиновників?

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий