Смерть і хвороби із-за браку діагностики: працівники Львівської обласної лікарні б’ють на сполох

27

Науковий керівник Серцево-судинного центру комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня», доктор медичних наук, завідувач кафедри хірургії №2 Львівського національного університету ім. Данила Галицького, професор Ігор Кобза б’є тривогу: в обласній лікарні із-за неможливості діагностики помер чоловік.

Це сталося через те, що єдиний в обласній лікарні томограф, який був придбаний благодійним фондом в лізинг, вийшов з ладу – і вже місяць не працює, а комп’ютерний томограф і досі не придбали. Через це лікарі не можуть вчасно діагностувати небезпечні судинні захворювання. Наш кореспондент поспілкувався з Ігорем Кобзою з приводу проблем, які виникли у Львівській обласній лікарні, пише fttc.com.ua

Для чого потрібен ангіограф, що їм діагностують?

Ангіограф – це апарат, без якого неможливо точно встановити стан коронарних артерій, а через це і діагностувати ішемічну хворобу серця, яка є дуже поширеною в Україні. Є ще багато зон, які без цього апарату неможливо перевірити, наприклад, патологію хребтової артерії або патологію дрібних гілочок нижніх кінцівок. Ангіографія необхідна, щоб точно бачити, як лікувати хворих. Томограф потрібен для діагностики судин нирок. Ангіографія важлива і гінекології, якщо є якась кровотеча або пухлина. Є ряд операцій, які не можна проводити без ангіографа.

А це: всі види втручання на серці, аутотрансплантація нирки при аневризмах і аномаліях пайових судин нирки, симультанні операції пацієнтам з онкологічними захворюваннями з метатромботичными ураженнями магістральних судин і серця через пухлинний процес внутрішніх органів, одномоментні операції на сонних артеріях, серце і черевній аорті, дистальні стопного шунтування у пацієнтів діабет для збереження кінцівок і ряд інших важливих хірургічних втручань. Ангіографія – це не тільки діагностика. Ось, наприклад, на нижніх кінцівках, якщо є якесь звуження судин, то ми робимо розширення ангіопластикою. Тобто все відбувається без важкої операції, що добре, тому що наш контингент – це люди під 80 років.

Ви говорите, що у вас немає ангіографа вже місяць, як тоді ви працюєте?

Наприклад, зараз ми фактично лікуємо пацієнтів наосліп, з досвіду. Тобто робимо розрізи, щоб виявити потрібний соскуд. Добре, що ми досвідчені, але з-за відсутності ангіографа довше триває операція, і іноді ми робимо зайві розрізи. Допомагає кілька ультразвук, але це більше підходить для великих судин.

А як це впливає на хворих?

Буквально 2-3 дні тому хворий, який просив не згадувати його прізвища, надійшов до нас з коронарним синдромом і ураженням сонних артерій. Без діагностики ми не знаємо, з чого починати лікування. Якщо сонні артерії ми можемо обстежити ультразвуком, то обстеження коронарних артерій за допомогою ультразвуку неможливо зробити. І ось поки пацієнт чекав ангіографію – отримав інсульт. Ще одного пацієнта 10 травня привезли в наш корпус з урології. Він хворів на тромбоемболію легеневої артерії. Він помер.

Я разом з колегами займався реанімацією цього пацієнта, але, на жаль… А якщо б була своєчасна діагностика, може, було б по-іншому. Ось в наше відділення має надійти 4-річна дитина. У неї гіпертензія, її тиск не піддається корекції, у неї патологія однієї нирки. Дівчинка лежить в іншій дитячій лікарні. І ось на наступному тижні її привезуть до нас, а нам потрібно зробити ангіографію ниркових судин, щоб ми чітко знали, що робити. Дитину ми хочемо врятувати. Ми можемо їй допомогти, ми робимо подібні операції. Але потрібна ангіографія.

Скільки операцій робить Серцево-судинний центр обласної лікарні?

