Як НБУ банк «Хрещатик» для Кличка банкрут

4

У нашому розпорядженні є листування заступник голови НБУ Катерина Рожкової з співробітниками НБУ та КМДА з якої можна зробити висновок, що Нацбанк брав участь у спробі рейдерського захоплення банку «Хрещатик»

Перша частина листування — це спілкування Рожкової з Віктором Курцевым (керівник проектів і програм Департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ), який повідомляє їй, що банк «Хрещатик» надіслав донос на Київську міськадміністрацію (якої на той момент належить 24,93% акцій банку «Хрещатик»).

Дмитро курцев пише Рожкової, що «місто сконцентрувався без дозволу» (збільшив частку до 25%+1 акцмя). Після звернення банку, якщо діяти за законом, НБУ повинен оштрафувати місто за неузгоджені дії щодо отримання частки в банку.

На що Рожкова відповідає: «Вони замінять лист. Ми їх попросимо».

З іншого листування стає очевидним, що Рожкова дійсно мала вплив на банк «Хрешатик» і діяла при цьому за дорученням мера Києва Віталія Кличка.

Так 17 лютого 2016 року Геннадій Пліс (перший заступник голови КМДА ) просить Рожкову від імені Віталія Кличка перенести зустріч з акціонерами банку «Хрещатик» через… відсутність в Україні акціонера банку Андрія Іванова), а також в подальшому просить включити у список учасників – Андронова В’ячеслава (радник Кличка), а також замінити Ігоря Дворецького на Абдінова Артура (член наглядової ради банку «Хрещатик» ). Усі вказівки щодо зміни переліку приватних акціонерів до зустрічі, як пише Пліс, що виходять від Кличка.

Треба зазначити, що вказані особи, близькі до групи бізнесмена Андрія Іванова, який той момент конфліктує за контроль над банком з іншим акціонером — Василем Хмельницьким.

Далі 10 березня 2016 року Кличко (знову через Пліса) просить Рожкову особисто бути присутнім в КМДА на зустрічі з акціонерами банку «Хрещатик» з розгляду плану реструктуризації. А також 14 березня 2016 року просить проконсультувати з їх (КМДА + Іванов) позиції реструктуризації банку.

12 квітня 2016 року Пліс дякує Рожкову за виважену позицію в статті «Економічна правда», на що Рожкова відповідає: «Ми ж за вас переживаємо».

У цій статті від 11 квітня 2016 року Рожкова описує причини банкрутства банку «Хрещатик» і звинувачує в цьому акціонерів банку, які виводили гроші через фіктивні компанії. При цьому звинувачуються в цьому акціонери, що протистоять групі Кличко — а саме, Василь Хмельницький.

За нашими даними, Рожкова була в змові з ВиталиемКличко, який доручив Вадим Столар (заступник голови Комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку в Київській міській раді), фактично «смотрящему» по Києву, який раніше був замішаний у схемах Еліта-Центр «віджати» банк «Хрещатик» у одного з акціонерів – Василя Хмельницького .

Цей «тандем» з допомогою депутатів Київради заблокував збільшення капіталу банку і запропонували ключовому акціонерові «Хрещатика» Хмельницькому поділитися активом.

Згідно з розробленим планом, планувалося використовувати уповільнений конфлікт між будівельними магнатами Івановим і Хмельницьким. Предметом суперечки стала земля, будмайданчика та інші будівельні активи Kyiv InvestmentGroup (власники Іванов А. і В. Хмельницький). А також вплив на комунальні підприємства — пакети в «Київенерго», «Київводоканал» і «Київгаз», «Хліб Києва».

Для цього НБУ зажадав в короткі терміни наростити капітал банку. При цьому місто відмовився виділяти гроші, а емісари Кличко запропонували приватним акціонерам — повністю поступитися банк.

Проте в процесі переговорів Василь Хмельницький відмовився від даних умов.

Але оскільки основні клієнти банку були коммунальныепредприятия, на які у КМДА були «рычагивлияния», була зроблена зупинка комунальних надходжень у банк, і організований переведення рахунків комунальних підприємств в інші банки — що, фактично, підтверджують представники НБУ у статті від 11 квітня 2016 року.

Про те, що ситуація була спланована заздалегідь свідчить і той факт, що Столар, знаючи отготовящейс операції — незадовго до цього оформилкредит під заставу квартир в ЖК «Паркове місто» за завищеною вартістю.

5 квітня 2016г. правління НБУ прийняло постанову про віднесення ПАТ КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних, при чому в ЗМІ неодноразово озвучувалася думка, що Нацбанк передчасно та необґрунтовано вивів банк «Хрещатик» з ринку.

У відповідь НБУ посилався на порушення банком нормативу достатності капіталу, хоча перед цим дозволив банкам його порушувати .

Далі протягом 2016-2018 років велися різні судові суперечки стосовно визнання протиправною бездіяльності НБУ, неприйняття належних заходів щодо забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, безпеки зберігання коштів на банківських рахунках ПАТ «КБ» Хрещатик», невжиття адекватних, невідкладних і рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходи впливу банку.

Постановою від 27.02.2018 року Верховний суд відмовив Національному банку перегляду рішень судів попередніх інстанцій та призналнезаконным рішення регулятора про виведення з ринку банку «Хрещатик».

Фонд гарантування вкладів оцінив виплати вкладникам неплатоспроможного банку «Хрещатик» в 2,8 млрд грн

«>

Источник

Оставить комментарий