Як наближаються вибори можуть підірвати економіку України

4

В оприлюдненій у травні 2018 року доповіді Regional Economic Prospects Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) прогнозує, що в 2018 році економіка України виросте на 3%, а в 2019-му збережеться аналогічна динаміка.

Однак у цьому ж документі експерти ЄБРР висловлюють побоювання, що великі погашення держборгу 2018-2020 років і майбутні вибори в 2019-му представляють суттєві ризики для економічного зростання України. У цьому контексті позитивна динаміка в 3% швидше виглядає оптимістичним прогнозом.

Не до реформ

По всій видимості, зарубіжні донори вже не вірять, що українська влада напередодні виборів дадуть старт важливим реформам, які поки так і не зрушили з мертвої точки. Їх проведення не тільки розблокувало б стоїть на паузі з весни 2017 року фінансування МВФ, але і в більш довгостроковій перспективі покращило інвестиційний клімат і стимулювало економічне зростання.

«Найбільший ризик — припинення співпраці з МВФ, адже передвиборний процес може перешкодити реалізувати важливі реформи»

«Найбільший ризик — припинення співпраці з МВФ, — вважає Марія Репко, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії (ЦЕС). — Адже передвиборний процес може перешкодити реалізувати такі важливі реформи, як створення антикорупційного суду, відкриття ринку землі, приведення цін на природний газ до ринкових». На її думку, відсутність підтримки МВФ в поєднанні з високим зовнішнім боргом, виплати за якою Україні належить здійснити в 2019-2022 роках, негативно позначиться і на бюджетній, і на валютної стабільності. Нагадаємо, головним каменем спотикання на шляху до чергового траншу МВФ стало створення антикорупційного суду в форматі, який відповідає критеріям Венеціанської комісії. Якби в країні заробив цей орган, зниження рівня корупції забезпечило б рівні умови для всіх учасників бізнесу. Тоді б інвестори охоче вкладали кошти в українську економіку, стимулюючи її зростання.

Наступне «хворе місце» — мораторій на продаж сільгоспземель. Верховна Рада продовжує його з року в рік, прикриваючись популістськими гаслами про захист «народного добра», тоді як відкриття вільного ринку сільськогосподарських земель привернуло б в Україну багатомільярдні інвестиції і прискорило б економічне зростання.

Щастя всім

Ще одну загрозу для стабільного економічного зростання таїть у собі популізм, який в Україні напередодні виборів розквітає пишним цвітом. Як зазначає Марія Репко, в передвиборні роки може рости спокуса нарощування бюджетних витрат за рахунок нових боргів, адже депутатам потрібні дитячі майданчики, відремонтовані лікарні, підвищення соціальних виплат та святкові подарунки виборцям. У такій ситуації разом зі зростанням бюджетного дефіциту в економіці будуть накопичуватися дисбаланси.

Штучне підвищення рівня життя, не підкріплене економічним зростанням, навряд чи буде стійким

Як зазначає Єгор Киян, експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), останнім часом все голосніше звучать пропозиції підвищити мінімальну заробітну плату та інші виплати, що не відповідає економічному зростанню країни.

«Передвиборчий популізм може законсервувати економічні дисбаланси або посилити їх. Наприклад, необдумане підвищення соціальних стандартів знекровить бізнес і сповільнить зростання економіки», — аналізує можливі наслідки керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Громадянам обольаться передвиборною щедрістю політиків вже точно не варто — навряд чи штучне підвищення рівня життя, не підкріплене економічним зростанням, буде стійким.

«Теоретична можливість прийняття урядом популістських рішень може полегшити життя українцям у короткостроковому періоді, але лягти важким тягарем на плечі наступного керівництва країни», — попереджає Єгор Киян. Тобто наслідком передвиборної «роздачі слонів» може стати висока інфляція і брак ресурсів у майбутньому, з чим новообраної влади доведеться боротися шляхом закручування гайок.

Скепсис інвесторів

Справедливості заради варто відзначити, що чинна влада навряд чи може позмагатися в популізмі з опозиціонерами, багато з яких, за даними останніх соцопитувань, користуються високим рівнем підтримки. За даними дослідження, проведеного у квітні 2018 року групою «Рейтинг», на першому місці електоральних симпатій з майже 9% підтримки перебуває Юлія Тимошенко, коміка Володимира Зеленського та рок-співака Святослава Вакарчука готові підтримати 6%.

Інвестори воліють перечекати виборчий період, щоб більш точно визначити подальший вектор розвитку країни, але відкладені інвестиції можуть означати мільярди доларів недоотриманого ВВП

Президент Петро Порошенко та глава Радикальної партії Олег Ляшко можуть розраховувати на 5%.

Подібні віяння менш ніж за рік до президентських виборів не можуть не насторожувати. «Заздалегідь невідомо, хто переможе і збережуться «гарантії безпеки» для бізнесу. Зрозуміло, такий ризик враховується бізнесом і іноземними інвесторами, які з певним скепсисом ставляться до гарантій і обіцянок і стають менш здатними до домовленостей в питаннях реструктуризації позик і надання нових кредитів», — говорить Віктор Шулик, директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating.

Тобто під впливом фактора невизначеності в найближчий рік бізнес-активність в країні буде перебувати на мінімумі, а закордонні інвестори і міжнародні донори, найімовірніше, продовжать тримати паузу. Як зазначає Єгор Киян, інвестори воліють перечекати виборчий період, щоб більш точно визначити подальший вектор розвитку країни. Співрозмовник Фокуса також не виключає виникнення на ринку певної асиметрії, викликаної перерозподілом сфер впливу політичних сил, перепродажем активів і т. п.

За подібне передвиборчу охолодження інвестиційного клімату економіка може дорого заплатити. Як зазначає Олександр Паращій, відстрочені інвестиції можуть означати мільярди доларів недоотриманого ВВП.

Тривожний дзвінок

Поки що в українському політикумі наростає невизначеність, а МВФ тримає програму фінансування на паузі, кон’юнктура міжнародного ринку запозичень для України почала погіршуватися — з кінця квітня українські суверенні єврооблігації почали дешевшати і вже просіли на кілька процентних пунктів. «Зараз українські єврооблігації знаходяться під впливом глобального розвороту інтересу інвесторів в бік ринків, що розвиваються, — зазначає Марія Репко. — Якщо до цього додадуться побоювання з приводу МВФ, на Україну може чекати серйозна розпродаж».

Впоратися з борговим навантаженням без траншів МВФ і нових розміщень євробондів буде вкрай складно

Можливості нових запозичень на зовнішніх ринках, про які раніше заявляли в уряді, теж поступово звужуються. «На ринку присутня надлишкова ліквідність з-за тривалих стимулюючих політик центробанків найбільших країн, тому в України ще є шанси перекредитовуватися за нормальними ставками, — каже Віктор Шулик. — Але політика ФРС починає змінюватися — гроші стають більш дорогими, а фактор майбутніх виборів ще більш серйозно ускладнює можливості залучення публічних позик».

Впоратися з борговим навантаженням без траншів МВФ і нових розміщень євробондів буде вкрай складно. Нагадаємо, в 2019 році загальні виплати за держборгом України складуть близько $7 млрд. Для порівняння: міжнародні резерви НБУ на початок квітня 2018 року досягли майже $18,2 млрд.

«Якщо уряд усвідомлює ризик того, що в наступному році Україні буде практично неможливо залучати борги за кордоном, то вже сьогодні спробує створити запас на наступний рік», — вважає Олександр Паращій. Втім, якщо зараз проблему боргів влади залишать без належної уваги, після завершення виборчої капанії може не залишитися нічого кращого, як оголосити дефолт. Навряд чи це буде сприяти стабільному економічному зростанню.

В ручному режимі

Те, що кожні вибори в Україні створюють ризики для економіки, не можна вважати нормальною ситуацією. На думку Віктора Шулика, проблема полягає не у виборчому процесі, а в тому, що перманентні вибори не дозволяють реалізувати довгострокову економічну політику — від виборів до виборів починається боротьба за виборця, яка виражається у зміні пріоритетів державної політики і зміщенні акцентів на соціальну сферу. При цьому умови ведення бізнесу змінюються на догоду політичній доцільності, а інвестори так і не отримують залізних гарантій повернення своїх коштів.

«Україна так і не перейшла до довгострокового бюджетного планування. Все залишилося на стадії розмов. А це важливий чинник для розуміння стратегії розвитку держави, так само як і дієздатність і незалежність системи прийняття і виконання судових рішень», — продовжує Віктор Шулик. Мінімізувавши вплив ручного управління економікою, можна було б нейтралізувати негативний вплив на неї виборчих кампаній, незалежно від того, яких «клоунів» ЗМІ називають в якості прохідних кандидатів.

«>

Источник

Оставить комментарий