Тарасова стежка: Шевченко на Хортиці

Запорожжя і Хортиця займали в поезії Тараса Шевченка особливе місце, тож не дивно, що молодий поет хотів побачити козацький острів на власні очі. Така нагода випала влітку 1843 року, під час його подорожі Україною.

Пішки вздовж порогів

До Катеринослава, нинішнього Дніпра, 29-річний Шевченко дістався кораблем. Далі він вирушив пішки в бік Олександрівська, сучасного Запоріжжя, стежками вздовж Дніпрових порогів. Тоді ще ніщо не віщувало, що за неповні дев'яносто років гранітні гряди зникнуть під водою: поет бачив пороги такими, якими їх знали запорожці.

Минувши Кічкаську переправу, Шевченко зупинився в гостях у місцевого жителя Прокопа Булата. Головною метою подорожі був острів, і син господаря, Роман Булат, кілька днів поспіль перевозив поета на Хортицю човном-каюком.

Стежка зі стелами

Згодом частину шляху, яким, за переказами, ходив поет, оформили як Тарасову стежку. Вздовж неї поставили гранітні стели з уривками з творів Кобзаря, присвячених Хортиці, Запорізькому краю, Дніпру і порогам. Нині стежка починається біля підніжжя високого пагорба неподалік музею історії запорозького козацтва і йде вздовж берега Хортиці, повертаючи на захід.

Де закінчується історія і починається легенда

Візит Шевченка до Олександрівська породив і легенди. У радянських популярних виданнях писали, що 1843 року поет читав селянам свою поему «Катерина» під гіллям Запорозького дуба на Верхній Хортиці. Документальних підтверджень цього немає: дослідники відносять цю історію до тих сюжетів, якими в 1950–1980-х роках штучно наповнювали біографію знаменитого дерева. Сам дуб тим часом мав зовсім іншу історію, пов'язану з менонітами, які жили поруч.

Достовірні відомості про перебування Шевченка на Хортиці значно скромніші: подорож пішки вздовж порогів, гостина в Булатів і кілька днів на острові. Але навіть цього вистачило, щоб Хортиця і Шевченко назавжди поєдналися в пам'яті запоріжців.

Ім'я Шевченка в місті

Пам'ять про поета в Запоріжжі не обмежується Хортицею. 1962 року на його честь назвали Шевченківський район, найбільший за площею в місті, а на проспекті Моторобудівників стоїть пам'ятник Кобзареві. Через воєнний стан доступ до окремих ділянок острова може змінюватися, тож перед прогулянкою Тарасовою стежкою варто перевірити інформацію заповідника.