Як налагодити діалог поляків та українців

0

Взимку 2013-2014-го у варшавському громадському транспорті часто можна було почути розмови про Україну. Українцями захоплювалися, їм співчували; помітивши когось, хто говорить українською, пропонували допомогу, розповідає у своєму блозі на “Новому часі” журналістка Олена Бабакова. Три роки потому все по-іншому, про українців на вулицях польських міст, звичайно, говорять, але вже в іншому контексті: як їх стало багато навколо, скільки вони заробляють, чи готові вони розділити польські погляди на історію.

Інтерес до східних сусідів поляків, безумовно, є, але як перетворити його на більш глибоке польсько-українське партнерство?

Негативне, а часто просто скептичне ставлення до українців у Польщі провокують два фактори: непросте спільне минуле й актуальні міграційні процеси. Тема трагічних подій на Волині 1943-1944 рр., яку в Україні стали активно обговорювати лише останнім часом, у польському публічному просторі була присутня завжди. Якщо раніше Волинську трагедію розкручували праві радикали, то в останні роки тема впевнено увійшла в польський політичний мейнстрім. Тези на кшталт “українець тобі не брат, бо він любить Бандеру” тепер можна не тільки прочитати на другосортних сайтах, але й почути зі трибуни Сейму. Сумно, але факт: Волинь перестала бути в Польщі просто спірним і болючим моментом у відносинах із сусідами. Це реальний і потужний інструмент мобілізації електорату, який використовує ряд політичних партій, в тому числі і правляча “Право і справедливість”.

Боюся, українцям доведеться змиритися: досить високий відсоток поляків поділяють антиукраїнські погляди і без російської пропаганди, а їх переконання так само ефективне, як і у випадку розмов з тими, хто виходить на мітинги “за возз’єднання Криму з Росією”.

Занепокоєння викликає і те, що роль громадського подразника набуває тема міграції з України. Прем’єр Беата Шидло і шеф МЗС Вітольд Ващиковський воліють називати десятки тисяч українських трудових мігрантів, які платять податки і відрахування у фонд соцстрахування, “мільйоном українських біженців”. Така свідома підміна понять у Брюсселі викликає подив, але в пересічних поляків провокує переконання, що українці приїжджають в їх країну пожити за рахунок гостинних господарів.

Источник

Оставить комментарий