Як НАТО пережила саміт Трампа і не забула про Україну і Грузію

7

Внутрішні розбіжності у НАТО цілком затьмарили всі зовнішні питання, але підсумками саміту в Брюсселі залишився задоволений не тільки Дональд Трамп. Україні та Грузії теж вдалося чимало досягти.Багато хто чекав неприємностей на саміті НАТО в Брюсселі 11-12 липня. Але це стосувалося тільки першого дня, на який було заплановано обговорення витрат на оборону. Адже те, що більшість країн Північноатлантичного альянсу виділяють на це мало грошей, викликає особливе невдоволення президента США Дональда Трампа.

Втім, незважаючи на заочний спір Трампа з канцлером ФРН Ангелою Меркель (Angela Merkel), перший день завершився успішно. Учасники саміту прийняли спільну декларацію і попрямували на вечерю, де центральною темою була Росія.

Наступний день був присвячений Україні, Грузії та Афганістану. І він обіцяв бути спокійним.

Перерване засідання

Вранці 12 липня лідери НАТО зібралися на спільне засідання з президентами України і Грузії. І навіть встигли оприлюднити підсумкові заяви по обом країнам, перш ніж почалася буря. Трамп вирішив знову повернутися до питання витрат на оборону, начебто вирішеному напередодні. Тому засідання перейшло в обмежений формат, вже без представників третіх країн.

У деяких ЗМІ з’явилися повідомлення, що Трамп нібито пригрозив союзникам виходом США з НАТО, якщо ті не погодяться збільшити оборонні витрати. Була така загроза, досі невідомо: ні президент США, ні канцлер ФРН, ні інші учасники зустрічі у верхах прямої відповіді на це питання не дали.

Однак на прес-конференції президент США підтвердив «дуже сильну прихильність Вашингтона до альянсу. Він також заявив про «досягнення грандіозного прогресу» у збільшенні видатків на оборону. Після чого проголосив: «Я думаю, що, ймовірно, можу (припинити членство США в НАТО. — Ред.), але в цьому немає необхідності».

Чого ж конкретно досягнув глава Білого дому? Оголошувати цифри він залишив генсеку НАТО Єнса Столтенберга. Але той лише повідомив, що з моменту, коли Трамп вступив на посаду, всі держави НАТО, крім США, асигнували додатково 41 млрд доларів на оборону.

В результаті і заяву Меркель прозвучало цілком доброзичливо: адже саміт, на її думку, допоміг Альянсу краще усвідомити себе і свою затребуваність.

Трамп — про майбутню зустріч з Путіним

По закінченні брюссельського саміту Трамп вирушив у Великобританію. А 16 липня він планує зустрітися в Гельсінкі з президентом РФ Володимиром Путіним. Багатьох журналістів цікавило, що ж це означає для Північноатлантичного альянсу. Але такі переговори відповідають нинішньої позиції НАТО щодо Росії: зміцнювати оборону і вести діалог. А Столтенберг довго пояснював, наскільки важливо говорити з Москвою, особливо у період напруженості. «Ми продовжуємо прагнути до конструктивних відносин, коли дії Росії зроблять їх можливими», — відзначив він.

Сам Трамп заявив, що колеги навіть дякували його за намір зустрітися з президентом РФ. І що він сподівається знайти спільну мову з Путіним. «Хтось питав, ворог він. Ні, він мені не ворог. Один він? Ні, я не знаю його досить добре для цього, — пояснив Трамп. — Але, зрештою, він — конкурент. Він представляє Росію, я уявляю США».

У світлі неоднозначних заяв Дональда Трампа про анексію українського півострова Крим Росією журналісти запитали, чи готовий він визнати Крим російським. «Президент Обама дозволив цьому статися. Це було під час його «вахти», а не мою (…) Дозволив би я цьому статися? Ні, я б не дозволив», — відповів він. У той же час Трамп не знає, що буде з Кримом далі. «Але я не є щасливим з приводу Криму», — запевнив президент США.

Зустріч в Хельсінкі, як і «Північний потік-2», стали темами двосторонньої зустрічі Трампа з президентом України Петром Порошенком. «Це був абсолютно щира розмова, я дуже задоволений, що Україні був наданий пріоритет, була абсолютна необхідність, нам потрібно було поспілкуватися з президентом США перед поїздкою в Гельсінкі», — повідомив Порошенко. Він упевнений, що як Трамп в Гельсінкі, так і президент Франції Емманюель Макрон 15 липня в Москві в бесідах з Путіним порушено питання про звільнення українських політв’язнів в Росії і Криму.

Перспектива членства для України і Грузії?

Учасники брюссельського форуму підтвердили обіцянку, дану Києву і Тбілісі на саміті в Бухаресті у 2008 році. Тоді всі країни НАТО погодилися з тим, що в перспективі Україна і Грузія зможуть вступити в Північноатлантичний альянс. У нинішній декларації формулювання відносно обох країн розрізняються. Про Грузії кажуть, що це держава «стане членом Альянсу, і план дій щодо членства є частиною цього процесу». Причому поняття «членство» зустрічається в тексті кілька разів. Що ж стосується України, то у документі визнається її прагнення до членства в НАТО». Одночасно підкреслено право України визначати свій курс без зовнішнього втручання — мається на увазі, мабуть, Росія.

Якщо подивитися на цілі, які Київ ставив перед собою, то йому вдалося досягти чимало. В загальній декларації багато уваги приділено Росії і засудження її курсу, причому на першому місці стоять питання, що стосуються України. НАТО підтвердила підтримку територіальної цілісності України, запевнила, що не визнає анексію Криму, закликала Москву вивести свої війська з Донбасу і припинити підтримку сепаратистів. Окремо лідери альянсу обговорили перспективи миротворчої місії, підкресливши, що її мандат повинен поширюватися на всю зону конфлікту, включаючи кордон з РФ.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Оставить комментарий