Розбирання на фармринку: жертвами можуть виявитися українські пацієнти

8

Смертельно небезпечні ліки можуть потрапити в українську мережу аптек і в медичні установи – інформацію про це в останні дні опублікували відразу кілька видань (зокрема, «Коментарі», «Апостроф» та багато інших).

Причому мова йде про досить серйозні препарати, сильнодіючих, які належать до групи наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів. Якщо це станеться, то можуть постраждати десятки тисяч українських пацієнтів – тривогу забили громадські організації та експерти фармгалузі.

Втім, крім потенційної небезпеки для українських пацієнтів (аж до летального результату) існує також серйозна загроза іміджу найстарішою в Балтійському регіоні фармацевтичної компанії – АТ Калцекс (Латвія). По-перше, ця компанія вирішила чомусь завезти в Україну велику партію ліків через фірму, не має ексклюзивного права на реалізацію там продукції латвійської фармкомпанії Калцекс. Вчини так вона в будь-якій країні Євросоюзу або США, то її за це буквально розорили б толкові юристи, а крім того компанія Калцекс втратив би для себе ринок країни, де вона вчинила б не по-ринковому. Загалом, поки суд та діло, препарати майже три місяці кантовались на самому звичайному митному складі в аеропорту «Бориспіль», а не в спеціальних умов для зберігання медикаментів.

«В даний момент в Службу (Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками – ред.) надійшли для проходження державного контролю лікарські засоби, зазначені у Вашому зверненні, а саме: Диазепекс (розчин для ін’єкцій), Диазепекс (таблетки), Морфін Калцекс (розчин для ін’єкцій), Фентаніл Калцекс, Промедол Калцекс», — йдеться у відповіді Начальника Держлікслужби Київської області Володимира Шеремета на запит Українських Новин з приводу ситуації з неналежними умовами зберігання вельми «примхливих» препаратів. Як приклад видання наводить ін’єкції «Диазепекс», які слід зберігати виключно в темряві і при температурі від 2 до 8 градусів і ніяк інакше, але аеропортовий склад таких умов забезпечити абсолютно не в змозі.

Кілька слів про те, якими повинні бути умови – «Юрліга» цитує Правила зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів: «У приміщеннях для зберігання лікарських засобів повинна підтримуватися температура і вологість повітря, які відповідають вимогам інструкції з медичного застосування лікарського засобу. Приміщення забезпечені термометрами і гігрометрами. Також термометрами повинно оснащуватися холодильне обладнання для зберігання лікарських засобів. Отримані дані щоденно заносять у журнал або картку обліку, а записи про температуру і відносну вологість регулярно перевіряє уповноважена особа». Це все, ясна річ, не про бориспільському ангарі.

Ось як пише про себе АТ Калцекс на своєму офіційному сайті: «одна з найстаріших в Балтійських країнах, спеціалізується на препаратах, вільних від патенту, головним чином для госпітального сегменту. Наші ключові продукти: медикаменти невідкладної допомоги, особливо в ЦНС і серцево-судинної терапевтичній групі». Тим часом, аналоги препаратів виробництва АТ Калцекс, які «маринувалися» з місяця на бориспільському митному складі, випускає також харківське ТОВ «Здоров’я». Тобто це українське підприємство – прямий конкурент латвійської фірми. І вже зовсім в іншому світлі тепер представляється замах тижневої давності на директора фармацевтичної фабрики «Здоров’я» Олександра Доровського.

Є підстави вважати, що на дуже великій партії нарковмісних препаратів (майже 100 тисяч доз!) крім клейма «не придатне для вживання» з’явилося тепер та, образно кажучи, кривава пляма? Чи стане ця історія ще однією плямою на репутації латвійського Калцекса? Точні відповіді зможе дати лише неупереджене слідство, але є кілька фактів, які можна назвати «інформацією до роздумів». Так от, учасники українського фармакологічного бізнесу знають (і неофіційно повідомляють журналістам) про те, що за ТОВ «Диатом», яке намагалося без належних на те прав імпортувати нещасливу партію препаратів, коштує такий скандально відомий діяч фармакологічної галузі як Петро Багрій. Спеціалізований сайт «Фарм мафія» повідомляє, що Багрій – «бенефіціар компаній «Ганза», «Укроптпостач», «Фармадіс», «Скай фарм», «Люм’єр Фарма» та інших, постійних переможців тендерів Моз України, в тому числі на постачання препаратів для лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу, гепатиту». Ці багатомільярдні схеми лише нещодавно вдалося почати ламати, за що проти в. о. міністра охорони здоров’я в пресі розгорнута ціла кампанія з її цькуванню.

Але одна справа – бізнес, навіть з корупційною складовою, і зовсім інше – «мокруха». Однак у зв’язку з цим хотілося б дізнатися у латвійців з АТ Калцекс: чи точно вони знають кого взяли собі у партнери для заходу на український фармацевтичний ринок? У цьому зв’язку варто процитувати статтю «Петро Багрій: тендерні афери «аптекарській» мафії»: «слідство у «справі фармацевтів» (Багрія, Лірника, Кузьми), яке паралельно вело СБУ, закінчилося замахом на полковника Геннадія Головкова: 16 жовтня 2008 року, прямо посеред вулиці (Татарської, Київ) йому під ноги кинули саморобну бомбу. Незговірливий полковник, не хотів закривати справу за солідну підношення, отримав множинні осколкові поранення». Усвідомленим чи був вибір саме такого партнера в Україні для шанованої латвійської фармкомпанії з майже столітньою історією? Про це можна буде судити з дій компанії найближчим часом – у тому числі щодо партії ліків, яка зараз проходить експертизу в Держлікслужбі на придатність до застосування українськими пацієнтами.

У відповіді на запит ІА «Українські новини» в уже згадуваному матеріалі цитуються слова Начальника Держлікслужби Київської області Володимира Шеремети: «Держлікслужба вживає всі можливі заходи згідно з чинним нармативно-правових актів, під час проведення державного контролю лікарських засобів при ввезенні в Україну з недопущення в обіг неякісних лікарських засобів». Якими можуть бути ці заходи? Видання цитує теза, перепечатанный вже багатьма ЗМІ з посиланням на експертів фарміндустрії наполягають, що виходом із ситуації могла б стати «відправка всієї партії потенційно небезпечних ліків постачальнику або її утилізація: залишається лише сподіватися, що контролюючий орган, Держлікслужба, навіть у рамках існуючих нормативно-правових актів проявить принциповість і не пропустить партію прийшли в непридатність препаратів в нашу аптечну мережу та медичні установи. З однієї простої причини: це смертельно небезпечно для пацієнтів!».

Руслан Якушев

«>

12.07.2018
19:43
Источник

Оставить комментарий