Смугаста гордість. Баржі з кавунами зустрічали під Києвом немов космічний корабель Ілона Маска

5














Зізнайтеся: не було спокуси спуститися в трюм і умкнути кавун? Один-інший – це ж непомітно, їх там тонни.

Я подбиваю на відвертість Віктора – чоловіка віком під 50 років, з акуратною бородою. Він 36 років життя присвятив флоту, а останні два роки працює тут, у Переяславі-Хмельницькому, старшим інженером на буксирі. Він один з тих, хто був причетний до «історичного» плавання арбузов на баржі по Дніпру.

– Нам спеціально з-за цього, коли ще вантажилися, з собою арбузов дали – щоб спокуси не було. Беріть, скільки зможете забрати, сказали. Ну, ми їх з’їли. Солодкі, як мед! Але п’ять днів пливли. Вже сил дивитися на них немає, на ці кавуни, – сміється Віктор.

Віктор мені проводить невелику екскурсію по баржі, допомагаючи по хисткій досці перейти на буксир. За кілька хвилин спілкування я вже знаю головні події з його біографії: служив в Африці і Арктиці, зустрічав 20-річчя на Північному Полюсі. Після такого, каже, рейс з кавунами по Дніпру для нього як насіння.

Власне, відправку баржі ніхто б напевно і не помітив би в Україні (зрештою це просто відродження давнього шляху доставки, освоєного ще за радянської влади, але в останні десятиліття призабытого через розвалу річкового флоту), якщо б не космічний пафос, з яким про «першої баржі за багато років» повідомили в уряді.

Багато хто визнав його недоречним. Мовляв, знайшли чим пишатися. Зовсім вже подрібнювали приводи для гордості.

– Чого тільки не пишуть про наш рейс в інтернеті, – розповідає Віктор. – Стільки жартів в соціальних мережах, насмішок, фотографій цих, з підписами, як їх…

– Мемів, фотожаб? – припускаю я.

– Точно, їх. Я сам спеціально не читав, але воно весь час мені чомусь вискакує. Так ось. Я взагалі не розумію, за що? Хороше ж справу робимо. І не забруднюємо повітря, як на машині. І кавун в підсумку дешевше виходить. І споживачеві це, виходить, що вигідно. У підсумку – всім добре. А нашим людям лише б посміятися.

«Може, у США день кавуна святкували більше, ніж запуск ракет у космос!»

Весь тиждень країна на чолі з Володимиром Гройсманом з напруженою увагою стежила за баржею, яка везла кавуни з Херсона до Києва. Позиціонувалося ця подія мало не як головний успіх Кабміну і прорив в судноплавстві – баржа, навантажена кавунами, пливе по Дніпру вперше за 14 років! Але польхователям соцмереж це «досягнення» дало привід не для гордості, а для глузування, сарказму і скепсису. Українське співтовариство одностайно посміялася над піар-ініціативами уряду, яке видає буденну роботу за супер-досягнення. В Twitter навіть з’явився аккаунт «Кавун з Баржі».

Свого роду збірний образ цих настроїв являє собою водій однієї з фур торговельної мережі, яка закупила ці херсонський кавуни. Він вказує мені дорогу до причалу, до якого ось-ось має пристати баржа.

– Шо з води, шо по дорозі – один хрєн. Арбузи-то ті ж самі. Не знаю, нащо потрібен був цей випендрьож із баржею? Тіко людей насмішили, – обурюється водій, вказуючи мені рукою у напрямку праворуч від траси. До причалу йти пішки ще майже кілометр.

Термінал «Нібулона», куди прибула баржі з кавунами. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

Як з’ясувалося, кавуни прибудуть на баржі не прямо в столицю: вони спочатку выгрузятся в перевалочному терміналі компанії «Нібулон» біля міста Переяслав-Хмельницький, Київської області, і лише потім на фурах вирушать в магазини Києва. А від Києва до Переяслав-Хмельницькому – 88 км.

Довга вервечка з 26 фур очікує розвантаження баржі з кавунами. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

У той же час, ідейні натхненники водного подорожі арбузов – постачальники баштани, торгові мережі та логісти – кажуть: по річці – і дешевше і екологічніше.

– Так, ідея возити кавуни по Дніпру не нова, і раніше саме такий вид транспортування був у пріоритеті – ніхто кавуни на вантажівках по вибоїстих дорогах не возив, – розповідає «Країні» керівник відділу закупівлі свіжої плодоовочевої продукції «Фоззі Груп» Максим Діденко. – На баржі кавуни не хитає на вибоїнах, вони не мнуться, як на дорогах. Вони собі плавно пливуть і пливуть. Плюс, вони їдуть не під відкритим сонцем, а в запаяних трюмах нижче рівня води, що забезпечує постійну прохолоду, так що вони не псуються. Може бути, сьогоднішня баржі з кавунами стане дійсно історичною подією. Це буде нова віха в історії поставок сільгосппродукції з півдня на північ України, відродження баржевого транспорту!

– Вибачте, але у багатьох людей викликає відверті насмішки те, що в той час, коли уряди інших країн хваляться польотами в космос, Україна підносить як досягнення баржі з кавунами, які ходили по річці і десятиліття тому.

– Все відносно, – Діденко анітрохи не збентежений питанням. – Ось вчора був національний день кавуна в США. Ми ж не знаємо, як вони його святкували. Може, навіть більше, ніж запуск ракети в космос.

З’їзд компартії

В очікуванні баржі на причалі зібралися журналісти, оточивши організаторів переправи арбузов по Дніпру.

– А яке відношення до кавунів має Гройсман, який більше всіх піарився на цій баржі? – запитання від одного з журналістів повисає в повітрі. Відповісти вирішується представник постачальників баштани Олександр Синенко.

– Гройсман? – Здивовано перепитує він. – А що Гройсман. Він прем’єр-міністр України. І нічого він не піарився. Він просто як звичайна людина перепостив хорошу новину. Ви ж теж репостите те, що вам подобається і що вас вражає?

– А Гройсман взагалі брав участь у цій ініціативі? – уточнюю я.

– Ідея була загальна. І постачальників, і логістів, і торгових мереж. Особисто Гройсман? Ну, нам далося нам це зробити за підтримки Херсонської облдержадміністрації, а ця вертикаль влади підпорядковується Гройсману…

«Чудова четвірка» — ідеологи плавання арбузов по Дніпру. Зліва-направо: Максим Діденко, Олександр Синенко, Олексій Вадатурський, Патрік Рейдер, його перекладач. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки