Єдині, з ким росіяни здатні воювати – це ми

0














Десь із рік тому, перебуваючи вчергове в дорозі, увімкнув у готелі телевізора, а він чомусь увімкнувся точнісінько на якійсь черговій “п’ятихвилинці ненависті” у виконанні першого аналу роїського телесрачення. Ну, так вийшло, сам би я туди не тицявся, давно вже їх не дивлюсь взагалі.

І щойно увімкнув – чую, як якась тітонька репетує: “Ви далжни к нам с уваженієм атнасіться, ми – ядєрная дєржава!”.

Що було далі – не знаю, бо вже перемкнув. Але запало в пам’ять, бо подумалося: зайвохромосомні й справді геть поплутали повагу та страх, для них боятися – означає поважати. Нема сенсу пояснювати їм, що це не так, ліпше зробити, аби вони самі тебе боялися – щоправда, це все одно не означатиме поваги з їх боку, бо цього поняття в них, здається, в лексиконі просто нема.

Проте, з тієї пори, як я почув про оту “ядрьону дєржаву”, в них встигли впасти декілька ракет, накритися декілька супутників, розбитися декілька бойових літаків. Рік тому на параді загорілася їхня картонна “Армата”. Потім почалася ота чудасія з флотом: то “Отмірал Кузя” “робить шапку”, застрягає на півдороги до Сирії, а діставшись туди, починає хвацько топити власні літаки в морі; то “Отмірал Гнидорович”, щойно підгрібши до тієї ж Сирії, отримує пробоїну від іржавої рибачої лайби, тепер отой барановоз-розвідник виявився потопленим спецзагоном румунських вівців з бойового скотиняковоза “Ашот-7”. А напередодні, до речі, впав і віджався бурятський МІГ-31 – то вже не про флот, а знову ж таки – про супер-пупер-сучасні літаки…

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий