Вбивця Шредінгера: Хто і навіщо ліпить з Івана Бубонця Лі Харві Освальда (ФОТО+ ВІДЕО)

1

Автор Без Табу пояснює нюанси справи Івана Бубонця і розповідає, як далі будуть розгортатися події.

Якщо зірки запалюють, значить, це кому-небудь потрібно. Саме ця фраза першої спливла в підсвідомості після прочитання у позаминулому році дивнуватого інтерв’ю на одному з ресурсів. Там невідомий досі герой Евромайдана Іван Бубонець зізнавався в тому, що особисто вбив двох командирів Беркута на Інститутській 20 лютого 2014 року. Ще тоді ця історія викликала чимало сумнівів.

.

Одкровення Івана Бубонця

Один лише той факт, що інтерв’ю брала скандальна журналістка Анастасія Станко, змушував зробити деякі замітки на полях на всякий випадок. В ті часи група журналістів, нарочито вимагають «почути Донбас» і постійно подсовывающих всім «альтернативну позицію», особливо старанно намагалася виставити всіх учасників Революції Гідності в однаковому світлі. Але підступ перебував тоді лише фактаж – точніше, у невідповідності між історією Бубонця та офіційними поліцейською статистикою.

Чому журналістів краще взагалі не пускати в зону АТО

Щоб намацати в цій історії подвійне дно, довелося дочекатися початку активного переслідування героя інтерв’ю. За два роки ажіотаж навколо стрілка помітно вщух, і лише російські ЗМІ періодично оживляли інтерес до нього. Причому оживляли в дуже провокаційній контексті – мовляв, розстріл Майдану був зовсім не ініціативою Януковича або Захарченко, це була адекватна реакція силовиків на обстріл з боку окремих революціонерів». Далі слідував черговий теза псевдолибералов: якщо вже судити, судити всіх, а не вибірково.

Вбивця Шредінгера: Хто і навіщо ліпить з Івана Бубонця Лі Харві Освальда

Паралельно знову довелося звернутися до матеріалу зразка 2016 року, особливо після того, як Бубонець у відеозверненні спробував спростувати власне зізнання у вбивстві беркутівців. Героїчний стрілок коли стверджував, що вбивав командирів, але 20.02.2014 гинули лише рядові бійці спецназу Захарченко». Автомат, з якого вівся прицільний вогонь, чудесним чином перетворився у гвинтівку (хоча Сайга і АК зовні дійсно схожі). А персона таємничого побратима, який приніс Іванові Бубенчику зброю в чохлі від тенісної ракетки, і зовсім залишилося схованої десь у тумані.

Генеральна прокуратура ненавмисно догралася до цугцвангу. Як не ходи з колишнім революціонером, удару по репутації держави не уникнути. Виправдати не можна ніяк навіть з урахуванням закону про амністію учасникам Евромайдана. Адже цей закон суперечить принципам чинного КПК, якщо вірити Олексію Донському, підлеглому керівника департаменту спецрозслідувань Сергія Горбатюка. Писалося все нібито наспіх, умисне вбивство не включили в список злочинів, які заслуговують амністії, і звинувачення за ст 115 2 ч. зняти таким макаром не вдасться. Та й деякі міжнародні організації нібито тиснуть на слідство, хоча при ретельній перевірці може виявитися, що ці ж товариші з-за кордону і байки про секретні в’язниці СБУ запускали в маси.

ГПУ і так вже пішла на поступки, відкликавши вручене Бубенчику у вівторок підозру і взявшись куховарити нове. Дивно, що прокуратура тягнула так довго, оскільки вищезгаданий Горбатюк стверджував, що паралельне слідство у справах обох сторін конфлікту велося з 2014 року. І завдання за всяку ціну залучити кого-небудь до відповідальності начебто не варто. При цьому ніхто не пояснив причини такого різкого кроку назад. Намудрували з доказовою базою? Прийшли до якогось хитрого угоди з захистом? Як знати, як знати.

При цьому посадити Івана Бубонця прямо зараз – теж не найкращий варіант. Адже потрапили під суд бійців і командирів Беркута нині активно намагаються якщо не витягнути на волю, то вже точно мінімізувати покарання. Буде цікаво, якщо цивільний за два смертельні постріли (яких, можливо, не було) отримає довічне при виявленні раптово обтяжуючих обставин, а причетні до вбивства Небесної Сотні відбудуться символічними вироками та звільненням з лав правоохоронних органів. Сподобається це лише кремлівській пропаганді, яка буде уїдливо стверджувати, що всяка революція рано чи пізно пожирає своїх дітей.

Справа Бубонця — на контролі у ЗМІ / Іван Пєтухов via Facebook

Це прозвучить дивно і навіть як-то неправильно, але для знаходження юридично правильного рішення потрібна політична воля. Бубонець адже відверто заявив, що політики, які активно рвалися на сцену в розпал другого Майдану, цей самий Майдан зрадили. І дуже схоже на те, що доля головного героя останніх днів буде визначатися де-небудь на Банковій. Хоча б тому, що будь-який результат справи зробить істотний вплив на розстановку сил у політичних елітах. Той же Луценко, наприклад, може поховати всі свої перспективи, якщо зробить щось не так.

Поки ж можна констатувати лише один факт: ми отримали свого Лі Харві Освальда, нехай фігури двох силовиків і не співставні з Джоном Кеннеді. Але занадто багато тут пахне містифікацією, так і Москва готова з усіх рупорів віщати про «нову жертву хунти». Історія Надії Савченко нас явно нічому не навчила, а адже з точки зору пропаганди кейс Бубонця дуже схожий на пригоди колись героїчної льотчиці аж до закликів до народу об’єднатися проти нечистих на руку влади.

Як говориться в одному американському серіалі, якщо тобі здається, що тебе використовують, то так і є.

P. S. Нова слідча група на чолі з заступницею Луценко Анжели Стрижевської вже встигла пред’явити Бубенчику нова підозра. Про умисному вбивстві тут вже не йдеться – мабуть, доказів все ж замало. Але ось звинувачення в незаконному поводженні зі зброєю залишилося, так і посягання на життя співробітника правоохоронних органів висить. За однією із статей амністуватися можна, по другий – ніяк. Однак схоже на те, що всі отримають бажане. Бубонець – символічний вирок і чергові п’ятнадцять хвилин слави, ГПУ похвалу за розкрите резонансну справу, а ЗМІ (в тому числі російські) будуть мати привід говорити про «нову жертву режиму».

За матеріалами: Без Табу

Источник

Оставить комментарий