В українців почнуть тотально перевіряти та вилучати закордонні посилки

0














Українці, які замовляють товар з-за кордону, скажімо, за каталогами з Китаю, ризикують не побачити своїх обновок.

Повідомляє портал АНТИКОР з посиланням на ЗМІ.

Митники невдовзі отримають право знищувати підробки, пересилаються в міжнародних поштових відправленнях (загальною кількістю в одному відправленні до 3 штук і вагою до 2 кг). Для цього буде прописаний особливий порядок знищення продукції, яка порушує права інтелектуальної власності.

Відповідні норми повинні з’явиться у Митному кодексі до кінця 2017 року – граничного строку імплементації регламенту ЄС № 608/2013. Про це розповів представник департаменту організації митного контролю ГФС Олексій Гащицький.

За даними представника Національного координаційного центру з охорони прав інтелектуальної власності США, старшого спецагента ФБР Джейсона Левітта, 2,5% продукції у світі є контрафактом. Зараз кожен 12-й долар в США витрачається в інтернеті. У 2020-му, як прогнозують фахівці, вже кожен восьмий долар американці будуть витрачати на покупки в мережі. А тому боротьба з торгівлею підробками через інтернет стає особливо актуальною.

Тим більше, що на відміну від звичайної збутової мережі підробок, наприклад, лікарських препаратів, товар можна продати в будь-яку точку світу, не встаючи з-за комп’ютера. Основний інструмент доставки товару, за словами Джейсона Левітта, – американська пошта.

З одного боку, в Україні запроваджено міжнародні процедури щодо захисту митницею інтелектуальної власності. По-перше, ведеться митний реєстр об’єктів інтелектуальної власності. В нього вносяться торгові марки та товарні знаки; промислові зразки і корисні моделі; об’єкти авторського права; географічні зазначення місць походження товару.

Митники, маючи інформацію про зовнішньому вигляді, торгової марки, географічне походження товару не пропустять через кордон, якщо він порушує права власників ТМ або промислового зразка. При наявності підозр митниця припиняє оформлення. Є також процедури досудового врегулювання та знищення контрафактних товарів.

Але, з іншого боку, велика частина припинень митного оформлення за підозрою в порушенні інтелектуальної власності закінчується безрезультатно. Наприклад, на 2,7 тис. випадків за три місяці 2017 року (що значно більше, ніж у попередні роки), було заведено лише 5 справ (автозапчастини, фармпрепарати, взуття та інша продукція легпрому).

«За перший квартал поточного року було оформлено адмінпротоколів всього на 1 млн грн. Тому що всі підробки оцінюються дешево, а практики оцінки вартості оригіналу у нас немає», – говорить Олексій Гащицький.

Крім того, до дрібних партій товару у митників просто не доходять руки. Так як вони зайняті роботою з патентним тролінгом (реєстрація промислових зразків на відомі форми виробів з метою подальшого вимагання денегза дозвіл зовнішньоекономічних операцій з такими товарами).

«На сьогоднішній день ми не так боремося з контрафактом, як з особами, що намагаються зловживати своїми правами», – розповів Олексій Гащицький.

Отримати патент і внести дані до реєстру митниці легко, а скасувати такий документ можна тільки через суд. Ось і реєструють патентні тролі давно знайомі всім речі – вішалки для одягу, зубочистки, бахіли і рукавички медичні – ніби винайшли їх тільки вчора.

Як зазначає експерт з питань податкової та митної політики Володимир Орлов, ефективній боротьбі з контрафактом заважає також контроль так званого «паралельного імпорту». Митниця зараз зобов’язана припиняти оформлення всіх товарів незалежно від того чи є вони оригінальними або контрафактними.

Наприклад, якщо суб’єкт ЗЕД не зазначено у переліку уповноважених імпортерів якоїсь торгової марки, наприклад, Nike, то його операції з товарами цієї марки будуть припинені, навіть якщо на товар є всі документи, які підтверджують легальність придбання.

Після інформування правовласника, у того є строк у 10 днів (з можливістю продовження ще на 10 днів) на реакцію: дозволити ввезення, вимагати знищити товар за свій рахунок або судитися. Найчастіше призупинення «паралельного імпорту» закінчуються підтвердженням, що немає порушення прав інтелектуальної власності, митне оформлення поновлюється.

Дрібні партії товару, за які хочуть взятися митники, — це те, що приходить в Україну експрес-поштою.

«Дешеві товари сумнівної якості і походження. Зовсім небагато серйозних компаній торгують своїм товаром через інтернет», – стверджує Олексій Гащицький.

Саме на боротьбу з інтернет-торгівлею контрафактним товаром і спрямована ст. 401-1, яку пропонується додати до Митного кодексу. Коротко процедура знищення буде виглядати так.

Якщо хтось замовить експрес-доставку або доставку поштою пари оригінальних кросівок не у офіційного імпортера, то митниця вже не буде зобов’язана затримувати оформлення, як зараз, для інформування правовласника або його представника.

Зате, якщо у митників є обґрунтовані підозри, що товар з митного реєстру підроблений або піратський, то він може бути знищений за рішенням керівника митного органу. Але тільки при наявності в реєстрі інформації про те, що правовласник дозволяє знищувати всі виявлені підробки.

Про рішення знищити посилку декларанта зобов’язані повідомити по факсу або по електронній пошті і чекати відповіді 10 робочих днів. За цей термін власник товару (тобто кінцевий покупець) через декларанта повинен письмово або погодитися на знищення посилки, або заперечити проти цього. Мовчання буде розцінено як згоду.

Якщо ж власник проти, то вся інформація про те, хто, кому, коли і що відправив надійде правовласнику. І вже той за 10 днів має право подати на декларанта або власника товару в суд, а в якості забезпечення позову заборонити митниці проводити оформлення.

В іншому випадку, якщо не порушені якісь інші митні правила, посилку оформлять і відпустять, а всі збитки, понесені в результаті очікування, постраждалій стороні повинен відшкодувати правовласник.

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий