У Супрун розповіли, що саме допоможе подолати корупцію в охороні здоров’я

7

Впровадження закупівель через міжнародні організації, принципу «гроші за пацієнтом» в системі медичних послуг, Національного переліку лікарських засобів і програми «Доступні ліки» сприятимуть зниження необґрунтованих витрат.

Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я.

«Згідно з нещодавно опублікованому звіту, 90% зловживань, викритих НАБУ в соціальній сфері, стосуються охорони здоров’я. Це ще раз доводить, що трансформація системи охорони здоров’я в країні актуальна. Вже сьогодні Моз зробив просування у подоланні корупції: закупівлі ліків проводяться через міжнародні організації, діє електронний реєстр пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, створена НСЗУ, введена електронна система охорони здоров’я», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що згідно зі звітом Рахункової палати, закупівля ліків через міжнародні організації, яка відбувається вже третій рік поспіль, дозволила заощадити до 39% коштів з виділеного бюджету. Кількість додатково закуплених ліків на зекономлені кошти за деякими програмами досягає 70%.

Також з 2018 року поступово буде змінюватися фінансування установ охорони здоров’я. Моз почав зміни у фінансуванні медичної галузі, щоб кожен українець міг отримати якісну медичну допомогу, а заклад охорони здоров’я — своєчасну плату за надані послуги від держави через НСЗУ. В цьому році принцип «гроші йдуть за пацієнтом» реалізується на первинній ланці — пацієнти вибирають сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Медустанови статус комунальних некомерційних підприємств зможуть увійти в реформу, підписати договори з НСЗУ і з липня отримувати гроші за обслуговування пацієнтів, які підписали з ними декларації.

У Моз зазначають, що з усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки її, як центральний орган виконавчої влади, що будуть контролювати Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційні органи НАБУ і НАПК.

Також, крім закупівель ліків через міжнародні організації, змінена система забезпечення ліками певних категорій пацієнтів через програму «Доступні ліки», яка реалізується з квітня 2017 року.

Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою або діабет ІІ типу можуть одержати ліки безоплатно або з незначною доплатою. Особливістю цієї програми є те, що лікарі, виписуючи рецепт, не вказують торгову назву препарату, а діюча речовина — непатентована назва (МНН). В аптеці пацієнту пропонують кілька торгових марок, які містять зазначену в рецепті діюча речовина, і пацієнт сам вирішує, яку торговельну марку придбати. Ця процедура зводить до мінімуму лобіювання медиками певних торгових марок препаратів.

Крім того, в 2018 році Моз затвердив Національний перелік лікарських засобів — короткий перелік життєво необхідних основних лікарських засобів з доведеною ефективністю, доступ до яких держава гарантує всім пацієнтам безоплатно при лікуванні в стаціонарі.

З січня цього року медустанови повинні передусім закупити ліки з Нацперечня, а вже після цього кожну лікувальну установу може і має право купувати необхідні препарати, які не увійшли в нього. При цьому медучрежедения повинні формувати свої закупівлі за МНН, а не купувати конкретні торговельні найменування препаратів. Ця норма робить процес тендеру прозорим — дозволяє за допомогою торгів закупити дієві препарати по меншій ціні, адже всі фармвиробники, мають ліки з відповідною МНН, можуть брати участь у торгах та запропонувати меншу ціну.

За даними Моз, введення електронного реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, дозволив виявити 30 тисяч неіснуючих осіб, які включалися в обґрунтування кількості грошей на закупівлю препаратів інсуліну за кошти державного бюджету. Електронний реєстр, за твердженням Моз, дає можливість уникнути необґрунтованих закупівель на десятки мільйонів гривень і закупити більше необхідних ліків.

«>

Источник

Оставить комментарий