Трампу вдалося примусити Кім Чен Ина до світу: що робити з Путіним

10

Війна на Корейському півострові – це один з найбільш тривалих криз на планеті, який залишається невирішеним, відбувається подальше загострення навколо питання розробки ядерних озброєнь.

Тому зустріч Трампа та Кім Чен Ина – це хороший знак, що навіть в самих гострих питаннях і проблемах бажання обох сторін достатньо для демонстрації руху вперед і пошуку якихось рішень в ім’я всього людства. Якщо б, не дай Бог, на Корейському півострові почалася війна із залученням США, це була б світова війна, яка не залишила осторонь Японію, Китай, можливо, і Росію.

Інша справа, що ця зустріч дає більше декларацій про наміри, ніж реальних рішень. Але згадаймо, що рік тому ситуація рухалася в прямо протилежному напрямку – від демонстрації бажання вирішувати до демонстрації бажання воювати один з одним. Тому це певний переломний момент, який з часом може дати відповідь на питання закінчення формальної війни між Кореями, денуклеаризації півострова або навіть об’єднання двох Корей. Це важливо для всього світу, тому що корейський народ є однією з розділених націй. Тому це цікаво спостерігати і українцям.

Що стосується глобального конфлікту між США і Росією, то з останніми не виходить саме тому, що Путіна складно змусити. Адже Корея йде на поступки не стільки з доброї волі Кім Чен Ина, а тому, що на неї чиниться вплив навіть з боку її традиційних партнерів, таких як Китай і Росія. Кім Чен Ин же розглядав ядерну зброю як гарантію безпеки власного режиму. Але США, змушуючи інших тиснути на Північну Корею, фактично розгорнули питання так, що подальші ядерні розробки, реалізація ядерної та ракетної програм стали загрозою для режиму. Тобто фактично Північна Корея йде на світ з примусу.

Для Росії таких аргументів поки не знайдено, і навряд чи вони можуть бути знайдені у вигляді нинішніх санкцій.

Як Путіна примусити до миру з Україною? Примирити можна бажаючих, а в Кремлі поки подібних бажань немає. Поки Росія послідовно йде по шляху ескалації в Україні та продовження своєї політики.

Взагалі невідомо, чим сьогодні можна стимулювати Росію повернути Крим, піти з Донбасу. Для неї стимулом є встановлення певного режиму міжнародної безпеки або міжнародних відносин, які будуть гарантувати їй загальний контроль над Україною. Тому тут поки що те, що хоче Росія, прямо протилежне тому, що Україна хоче, і це шкідливо не тільки для української державності, але й для існуючої архітектури безпеки і правил гри. Тому поки якась із сторін не змінить свою стратегічну мету (Україна – бути незалежною, а Росія – досягти якогось мирової угоди про зону впливу), тут навряд чи можна говорити про перспективи врегулювання.

До того ж Донбас, як і Сирія, є одним з плацдармів, де Путіну вигідно грати. У нього є різні делікатні інструменти для того, щоб загострювати ситуацію, змінювати баланс тощо. Тобто це якраз поле для гри, яке йому подобається.

Facenews

Оставить комментарий