Три роки на Банковій: що відбувається з бізнесом Порошенка

0














Три року тому відбулася інавгурація президента Петра Порошенка, який довгий час вважався крупним українським бізнесменом.

Суміщати політичну діяльність, ключові державні посади і перебування у списку Forbes — історія типова для України. Проте напередодні свого обрання Порошенка активно нав’язувати язував суспільству думку, що він не є класичним олігархом.

Це допомогло йому здобути електоральну прихильність виборців, які після Революції гідності очікували справжнього відділення бізнесу від влади.

Більш того, Порошенко запевнив, що взагалі позбудеться всього бізнесу, крім «5 каналу», та буде займатися лише державними питаннями.

«Буде закладена нова традиція: коли людина приходити на найвищу посаду, вона робить рішучі кроки для того, щоб продемонструвати не лише країні, а й світу, що вона позбувається бізнесу, продає його і концентрує всі свої зусилля, весь свій час на служіння народу. Я збираюся вчинити саме так», — розповідав Порошенко.

ЄП перевірила, як змінилася структура бізнесу українського президента за три роки, які з його активів зростали і що саме цьому сприяло.

Не «Рошеном» єдиним

В Україні та світі прізвище Порошенко передусім асоціюється з кондитерською компанією «Рошен». Це найдорожчий актив, який належить президенту.

Насправді ж бізнес Порошенка — це десятки підприємств у різних галузях економіки. Крім кондитерського сектору, інтереси Порошенка присутні у фінансовій галузі, агробізнесі та медіа. Також президента часто пов’язаність язують з автопромом.

Якщо «Рошен» було передано до «сліпого трасту» через відсутність пропозиції, яка б задовольнила Порошенка, то про продажу інших активів мова і не йшла.

Виходячи з публічної інформації, ці активи не передані у «сліпий траст», а загорнуті у такий собі внутрішній офшор — ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм ессетс кепітал». Уповноваженою особою цієї структури є батько президента 80-річний Олексій Порошенко.

Цей фонд перебуває в управлінні ТОВ КУА «Ф’півд капітал партнерз». Остання компанія також керує фондами друзів Порошенка: у її управлінні перебуває ПАТ «ЗНКІФ «ВІК» Ігоря Кононенка та ПАТ «ЗНКІФ «Сова» Олега Гладковського.

За складними абревіатурами стояти прості українські механізми формального дотримання закону про держслужбу. Такі фонди рідко використовуються для спільного інвестування і тім більше далекі від справжнього венчурного інвестування.

Усі ці компанії лише за формою є інститутами спільного інвестування. Насправді ж вони використовуються як форма володіння активами та спосіб оптимізації податків, адже прибуток такого фонду не обкладається податками до моменту закриття інвестиційного фонду і виплати доходу інвестору.

Простими словами, фонд — це гаманець, яким керує спеціалізований управитель — КУА. У гаманці Порошенка лежати такі активи.


Виходячи з публічної інформації, більшість підприємств з фонду у «сліпий траст» не передавалися. У самому фонді на запит ЕП не відповіли. Єдине, що з цього фонду було передано у «сліпий траст», — це компанія «Рошен».

Солодкий актив

Roshen — один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні та Східній Європі. Компанія забезпечує солодощами всю Україну через власну торговельну мережу, яка налічує 43 фірмові магазини, та постачає продукцію до 28 країн світу.

За рейтингом американського видання Candi Industry, у 2017 році Roshen посіла 24 місце в рейтингу ста найбільших світових кондитерських компаній, випереджуючи головних українських конкурентів «Конті» та «АВК», які посіли у рейтингу 43 та 67 місця.


ДЖЕРЕЛО:CANDI INDUSTRY

2013

2014

2015

2016

Roshen

18 місце, 1,276 млрд дол

20 місце, 1,021 млрд дол

22 місце, 800 млн дол

22 місце, 800 млн дол

«Конті»

31 місце, 520 млн дол

38 місце, 520 млн дол

42 місце, 473 млн дол

38 місце, 473 млн дол

АВК

50 місце, 275 млн дол

57 місце, 275 млн дол

60 місце, 275 млн дол

62 місце, 269 млн дол

Дані Candi Industry цікаві для порівняння результатів роботи компанії президента та фірм-конкурентів. Так, Roshen з 2013 року впала у рейтингу на чотири позиції, «Конті» — на сім позицій, АВК — на дванадцять позицій.

Разом з рейтингом у шоколадних виробників падає виторг.

Так, Roshen з 2013 року втратила 476 тис дол, «Конті» — 47 тис дол, АВК — 6 тис дол. Таким чином, українські компанії стрімко втрачають свої позиції у світовому рейтингу. Це логічно, враховуючи економічну ситуацію в Україні.

Сама компанія «Рошен» не стала розкривати власні показники. Відмовилися коментувати ситуацію щодо її позицій і конкуренти.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки