«Скажений «Богдан»: на викраденій маршрутці молодь зрозуміла Черкащиною і чавила могили

0














Передранкове «ралі» на викраденому автобусі завершилося понівеченими могилами. Поки водій маршрутки переодягав вдома футболку, його автобус, залишений біля багатоповерхівки, рушив у нічну екскурсію до Чигирина… Викрадача шукають досі.

Ця дика історія сталася в Черкасах і шокувала громадськість безпробудним цинізмом її молодих учасників. Новина відразу облетіла низку місцевих і центральних ЗМІ. Молодий вік викрадачів і ті, що викрадення автобуси середньої місткості марки «Богдан» стався у випускну ніч, дало підстави журналістам вважати, що викрадачі – випускники однієї із Черкаських шкіл.

Однак, як встановив автор розслідування, вчорашніх старшокласників серед них не було.

…Шестеро молодих людей, серед яких була й дівчина, у передранкових сутінках ганяли вулицями Черкас на викраденому автобусі. В один момент шалений автобус виїхав із Черкас і взявши курс на першу столицю козацької держави часів гетьмана Богдана Хмельницького-місто Чигирин (райцентр приблизно в 60 км на південний-схід від Черкас).

З чого б це раптом кілька двадцятирічних юнаків і дівчина, у ніч після випускного балу пішли на таку, ну дуже вже з сумнівну й однозначно небезпечну для життя розвагу? Зі свою версію подій журналіста ознайомив Григорій Дзюба, директор ПП «Інтертранс-Партнер», на балансі якого й значитися автобус. Він переказав і ті, що на власні очі бачили працівники його фірми, а також водії інших перевізників.

На переконання Григорія Дзюби, група молодих людей, які влаштували ралі на викраденому автобусі, явно перебувала у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

— Коли їх затримували ми звернули увагу, що в них очі блищали як у п’ятому дерев’яних, але жодного запаху спиртного ми не відчули, — запевнив Григорій Дзюба.

«А чого це твій автобус їздить без тебе?!..»

У житті водія автобуса, що працює 115-му маршрути (Червона Слобода-Оршанець) «випускна» неділя, 27 червня, була звичайним робочим днем. Рано вранці він прибув на базу підприємства, що обслуговує чотири маршрути і, зокрема 115-й.

Близько п’ятдесят п’ятої ранку його оглянув лікар, після чого водій разом із механіком перевірили технічний стан автобуса (зелений «Богдан» держномер СА 08 87 АА), щоб переконатись у справності машини. При огляді днища машини водій випадково забруднив білу футболку в мастила і попросивши дозволу з’єднання їздити додому переодягнутись. Оскільки за графіком руху виїзд першого рейсу із Червоної Слободи мав бути о 6.20 ранку, і до нього залишалось більше години, водію дозволили поїхати додому цим же автобусом. Так автобус і опинився біля багатоповерхівки. Поки чоловік перевдягався раптом «оживши» мобільний телефон.

— Привіт. Тобі що, сьогодні замінили? Щойно бачив, як твій автобус промчав повз асфальтний завод. Дивлюсь, у тебе нова кондукторка – дівчина у червоній кофті, а за кермом не ти, а новий водій у такій же футболці як у тебе …, — пролунав у слухавці голос товариша по роботі.

Заледве вірш голос у слухавці як водій вже був біля вікна і не міг повірити власним очам — автобус щез.

— Щойно водій побачив, що машини немає, він негайно зателефонував моєму заступнику, а тієї вже заявив про це мені. І майже водночас ми зателефонували на центральний пульт поліції і повідомили про викрадення. Міська поліція відреагувала миттєво. За сигналом тривоги підняли багато поліцейських. Але ми теж послали на пошуки транспортного засобу кілька груп. Кожна група рушила окремим маршрутом, — продовжив розповідь директор фірми-перевізника.

«Богданом» за могилах

Втім, автобус-втікач наче розчинився. Виручила водійська солідарність — бо в Черкасах один одного знають ледь не всі водії маршруток.

— А чого це ваш автобус з Лесьок їздить, і рвонув у бік Чигирина?!, — вивів на слід викраденого «Богдана» телефонний дзвінок водія з Лесьок, який працює в іншого перевізника.

— Поки доїхав до Лесьок, по телефону сказали, що наш «Богдан» влетів у кладовище у Трушівцях, і горить, бо його підпалили. Це побачив сторож господарства, яке поряд із кладовищем, і одразу заявив у поліцію. Нам дуже пощастило, що в той момент, повз місце пригоди проїздив дальнобійник. Він смілива людина. Не побоявся, що біля автобуса ціла ватага, а схопив вогнегасника і заходився гасити пожежу. Якби не це, автобуса б не було…, — ділився спогадами Григорій Дзюба.

— А як злодіям вдалось угнати автобус? Водій забув ключ у замку запалення?

— Ні, не забув. Ті, хто зуміли залізти в автобус, знайшли під килимком на місці водія ключ від бака. Звичайно ж, він до замку запалення не підійшов, але злодії запхнули ключ у замок і провернули його так, що скрутили замок і замкнули контакти. Очевидно знали, як можна запустити двигун, і як взагалі управляти такою машиною.

— Якщо вони вміли керувати автобусом, то як же сталося, що вони заїхали на кладовище?

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий