Смугаста гордість. Баржі з кавунами зустрічали під Києвом немов космічний корабель Ілона Маска

8














Зізнайтеся: не було спокуси спуститися в трюм і умкнути кавун? Один-інший – це ж непомітно, їх там тонни.

Я подбиваю на відвертість Віктора – чоловіка віком під 50 років, з акуратною бородою. Він 36 років життя присвятив флоту, а останні два роки працює тут, у Переяславі-Хмельницькому, старшим інженером на буксирі. Він один з тих, хто був причетний до «історичного» плавання арбузов на баржі по Дніпру.

– Нам спеціально з-за цього, коли ще вантажилися, з собою арбузов дали – щоб спокуси не було. Беріть, скільки зможете забрати, сказали. Ну, ми їх з’їли. Солодкі, як мед! Але п’ять днів пливли. Вже сил дивитися на них немає, на ці кавуни, – сміється Віктор.

Віктор мені проводить невелику екскурсію по баржі, допомагаючи по хисткій досці перейти на буксир. За кілька хвилин спілкування я вже знаю головні події з його біографії: служив в Африці і Арктиці, зустрічав 20-річчя на Північному Полюсі. Після такого, каже, рейс з кавунами по Дніпру для нього як насіння.

Власне, відправку баржі ніхто б напевно і не помітив би в Україні (зрештою це просто відродження давнього шляху доставки, освоєного ще за радянської влади, але в останні десятиліття призабытого через розвалу річкового флоту), якщо б не космічний пафос, з яким про «першої баржі за багато років» повідомили в уряді.

Багато хто визнав його недоречним. Мовляв, знайшли чим пишатися. Зовсім вже подрібнювали приводи для гордості.

– Чого тільки не пишуть про наш рейс в інтернеті, – розповідає Віктор. – Стільки жартів в соціальних мережах, насмішок, фотографій цих, з підписами, як їх…

– Мемів, фотожаб? – припускаю я.

– Точно, їх. Я сам спеціально не читав, але воно весь час мені чомусь вискакує. Так ось. Я взагалі не розумію, за що? Хороше ж справу робимо. І не забруднюємо повітря, як на машині. І кавун в підсумку дешевше виходить. І споживачеві це, виходить, що вигідно. У підсумку – всім добре. А нашим людям лише б посміятися.

«Може, у США день кавуна святкували більше, ніж запуск ракет у космос!»

Весь тиждень країна на чолі з Володимиром Гройсманом з напруженою увагою стежила за баржею, яка везла кавуни з Херсона до Києва. Позиціонувалося ця подія мало не як головний успіх Кабміну і прорив в судноплавстві – баржа, навантажена кавунами, пливе по Дніпру вперше за 14 років! Але польхователям соцмереж це «досягнення» дало привід не для гордості, а для глузування, сарказму і скепсису. Українське співтовариство одностайно посміялася над піар-ініціативами уряду, яке видає буденну роботу за супер-досягнення. В Twitter навіть з’явився аккаунт «Кавун з Баржі».

Свого роду збірний образ цих настроїв являє собою водій однієї з фур торговельної мережі, яка закупила ці херсонський кавуни. Він вказує мені дорогу до причалу, до якого ось-ось має пристати баржа.

– Шо з води, шо по дорозі – один хрєн. Арбузи-то ті ж самі. Не знаю, нащо потрібен був цей випендрьож із баржею? Тіко людей насмішили, – обурюється водій, вказуючи мені рукою у напрямку праворуч від траси. До причалу йти пішки ще майже кілометр.

Термінал «Нібулона», куди прибула баржі з кавунами. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

Як з’ясувалося, кавуни прибудуть на баржі не прямо в столицю: вони спочатку выгрузятся в перевалочному терміналі компанії «Нібулон» біля міста Переяслав-Хмельницький, Київської області, і лише потім на фурах вирушать в магазини Києва. А від Києва до Переяслав-Хмельницькому – 88 км.

Довга вервечка з 26 фур очікує розвантаження баржі з кавунами. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

У той же час, ідейні натхненники водного подорожі арбузов – постачальники баштани, торгові мережі та логісти – кажуть: по річці – і дешевше і екологічніше.

– Так, ідея возити кавуни по Дніпру не нова, і раніше саме такий вид транспортування був у пріоритеті – ніхто кавуни на вантажівках по вибоїстих дорогах не возив, – розповідає «Країні» керівник відділу закупівлі свіжої плодоовочевої продукції «Фоззі Груп» Максим Діденко. – На баржі кавуни не хитає на вибоїнах, вони не мнуться, як на дорогах. Вони собі плавно пливуть і пливуть. Плюс, вони їдуть не під відкритим сонцем, а в запаяних трюмах нижче рівня води, що забезпечує постійну прохолоду, так що вони не псуються. Може бути, сьогоднішня баржі з кавунами стане дійсно історичною подією. Це буде нова віха в історії поставок сільгосппродукції з півдня на північ України, відродження баржевого транспорту!

– Вибачте, але у багатьох людей викликає відверті насмішки те, що в той час, коли уряди інших країн хваляться польотами в космос, Україна підносить як досягнення баржі з кавунами, які ходили по річці і десятиліття тому.

– Все відносно, – Діденко анітрохи не збентежений питанням. – Ось вчора був національний день кавуна в США. Ми ж не знаємо, як вони його святкували. Може, навіть більше, ніж запуск ракети в космос.

З’їзд компартії

В очікуванні баржі на причалі зібралися журналісти, оточивши організаторів переправи арбузов по Дніпру.

– А яке відношення до кавунів має Гройсман, який більше всіх піарився на цій баржі? – запитання від одного з журналістів повисає в повітрі. Відповісти вирішується представник постачальників баштани Олександр Синенко.

– Гройсман? – Здивовано перепитує він. – А що Гройсман. Він прем’єр-міністр України. І нічого він не піарився. Він просто як звичайна людина перепостив хорошу новину. Ви ж теж репостите те, що вам подобається і що вас вражає?

– А Гройсман взагалі брав участь у цій ініціативі? – уточнюю я.

– Ідея була загальна. І постачальників, і логістів, і торгових мереж. Особисто Гройсман? Ну, нам далося нам це зробити за підтримки Херсонської облдержадміністрації, а ця вертикаль влади підпорядковується Гройсману…

«Чудова четвірка» — ідеологи плавання арбузов по Дніпру. Зліва-направо: Максим Діденко, Олександр Синенко, Олексій Вадатурський, Патрік Рейдер, його перекладач. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

Від незручних питань ідеологів баржі рятує її прибуття. Починається метушня.

Журналісти штовхають один одного ліктями і триногами від камер, перегинаються через краї судна, намагаючись розгледіти на її дні круглих зелених пасажирів.

Керівництво терміналу в поспіху робить протокольні фотографії на тлі баржі.

– Класно, що самому навіть не треба фотографувати, стільки буде інформації у ЗМІ! – Поплескують один одного по плечу ініціатори водного пригоди арбузов.

Все дійство просякнуте таким пафосом, ніби дійсно зустрічають не баржу, а космічний корабель від Tesla, який повернувся з космосу.

Журналісти раніше вантажників кинулися на штурм української «баржі року». Фото: Андрій Товт, Страна.иа

Ось і першу партію вантажу переносять на пристань. Кожен з організаторів перевезення тут же бере в руки по кавуну, з видом експерта стукає по ньому і оцінююче дивиться на сусіда – у кого більше.

Представник сельхозпоставщиков Олександр Синенко розламує свій кавун навпіл – і демонстративно відкушує шматочок. Мовляв, все в порядку, не отруєна, їсти можна. На прохання одного з телеканалів, повторює свій укус двічі – перший раз зняти не встигли.

Нарешті, коли всі встановлені регламентом кадри зроблені, і слова, придатні швидше для прес-релізу, ніж для новин у ЗМІ, сказані, організатори пропонують і змучених спрагою нестерпної спеки журналістам продегустувати херсонські плоди.

– Задобрюють, щоб ми нічого поганого про них не написали, – коментує прицмокуючи кавуном, один з журналістів. А їх, до речі, тут зібралося чимало – приблизно 30 ЗМІ. – Але змушений визнати: це дійсно смачно.

Журналістам намагалися дати кавунову хабар. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

Слідом за кавунами попливе цибуля

У організаторів кавунової баржі плани амбітні. Незабаром планують переправляти по Дніпру в Київську область та інші продукти, наприклад, цибуля.

Патрік Рейдер, керівник проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», в рамках якого і був даний хід по воді херсонських кавунів, навіть допускає можливість, що баржі повезуть фрукти і овочі на експорт – в Білорусь і Європу. Для цього баржі обладнають спеціальними холодильниками. Втім, в Європі вже висунули свої вимоги до нашим супер-ягодам.

– Якщо б не було Міссісіпі, не було б Америки, – мовить Олексій Вадатурський, голова «Нібулона». – Міссісіпі перевозить 600 млн тонн вантажів на рік, Україна – у п’ять разів менше. Хоча наші колосальні резерви. Потрібно тільки забезпечити становлення Дніпра як транспортної річки, щоб перевезення вантажів по ній стала економічно вигідною для всіх суб’єктів господарювання.

Відео як прибула баржі з кавунами. Страна.иа

Про економіку і про економію сьогодні взагалі говорять багато і охоче.

Так, «чудова четвірка баржі» жартівливо повідомляє, що кавуни, які припливли в Київську область на баржі, буде коштувати дешевше пачки сигарет, коли потраплять в магазини. Правда, у своїх підрахунках щодо економії на транспортуванні вантажу по воді вони розходяться.

Передбачувана економія зростає прямо пропорційно кількості запитань від журналістів.

Так, спочатку Максим Діденко взагалі не назвав конкретних цифр і обмежився обіцянкою «скоро все підрахувати». Помітив лише, що доставка 1 кг кавунів на фурі обходиться приблизно в 1 гривню, тоді як на баржі – близько 60-70 копійок. Після глава «Нібулона» Олексій Вадатурський обережно прикинув, що доставка арбузов на баржі – на 15-17% дешевше, ніж на фурах. А через кілька хвилин представник сельхозпоставщиков Олександр Синенко гордо заявив, що якщо доставляти кавуни по воді, логістика обійдеться на цілих 25 % дешевше.

Ідеологи баржі демонструють, що кавуни не отруєні, можна їсти. Фото: Андрій Товт, Страна.иа

Про переваги баржі перед фурами міркує заступник гендиректора компанії з будівництва та експлуатації флоту та безпеки судноплавства Андрій Волик.

– Баржа – самий екологічний вид транспорту, – каже Волик. – До того ж, для того, щоб перевезти таку кількість арбузов (250 тонн), знадобилося б 20-30 фур. А так впоралася одна баржа. І дороги будуть цілі.

20-30 фур – власне, стільки ж, скільки зараз очікують вантажу біля причалу. І без доріг для доставки арбузов в Київ все одно, як виявилося, не обійтися.

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий