В Україні по-новому перерахують бідняків: хто в списку

0














Кабмін підрахує, скільки українців живуть за межею бідності. Для цього розроблена методика оцінки витрат людей.

Все це потрібно для реалізації держстратегіі з подолання бідності, розрахованої до 2020 року. Експерти кажуть, що до успіхів влади поки що можна віднести підвищення вдвічі мінзарплати, постійне зростання соцстандартів і плановане осучаснення пенсій. А до недоліків — високу інфляцію.

ЩО ЗАТВЕРДИЛИ. Як роз’яснили нам у прес-службі Мінсоцполітики, методика Кабміну враховує українські реалії, так і розрахунки ООН і ЄС. Це важливо, так як в ООН підрахували, що, за їхніми критеріями, у нас 67% населення живуть за межею бідності, бо не можуть витратити $5,05 в день на людину, як у країнах Східної Європи. Ми бідні і по так званому депривационному (немонетарному) критерієм ЄС (див. інфографіку), тобто неможливості придбати автомобіль (лише кожне четверте домогосподарство його має, за кордоном — в 3-3,5 рази більше), поїхати на відпочинок за кордон, самостійно сплатити компослуги (більше третини сімей отримують субсидії) і т. д.

За стандартами ЄС, якщо до людини застосовні чотири з дев’яти дериваційних критеріїв, він вважається бідним. А ось за оцінками Кабміну, у нас бідних в 2016 році було всього 23%. Адже наші критерії бідності враховують такі локальні моменти, як реальна купівельна спроможність долара. Наприклад, за кордоном буханець хліба коштує $1, у нас — удвічі дешевше, проїзд в транспорті — $2-3 і $0,1—0,2 відповідно і т. д. Тому методика Кабміну більш наближена до наших реалій.

Але за даними досліджень Інституту демографії і соцдосліджень імені Птухи, бідних у нас таки 60%, бо, за їх методикою, в цю категорію занесені всі люди з меншим доходом, ніж фактичний прожитковий мінімум. Він відрізняється від офіційного (для працездатних — 1684 грн, для пенсіонерів — 1312 грн) і зараз дорівнює 2800 грн. Це сума, за яку українець зможе купити мінімально необхідні товари і послуги на місяць.

ЕКСПЕРТИ. На думку демографів і економістів, насправді статистика не повною мірою відображають реальну картину із-за наявності в Україні потужної тіньової економіки і дедалі міцніючої «заробітчанства». Так, директор Інституту демографії Елла Лібанова визнає, що опитувані їх фахівцями люди, які мали доходи в тіні, відмовлялися відповідати на питання про свої доходи та витрати.

Президент Украналітцентра Олександр Охріменко зазначає успіхи в боротьбі з бідністю: це підвищення вдвічі мінзарплати, регулярний зростання соцстандартів. Але успіхам заважає висока інфляція — за минулий рік вона склала 14%. У той же час на тлі зниження легальних надходжень від заробітчан — з $7 млрд у минулому році до $3,9 млрд за 6 місяців нинішнього — явно збільшилася частка тіньової валюти, що надходить у країну. Про що свідчить зміцнення гривні — тривалий час йде підживлення валютного ринку. Все це не враховують далекі від нас експерти ООН, які працюють з офіційними цифрами, і лише частково намагається зробити влада.

А керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський бачить рецепт подолання бідності в розвитку економіки: «Стратегія та методика боротьби з бідністю — це рамкові документи, вони потрібні, щоб показати — держава розуміє: бідність — це погано, і треба з цим щось робити. Головний рецепт — розвиток і детінізація економіки. Тоді бідність поступово зникне сама собою».

СТРАТЕГІЯ БОРОТЬБИ З БІДНІСТЮ. П’ятирічна стратегія боротьби з бідністю, прийнята в березні 2016 року, передбачає зниження рівня бідності з 23% на початок минулого року до 15% на кінець 2020-го. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, держава готує для цього ряд механізмів: обіцяє допомагати з працевлаштуванням інвалідів, людей старше 45 років, перевчаючи їх на нові спеціальності, затребувані ринком. Також в планах було зменшити податки для людей з низьким і середнім доходом (до 10 тис. грн) і підняти їх для високооплачуваних, але про це поки не чутно. Не чути поки і про розвиток сільської місцевості. Тут не просто обіцяно відремонтувати інфраструктуру і запустити нові автобуси для працівників і учнів. Крім цього, Кабмін хоче стимулювати сільгоспвиробників за допомогою пільг, залучати туди молодих агроспециалистов, виділяючи їм гроші на будівництво житла.

«Поки зроблено мало, але є ще більш трьох років, щоб подолати бідність, — говорить Охріменко. — Розробка методики розрахунку кількості бідних допоможе Кабміну лобіювати у ВР необхідні закони».

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий