Україною рулить покоління «пепсі»: «постсовковая група» ще не дозріла

1














В українському суспільстві йде революція поколінь боротьба між хомо-совєтікус та хомо-модернус. Про це в ексклюзивному коментарі кореспонденту інтернет-видання Новини України – From-UA повідомив співзасновник Українського інституту майбутнього, політолог Юрій Романенко.

За словами співрозмовника видання, найбільш істотною метаморфозою, яка сталася з українцями за роки незалежності, є поява соціальної групи міського середнього класу, яка є антагоністом хомо-совєтікус — радянської людини.

«Тобто що таке хомо-совєтікус? Це людина пасивний, це людина-об’єкт, а не суб’єкт, людина, яка чекає наказу, у якого вихолощена самостійність і який є пасивною амебою, дожидающейся з моря погоди, коли хто-то повинен змінити його долю. Тобто найстрашніше, що сталося за роки «совка», хоча там були і хороші речі, — це знищення величезної кількості активних людей, була вбита будь ініціативність та прагнення змінювати світ навколо себе. Не скрізь, звичайно, не повністю, бо інакше ми б не отримали ту Україну, яку маємо сьогодні», — констатував експерт.

«У минулому році ми кілька разів проводили соціологічне дослідження і задавали питання «Хто винен у тому, що все погано?». І відразу ж отримували відповідь, що це президент Порошенка чи президент Янукович. Задаєш питання: «А на місцевому рівні ви вибираєте голову сільради уже три каденції поспіль, а він нічого не робить. Це теж президент Порошенко винен? Голова сільради краде, вирубує ліс… Це ж ви вибираєте, Порошенко, Янукович чи Кучма ніяк не впливали на ваш вибір». І люди починають відразу впадати в ступор», — пояснює Юрій Романенко.

Таким чином, зазначає політолог, з протилежного боку виступає та сама прошарок міського середнього класу, яка зіграла ключову роль на майданах.

«Спочатку на першому і особливо на другому, коли вони вже підросли. Це те, що називали людьми покоління Х, тобто народилися в 70-80-х до початку незалежності, становлення яких відбувалося вже в умовах незалежної України. Їм не на кого сподіватися, окрім як на самих себе. На відміну від номенклатури, яка отримала всі важелі впливу під час становлення незалежної України, у них не було цих зв’язків, у них не було адміністративного ресурсу і, як наслідок, можливості швидко отримати економічні активи. Тобто ці люди мали тільки мізки, або шалену соціальну енергію щось зробити для того, щоб, перш за все, самих себе нагодувати і збагатити. І це енергія сформувала їх як соціальну групу зі своїми інтересами, яка на сьогоднішній момент потихеньку оформляється в щось більше, ніж просто люди, які хочуть добре жити. Тобто у них з’являються якісь політичні інтереси, щоб захистити себе в рамках цієї політичної системи, тому що якщо вони не захистять, то їм доведеться бігти, що багато хто, до речі, і роблять. Міграція на сьогоднішній момент величезна якраз саме в цій соціальній групі», — говорить аналітик.

За словами Юрія Романенка, протягом усієї своєї історії українці постійно перебували на перехресті інтересів великих гравців. І в ті рідкісні моменти, коли у громадян з’являлася можливість створити якусь суб’єктність, тобто створити незалежну державу, не було достатньо мирного часу для того, щоб сформувалася повноцінна еліта.

«У нас було більше 20 років мирного періоду, і це було як раз інкубатором, коли ця соціальна група виросла, стала на ноги. І тільки вона може вирішити проблему української кризи на сьогоднішній момент, тому що покоління, яке виросло після розвалу «совка», яке виросло в незалежній Україні, його проблема полягає в тому, що воно ще занадто юний, і у нього проблеми з освітою і, як наслідок, проблема з компетенціями. Тому що для того, щоб керувати державою, і для того, щоб здійснити модернізацію, необхідно системно мислити і добре розуміти процеси всередині країни і за її межами, розуміти контекст. А от з цим у них великі проблеми. І при цьому нагорі соціальної ієрархії все вже зайнято поколінням «пепсі» і поколінням Х. Покоління «пепсі» — це покоління, яке сформувалося в 50-60-е, ще при «совку», і яке на сьогоднішній момент має більшу частину важелів», — додає політолог.

На сьогоднішній день, продовжує Романенко, у нас розгортається боротьба не лише по лінії «проти олігархів і проти середнього класу».

«Йде революція поколінь боротьба, коли люди з різним світоглядом, з модифікованим світоглядом від хомо-совєтікус до хомо-модернус (сучасній людині) знаходяться в своєму розумінні процесів на різних планетах. Ось це, мені здається, найголовніше з точки зору того, що сталося в соціумі.

А значна частина суспільства взагалі не змінилася і перебуває просто в ситуації кріпаків. Вони навіть не розуміють суті змін у світі, і їм досить важко, якщо взагалі можливо, відірватися від землі, до якої вони притиснуті вантажем проблем, власної відсталості. Відповідно, цим соціальним групам мало що світить. Тобто їм потрібен той батько, пастир, який буде про них дбати, хто їх нагодує, тому що самі вони нічого не здатні генерувати. Це дуже велика проблема нашого суспільства, тому що з-за цього ми надто інертні і консервативні, не гнучкі. І, як наслідок, ми часто втрачаємо купу можливостей», — резюмував співрозмовник видання.

Більше думок на тему «Українці 1991-2017» читайте у новому спецпроекті інтернет-видання Новини України – From-UA.

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий