Суддями Конституційного суду України можуть стати іноземці: деталі конкурсу

0














3 серпня набула чинності нова редакція закону «Про Конституційний Суд України». Отже, через 10 місяців після проведеної в Основному Законі перебудови нарешті запрацює інститут конституційної скарги. Водночас додасться і нових проблем, насамперед у кадровій площині.

Оціночна невизначеність

На вул.Банковій не приховували, що головний акцент трансформацій у судовій сфері робитиметься на перетрушуванні кадрів. У КС кадри також вирішуватимуть усе. Насамперед — суддівські. Проте, як відомо, наразі в Суді залишаються вакантними аж

5 посад: бракує по два представники від Президента та Верховної Ради і одного — суддівського.

До речі, починалося все саме із КС ще у березні 2014 року, коли парламент повністю замінив своїх представників у Суді. Та дуже швидко політики втратили інтерес до цього органу. Однак, як показує новий закон, не назавжди.

І в Конституції, і в новій редакцій закону передбачено, що одягти вишневу мантію судді може «громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років». Ця норма має дві відмінності від попередньої: на 5 років збільшено професійний стаж, але водночас щез ценз осілості у 20 років.

Отже, на посаду в КС може претендувати навіть черговий «варяг», якому за пришвидшеною процедурою видадуть паспорт громадянина України. Тим більше що на підтвердження освіти можна подавати й іноземні дипломи.

Проте ці вимоги принаймні можна забезпечити на підставі документів. Набагато складніше буде 

переконати конкурсну комісію у наявності «високих моральних якостей» та «визнаного рівня компетентності».

Як неодноразово застерігали експерти, такі вимоги мають суто оціночний характер. Ні Конституцією, ні будь-яким законом не наведено бодай орієнтовного переліку критеріїв, за якими можна було б довести їх виконання. І це, як, наприклад, наголошували експерти ГНЕУ, «створює стан правової невизначеності, що не відповідає ст.8 Конституції».

Аналогічне зауваження також стосується і складу конкурсної комісії, що утворюватиметься Президентом. Адже і вона має бути сформована з-поміж «правників з визнаним рівнем компетентності», але вже без вимог до їх моральних якостей. Тобто одні визнані правники мають відібрати інших, не менш визнаних. Та чи знайдеться сьогодні в країні стільки охочих?

Менше від трьох не збиратися

Закон визначає, що загальний строк проведення конкурсу на посаду судді КС повинен становити 2 місяці. Але ad hoc для доукомплектування поточного складу КС у п.6 розд.ІІІ «Прикінцеві положення»

закону встановлений 3-місячний строк лише для оголошення початку відбору.

Звісно, парламент не зможе цього зробити, доки не повернеться з відпустки. Хоча теоретично профільний комітет і міг би зібратися десь на пляжі й потім дати відповідну вказівку апарату ВР. Якогось рішення Ради із цього приводу нова ст.2084Регламенту ВР не передбачає.

Рада суддів також не обтяжена необхідністю збиратися на спеціальне засідання. За словами її очільниці Валентини Сімоненко (див. «ЗіБ» — Прим. ред.), відповідне рішення може бути прийняте у будь-який момент в режимі відеоконференції.

Але є одна істотна вимога (ч.5 ст.12 закону): Президентові та з’їзду суддів має бути запропоновано щонайменше 3 кандидати на кожну вакантну посаду. Натомість для профільного комітету такого обов’язку не встановлено.

Тобто на даному етапі главі держави мають підшукати принаймні 6 претендентів, а з’їзду — 3. Який сенс такої норми і де брати стільки визнаних фахівців — невідомо. Та й взагалі схоже, що ця цифра

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий