Як в Україні оцінили підсумки саміту НАТО

4

Україна отримала на саміті НАТО підтримку свого зовнішнього курсу і протидії агресії РФ, але не добилася стратегічних змін у стосунках з альянсом, вважають експерти.Результати брюссельського саміту НАТО, який відбувся 11-12 липня, не стали для України історичними, але продемонстрували рішучу підтримку Північноатлантичним альянсом Києва, вважають українські політики і експерти. На їхню думку, переговори українського глави Петра Порошенка з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом перед запланованою зустріччю з російським лідером Володимиром Путіним не дозволять говорити про ігнорування позиції Києва з найважливіших аспектів безпеки і геополітичних проблем.

Виправдалися очікування

У Києві спочатку не було надмірних надій на прорив у відносинах з НАТО на саміті в Брюсселі. Ще за кілька днів до цієї події голова представництва України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що альянс не готовий запросити Україну до участі в програмі посилених можливостей (Enhance Opportunity Program).

А екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж пояснив це невиконанням діючої щорічної програми з адаптації українських стандартів до стандартів НАТО. «Україна не виконує ряд критеріїв, особливо в області демократичних реформ, боротьби із злочинністю та корупцією, а також в секторі адаптації наших збройних сил до стандартів НАТО», — сказав Маломуж.

У той же час лідер входить в правлячу коаліцію партії «Народний фронт» і екс-прем’єр України Арсеній Яценюк закликав Захід зробити план дій щодо членства України в НАТО реальною перспективою. Політик зазначив, що згідно зі статистикою Центру стратегічних і міжнародних досліджень, Україна є другою серед членів і партнерів альянсу за видатками на оборону у співвідношенні до ВВП. «За цим критерієм ми вже можемо бути членами НАТО», — сказав Яценюк.

Найважливішим результатом саміту НАТО в Україні вважають підтвердження в підсумкових документах права країни «самостійно визначати власне майбутнє і зовнішньополітичний курс без втручання ззовні». Українські політики і експерти називають це визнанням прагнення України вступити в НАТО. Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко в інтерв’ю DW зазначив жорсткі формулювання альянсу в обговоренні військової агресії Росії проти України і незаконної анексії Криму.

Угорський фактор

Успіхом вважається згадка в заяві за підсумками засідання комісії Грузія-Україна-НАТО миротворчої місії ООН, яка «повинна отримати доступ до всієї території конфлікту в Донбасі, включаючи російсько-український кордон». У заяві йдеться, що спровокована Росією війна в Донбасі є «головним викликом для євроатлантичної безпеки». Депутат Верховної ради Вадим Денисенко зазначив, що на тлі спроб блокування Угорщиною засідання комісії Україна-НАТО, сам факт проведення тристоронньої комісії став успіхом української дипломатії.

Незадоволена новим українським законом про освіту Угорщина загрожувала не тільки заблокувати засідання комісії, але і прийняття будь-яких рішень стосовно України. Аналітик київського Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач пояснив це спробою офіційного Будапешта набити собі ціну у відносинах зі Сполученими Штатами. «Американський тиск на угорський МЗС не допомогло. Угорці зробили вигляд, що пішли на переговори з українцями, але не отримавши згоди на зустріч з Трампом, повернулися на колишню позицію», — нагадав Горбач.

Неявне присутність Росії

Київ отримав підтримку в Брюсселі і від американського президента Дональда Трампа, який виступив проти проекту будівництва російського газопроводу «Північний потік-2» в обхід України. Трамп назвав неприйнятним для США нести тягар витрат на оборону НАТО, коли інші держави-члени укладають торгові угоди з Росією.

До останнього часу було незрозуміло, чи відбудеться особиста зустріч Трампа на полях саміту НАТО з українським президентом Петром Порошенком. А коли вона все ж відбулася, це розцінили в Києві, як одне з досягнень української дипломатії напередодні переговорів американського лідера з російським президентом Володимиром Путіним. «Нехай ця зустріч була недовгою, але і за 20 хвилин можна викласти найважливіші для України позиції. Тепер є надія, що без нас, нас одружити не будуть», — сказав DW Володимир Огризко.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Оставить комментарий