Наш судинний центр робить більше двох тисяч операцій на рік. Ми робимо такі унікальні операції, які навіть в Європі – рідкість. Але все потрібно діагностувати. Ні один з обласних центрів України навіть не наближається до нас за кількістю і складністю операцій. Наш центр ще й займається трансплантацією. Ось плануємо організувати конференцію з трансплантації печінки. Тобто ми хочемо працювати, розвиватися і допомагати людям. Традиційно в день ми проводимо по 20 операцій. І це тільки в судинному відділі. В серцевому – 3-4 операції, в трансплантаційної – десь дві. І в половині випадків потрібно робити ангіографію.

Але на сайті «Рrozorro» Львівський обласної лікарні оголошувала тендер на покупку двох ангіографів. Хіба не для вашого відділу?

У нас уже двадцять років у відділенні немає комп’ютерного томографа та ангіографа. Я постійно прагну, щоб ці апарати придбали. Бо як це так? У такому серйозному центрі немає де зробити діагностику. У нас був томограф, але він належав благодійному фонду, що є нонсенсом.ььВ минулому році на сайті «Рrozorro» дійсно була розміщена інформація, що Львівська обласна лікарня планує придбати два ангіографи. Ми дуже зраділи, що дочекалися. Але згодом я отримую інформацію, що один ангіограф поїде в Дрогобицьку лікарню, а інший – невідомо кому, але не нам. Це ж повний абсурд.

А що в Дрогобичі? Там теж є судинний відділ?

Я дуже поважаю лікарів з Дрогобича, вони молодці, тому що намагаються і щось роблять. Але назвіть хоча б одного судинного або серцевого хірурга, які б робили складні операції. Хіба такі там є? До мене вже звернувся головний лікар Дрогобицької лікарні, щоб я їх навчив, як працювати на ангіографі. Це абсурд. Ми повинні вчити їх, не маючи у себе потрібного апарату. Якщо в Дрогобичі навіть пацієнти, то щоб допомогти їм, повинен бути фахівець, який би разом з ангіографістом стежив за діагностикою і вказував на нюанси. Тому що якщо вони там будуть робити ангіографію без фахівця, її якість буде мінімальною.

Аби підготувати спеціаліста з ангіографії, скільки для цього потрібно часу?

Щоб підготувати нормального судинного або серцевого спеціаліста з ангіографії, за кордоном витрачають сім років. У нас підготовка такого фахівця триває всього три місяці. Це абсурд. Звичайно, ми готуємо, намагаємося, але за три місяці ми можемо навчити людину лише елементарного. Тобто в Дрогобичі такі люди зможуть хіба включити цей апарат і кому зробити рентген. А у нас на цьому ангіографі за день можна робити 10-20 діагностик. А там же, якщо за рік зроблять сорок ангіограм, то це буде добре.

Львівські чиновники з департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, виділяючи Дрогобича ангіограф, у Вас як фахівця запитували про доцільність своїх дій?

Немає. Про те, що ангіограф передадуть в Дрогобич, я дізнався від головного лікаря Дрогобицької лікарні, він мене запросив на зустріч, щоб попросити, щоб я підготував їм фахівців. Чиновникам я б порадив таке: в районних центрах, де роблять тільки діагностику вен, ультразвукового апарату цілком вистачає. Їм актуальніше було б ще один лазерний апарат та ультразвук. Ангіографія потрібна для деталей. Я не проти допомагати Дрогобича, але об’єктивно – нам це більше потрібно. І до того ж, спочатку потрібно підготувати фахівців, а потім брати апарат. Є ще один вихід. От у Чехії, наприклад, якщо є виклик щодо інсульту, то ангіографія або КТ під’їжджає на спеціальній машині – і людині оперативно роблять діагностику. В принципі, можна було купити таку машину, яка б їздила по районах і дати їй Дрогобицької лікарні. Це буде дешевше, ніж стаціонарний апарат.

Як колектив Серцево-судинного центру сприйняв інформацію, що для відділення не куплять такого необхідного апарату?

