Сергій Лямець: «Петро Олексійович, звичайно, «пиляти» вмів»

1














Володимир Лавренчук відкинув гітару і швидким кроком підійшов до дзеркала.

Звідти на нього дивився головний кандидат на посаду голови НБУ. Після відставки Гонтарєвої, природно.

«А що? – пробурмотів про себе голова банку «Аваль». – Тільки б не наврочити».

Володимиру Миколайовичу дуже подобалася його майбутня заступниця. Катерина Рожкова була красива, елегантна, розумна – як і він сам. А головне, на неї можна було скинути всі проблеми.

«Воокруг мене весь миир круужит», — заспівав Лавренчук, знову взявши в руки гітару.

Тільки одна проблема турбувала Володимира Миколайовича. Вона звалася Ігор Валерійович, і зовсім не збиралася віддавати 140 мільярдів. Навпаки, Коломойський хотів відсудити свій «ПриватБанк» назад.

«Ой, ну давай призначать, а потім вирішимо», — наївно подумав Лавренчук, і повернувся до дзеркала.

У декількох кварталах від нього Портрет говорив з Коломойським.

«У сенсі, що ти за це отримаєш? – здивовано запитав Петро Олексійович. – Ти ж хотів, щоб вона пішла?»

Петро Олексійович збирав голоси, щоб проголосувати відставку Гонтарєвої. Голосів не вистачало.

«Ігор Валерійович. А нічого, що ви повинні 140 мільярдів?» – Портрет перейшов на «ви».

У трубці почулося щось цілком очевидне. Петро Олексійович не хотів продовжувати цю тему.

«Півдня все зробить як треба. Але в Нацбанку теж потрібен хтось дуже талановитий. Щоб міг мироедам пояснити», — з’їхав Портрет.

Коломойський з тієї сторони назвав якесь ім’я.

«Ну так, щоб він резерви злив? – іронічно зауважив Портрет. — Ні, тільки Гриценко!»

Сидить поруч Валерія Гонтарєва запитливо подивилася на нього. П’ять хвилин тому вона домовилася з Портретом про призначення Лавренчука, а заступником до нього – Рожкової. Спадкоємність, і все таке…

«Ти нічого не розумієш, — пояснив Петро Олексійович, поклавши трубку. – Мені потрібно, щоб Лаврентія не збили раніше часу».

«А нічого, що Ви президент?» – з широко відкритими очима поцікавилася Валерія Олексіївна.

Портрет витріщився на неї немиготливим поглядом. Він щиро хотів зібрати голоси.

«А чого росіяни не продають Промінвестбанк?» – тицьнув він голову НБУ.

«А з якого переляку?» – нахабно відповіла Валерія Олексіївна.

«Ти ж казала, що виставили на продаж», — не зрозумів такого ставлення Портрет.

«Ну значить передумали», — закінчила розмову Гонтарева і вийшла.

Тут Петру Олексійовичу зателефонував лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк.

«Краще б ти пішов на Нацбанк», — почав Портрет.

«Щоб з Бенею боротися?» – посміхнувся Арсеній Петрович.

«Ти б з ним домовився», — втомлено зізнався президент.

«Адже ти вже домовився», — здивувався «фронтовик».

Петро Олексійович з надією глянув у вікно. Але допомога звідти не прийшла.

«Так що ти придумав?»

«У мене є хороший кандидат», — гордо відповів Яценюк.

«У сенсі? – здивувався Портрет. – Я даю кандидата».

«Та ти не зрозумів, — уточнив Арсеній Петрович. – Нехай Тігіпко буде».

«Тоді куди?» – спантеличено запитав Петро Олексійович.

Арсеній Петрович пояснив, що всіма питаннями в Нацбанку займається перший заступник Тігіпка дістанеться звична роль – їздити по відрядженнях, віджиматися на брусах і скуповувати активи для Портрета.

«Ти ж знаєш, він і в Нацбанку був весільний генерал», — сказав в серцях Яценюк про свій досвід 2004 року.

«Так Лера його тому і вибрала, — збрехав Портрет. – А що у тебе за кандидат?»

«Андрюха Пишний!» – випалив Арсеній Петрович ім’я старого друга.

Андрій Григорович давно і успішно «пиляв» Ощадбанк, і напевно міг освоювати набагато більші масштаби. Але був величезний мінус – по суті, Яценюк отримає потоки Нацбанку, зате всі проблеми дістануться на голову людини президента.

«Ну ти знаєш, це дуже складне рішення», — почав торгуватися Портрет.

«А я не просто так, — підготувався заздалегідь Яценюк. – Півтора ярду!»

«Якихось півтора ярду?» – заблищали очі Портрета.

«Арбузовские, — пояснив «фронтовик». – У вас вони проходять як гроші Януковича».

«А що, це не Януковича?» – щиро здивувався Петро Олексійович.

«Ти що? Це всі знали», — здивувався у відповідь Арсеній Петрович.

Пропозицію було спокусливе. Але Портрета бентежив один факт.

«Слухай, так ці півтора ярду можна тільки в бюджет забрати», — сумно визнав він.

«Ну і що? – знову здивувався Він. – Ти що, не вмієш асигнування розписувати?»

Петро Олексійович, звичайно, «пиляти» умів. Тому він взяв час подумати і набрав міністра фінансів Олександра Данилюка.

«Слухай, а що у нас з обороною? – почав Портрет. – Пора модернізувати армію!»

Міністр зрозумів натяк і взяв зі столу олівець. Оборонні заводи президента вже давно успішно і втридорога модернізували БТР-и і танки.

«А звідки гроші, Петро Олексійович?» – вкрадливо запитав він.

«Ти що, не чув? Конфіскуємо півтора ярду Януковича!» – заявив президент, і гордо глянув на свій портрет на стіні.

……………………………

Disclamer: Усе викладене вище є чистим вимислом. Імена і посади придумані.Будь-який збіг з реальними персонажами випадково.

Під час написання тексту жоден політик не страждав.

Сергій ЛЯМЕЦЬ

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий