Радониця: що означає цей день у календарі (ФОТО)

51

Радониця – це день поминання покійних, який припадає на 9-ий день після Великодня. У цей день можна і треба помолитися за своїх померлих близьких у храмі, а також на цвинтар і навести порядок на могилках.

Великдень – свято Перемоги над смертю, утвердження вічного життя. А тому християни в цей день хочуть розділити Пасхальну Радість зі своїми померлими для земного, але живими для вічного життя рідними. І навіть сама назва цього свята – Радониця – підкреслює, що це не просто день печалі про тих, кого немає поруч, але і день радості.

Можна працювати на Радоницу?

Працювати на Радоницу можна. Працювати можна навіть у дванадесяті та великі церковні свята, якщо є така необхідність, але при цьому важливо не забувати про значення святкового дня. При цьому потрібно знаходити у своєму житті час не тільки на роботу, але і на молитву, і на похід в храм.

На Радоницу прийнято відвідувати службу в храмі, а також бувати на кладовищі, де можна самостійно зробити літію (коротку панахиду) мирським чином. Якщо це не було зроблено раніше (до Вербної неділі, так як в період з Вербної і до Радониці у віруючих не прийнято бувати на кладовищі), потрібно навести порядок на могилі.

Але не потрібно залишати на могилах їжу, фарбовані яйця, чарку з горілкою. Душам померлих людей не потрібні такі язичницькі підношення. Єдине, чого вони потребують, це пам’ять і молитва. Їду на поминання покійних можна роздати жебракам або віднести в храм на переддень.

Як вести себе на кладовищі?

Прийшовши на кладовище, треба запалити свічку, зробити літію (це слово в буквальному розумінні означає посилене моління. Для здійснення чину літії при поминанні покійних треба запросити священика.

Більш короткий чин, який може зробити і мирянин, наведено нижче «Чин літії, яку здійснюють мирянином будинку і на кладовище»). За бажанням можна прочитати акафіст про упокоєння покійних. Потім прибрати могилу або просто помовчати, згадати покійного. Не потрібно їсти або пити на кладовищі, особливо неприпустимо лити горілку в могильний пагорб – цим ображається пам’ять покійного.

Звичай залишати на могилі чарку горілки та шматок хліба «для покійного» є пережитком язичництва і не повинен дотримуватися в православних сім’ях. Не треба залишати на могилі їжу, краще віддати її жебракові або голодному.

Як правильно поминати покійних?

«Постараємося, скільки можливо, допомагати покійним, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць – нашими них молитвами, милостынями і приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обітовані блага», – пише святитель Іоанн Златоуст.

Молитва за померлих – це найбільше і головне, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов в інший світ. За великим рахунком, небіжчик не потребує ні в гробі, ні в пам’ятнику – все це данина традиціям, нехай і благочестивим.

Але вічно жива душа покійного відчуває велику потребу в нашій постійній молитві, тому що сама вона не може творити добрих справ, якими була б в змозі умилостивити Бога. Ось чому домашня молитва за близьких, молитва на цвинтарі біля могили покійного – обов’язок кожного православного християнина. Особливу допомогу померлим надає поминання до Церкви.

Перш ніж відвідати кладовище, кому-небудь з родичів слід прийти у храм до початку служби, подати записку з ім’ям покійного для поминання у вівтарі (краще всього, якщо це буде поминання на проскомідії, коли за покійного виймуть з особливою просфори частинку, а потім на знак обмивання його гріхів опустять в Чашу зі Святими Дарами). Після літургії потрібно відслужити панахиду.

За матеріалами: 056.ua

Источник

Оставить комментарий