Війна світів по Трампу

3

Крім торговельних відносин напруженість між США і Китаєм зберігається і в сфері безпеки.

7 серпня Адміністрація США виконала обіцянку президента Трампа відновити санкції проти Ірану, і тим самим остаточно зафіксувала вихід США з ядерної угоди, досягнутої в 2015 році. У зв’язку з цим ЄС висловив своє розчарування, в Москві не без задоволення очікують різкого стрибка цін на нафту, Ізраїль і Саудівська Аравія відчувають почуття глибокого задоволення, Іран погрожує відновити програму збагачення урану і клянеться не поступатися США. Але всі ці вкрай неоднозначні події меркнуть у порівнянні з очікуваною повномасштабної торгової війни між США і Китаєм, якщо президент Трамп виконає ще одну свою загрозу і введе тарифні обмеження на 200 млрд. імпорту китайських товарів в США. Мова, нагадаємо, йдеться про двох провідних економіках світу з сумарним обсягом двосторонньої торгівлі в 600 млрд. доларів.

Коли в минулому році США ввели мита на імпорт сталі і алюмінію, все ще залишалася надія, що безглуздість цього кроку зупинить процес згортання усталеного світового торгового режиму. Однак потім пішли тарифи на обсяг китайського експорту в 34 млрд. доларів, підготовлено пакет на 16 млрд. доларів і, що найнебезпечніше, озвучена нова загроза про введення пішли на товари в 200 млрд. доларів. Китай симетрично відповів введенням тарифів на 34 млрд. доларів американського імпорту, підготував відповідь на 16 млрд, і, відповідно, на 60 млрд. Провідні ЗМІ КНР вкрай негативно відреагували на загрозу Трампа обкласти митом практично половину китайського експорту, звинувативши Вашингтон у намірах «розтрощити китайську економіку і перетворити Китай економічного васала США». У свою чергу, на зустрічі зі своїми прихильниками в Колумбусі, штат Огайо, Трамп заявив, що «ми відбудували Китай, тепер настала черга відбудувати нашу власну країну», знову звинуватив Пекін у несправедливої торгової практики і підкреслив, що «тарифи працюють», послаблюючи переговорну позицію Китаю. «Товари повинні обкладатися митами або вироблятися в США», – заявив Трамп. Всі ці заходи, за його словами, повинні зменшити гігантський зовнішній борг США у 21 трильйон доларів.

Зі свого боку, Китай ідентифікував 5207 найменувань товарів, що імпортуються з США, які будуть обкладатися митом від 5 до 25%, якщо Трамп реалізує свою погрозу. При цьому, як відзначають експерти, 500 найменувань товарів у цьому списку взагалі не імпортувалися з США протягом останніх років, а ще за 2000 позицій обсяги поставок обчислювалися сумами до 1 млн доларів. Таким чином, уряд Китаю створює ефект масштабних дій, які насправді дуже точно прораховані – зустрічні мита не будуть поширюватись на критичні елементи електроніки і великі літаки, в яких КНР гостро потребує. На даному етапі сторони обмінюються гострими випадами – твіттами Трампа з боку США та офіційними заявами з Пекіна, в яких висловлюється рішучість вистояти в «торговельної війни з США». Цікаво, що до протестів КНР приєдналися й інші країни регіону, зокрема Малайзія, які є важливими елементами торговельної інфраструктури регіону. Адже очевидно, що зниження вантажопотоку і неминуче зростання цін для кінцевих споживачів може істотно ускладнити економічну ситуацію далеко за межами КНР.

В одному з недавніх твітти Трамп стверджував, що введення тарифів є «надзвичайно вдалим». Однак факти свідчать про протилежне. У червні торговий дефіцит США виріс відразу на 7%, вперше за чотири місяці. За перші шість місяців 2018 року дефіцит торгового балансу збільшився на 19 млрд доларів у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, і якщо в торгівлі з Європою дисбаланс трохи вирівнявся для США з Канадою і Китаєм – погіршився. Негативними є прогнози і на весь 2018 року – очікується, що дефіцит зовнішньої торгівлі перевищить 550 млрд. доларів – найгірший показник за вісім років. Затвердження Трампа, що введення мит допоможе вирішити проблему величезного зовнішнього боргу не витримують критики, оскільки мита будуть платити споживачі товарів усередині США, але ніяк не уряди інших країн – власники боргу. Крім того, загроза введення нових масштабних мита призвела до падіння юаня порівняно з доларом, що, звичайно ж, вигідно Пекіну. Дорогий долар робить експорт американських товарів менш вигідним для споживачів, тобто приводить до результату, прямо протилежного бажаному.

Поліпшення економічних показників у США, яке дає підстави для оптимізму республіканців на майбутніх проміжних виборах, насправді є результатом податкової реформи минулого року і низки рішень, прийнятих ще адміністрацією Обами. На думку професора Колумбійського університету Джозефа Стігліца, торгова війна, розв’язана Трампом, принципово не може призвести до позитивних результатів, оскільки мита призведуть до подорожчання продукції всередині США, обсяг внутрішніх інвестицій зросте, що зумовить потребу в імпорті капіталу. На тлі зниження податків, проведених у минулому році, зростає дефіцит бюджету, а значить торговий дефіцит неминуче зросте. Виробники продукції «з Китаю» знайдуть способи перенести виробництво в інші юрисдикції, де можна безперешкодно отримувати китайські комплектуючі і є дешева робоча сила. Тим самим можливе поліпшення показників в торгівлі з Китаєм компенсується погіршенням торгівлі з якою-небудь іншою країною. При цьому слід взяти до уваги, що своїми діями Трамп різко підірвала довіру до встановлених правил світової торгівлі, зокрема, прийнятим у СОТ, і тому страхування ризиків експортно-імпортних операцій безсумнівно подорожчає. Втручання в ринок з боку держави, в даному випадку США, побічно виправдовує подібну практику і в інших країнах, що здатне серйозно підірвати основи процесу глобалізації.

Проблеми в економіці Китаю існують, і тому вже кілька років уряд КНР проводить політику зміни економічної моделі, стимулюючи внутрішній попит, а не експорт та інвестиції. Мита зі сторони США тільки підштовхнуть цей процес. Крім того, Пекін буде змушений сконцентрувати зусилля на інноваційному та технологічному переоснащенні, оскільки саме ці галузі є найбільш уразливими з точки зору подорожчання американських продуктів. Враховуючи, що уряд КНР має всі важелі контролю над економікою, відповідні рішення можуть бути прийняті і здійснені досить ефективно. Китай, і це стає дедалі очевиднішим, що в цій війні не програє.

Крім торговельних відносин напруженість між США і Китаєм зберігається і в сфері безпеки. Зокрема, Пекін висловив крайнє обурення прийнятим Конгресом законопроектом про фінансування національної оборони в 2019 році (так званий National Defense Authorization Act), в якому Китай віднесений до числа найбільших викликів національної безпеки США. Законопроект визначає напрями фінансування національної оборони на суму 716 млрд. доларів, приділяючи особливу увагу Китаю і активності КНР в Південно-китайському морі. Крім того, законопроект різко обмежує фінансування з бюджету Міноборони вивчення китайської мови в американських університетах і інші проекти Інституту Конфуція, передбачає додаткові заходи по боротьбі з передбачуваним шпигунством з боку КНР, а також посилення контролю за китайськими інвестиціями. Всі ці заходи перебувають у чіткій відповідності з висловленою нещодавно думкою керівництва ЦРУ, що «Китай має намір потіснити США з позиції домінуючих позицій у світі». Керівництво КНР закликав Адміністрацію США «не дозволити цього законопроекту вступити в силу», підкреслюючи його вкрай недружніх характер по відношенню до Китаю. Реакції Адміністрації та законодавців на цей заклик не було.

Facenews

Оставить комментарий