Колектив кардіохірургів і судинного центру був шокований, що придбали ангіограф не нам, а для Дрогобицької лікарні. Ми підготували звернення головам Львівської ОДА та обласної ради Олегу Синютці і Олександру Ганущину, в. а. міністру охорони здоров’я Уляні Супрун і Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману. Ніде в світі не купують апарати, якщо немає фахівців.

Скільки коштує томограф?

На сайті «Рrozorro» було зазначено, що на придбання двох ангіографів з обласного бюджету виділено 50 млн грн. Тобто вартість одного, ймовірно. 25 млн грн.

Відомо керівництву Львівської обласної лікарні про проблеми з апаратурою?

Керівництво Львівської обласної лікарні від мене тікає. Мене не запрошують навіть на звіти тих відділів, які я курую. В цьому році в судинному відділі ми самостійно проводили звіт, оскільки в минулому році під час нього я запитав головного лікаря про те, куди поділися фінанси. Після цього він одразу втік з засідання, сказавши, що його звуть депутати.

Крім ангіографа, яких ще апаратів Вам не вистачає?

Нам терміново потрібно КТ і ангіографія. Але мені постійно кажуть, що фінансування немає. А у Львівській обласній лікарні комп’ютерну томографію здійснює приватна фірма. Я не розумію, як обласна лікарня може не мати КТ. І це при тому, що у нас велика кількість підготовлених фахівців. А подивіться, в якому стані приміщення обласної лікарні. Я об’їздив всю Україну, і ніде не бачив обласну лікарню в настільки жалюгідному стані.

До речі:

Наш кореспондент поспілкувався з іншими фахівцями Львівської обласної лікарні з ангіографа. Один із працівників лікарні нам розповів, що для Львівської обласної лікарні ангіографи постійно купували тільки благодійні фонди. Приміром, один з найстаріших ангіографів, який хоч і не працює, але і досі є в приміщенні лікарні, передав Червоний хрест в 1999 році. Потім через десять років, в 2009 році той же Червоний хрест купив для іншої лікарні ангіограф. Останній діагностичний апарат в 2014 році в лізинг взяв благодійний фонд. За це пацієнти платили благодійні внески, щоб фонд міг погасити борг. Однак цей томограф зламався в квітні 2018 року. За всі роки незалежності для лікарні жодного разу за державні кошти було придбано ангиограми або комп’ютерного томографа. Також відзначимо, що томограф може працювати максимум п’ять років, потім його в усьому цивілізованому світі замінюють.

У коментарі кореспонденту, у гендиректора КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» Михайло Гичка повідомив, що він намагається робити все, щоб ангіограф залишився в обласній лікарні, оскільки лікарі в цьому апараті вкрай потребують:

«Наказом департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА було призначено, що обласна лікарня повинна проводити тендер на закупівлю двох ангіографів. На це 50% необхідних коштів виділили з обласного бюджету, а 50% — з державного. Були проведені торги через систему «Рrozorro», визначено переможця тендеру. Ми зверталися в профільний департамент Львівської ОДА, Міністерство охорони здоров’я, до Кабміну, щоб ці ангіографи залишилися в двох базових клініках, де проводяться оперативні втручання на серці. Але у Міністерстві охорони здоров’я вирішили, що один з апаратів повинен їхати в Дрогобич. Я написав шість листів в департамент охорони здоров’я Львівської ОДА, головам Львівської ОДА та обласної ради. Я їм пояснював, що ангіограф, якщо він куплений за такі великі гроші, має повноцінно використовуватися там, де є фахівці, які можуть надавати спеціалізовану допомогу людям. І в обласну ж лікарню можна довозити всіх, хто такої допомоги нуждатся. Зараз остаточного рішення про передачу ангіографа в Дрогобич ще немає. І є ймовірність, що цей ангіограф все ж залишиться у Львівській обласній клінічній лікарні».

«>

Источник

Оставить комментарий