Жорстко вилаяла: Забужко показала реакцію Лесі Українки на двомовність

7

Письменниця Оксана Забужко оприлюднила уривок з листа української поетеси Лесі Українки Михайлові Кривинюку від 3 березня 1903 року про двомовність.

«Про двомовність 115 років тому. Третя книга Листів Лесі Українки (1903-1913) з’явиться на Форумі видавців у Львові, а я, на правах «таємного причетного», зараз жадібно читаю е-версію і не можу не поділитися деякими, як кажуть поляки, «актуальностями». Ось як Лариса Петрівна лає із Сан-Ремо майже-шурина (М. Кривинюка, майбутнього чоловіка сестри Ольги) за ідею зробити газету українських есерів двомовною, «щоб збільшити аудиторію» (де-то ми вже такий аргумент чули», – Забужко написала на своїй сторінці в Facebook.

Далі вона привела фрагмент тексту, в якому описується дана ситуація.

«Мені здається непрактичною думка двомовного видання. Російської літератури і так виходить набагато більше, ніж української, і грошей з української території пішло на те вже стільки, що пора нам «повертати своє». Я вважаю правильним, щоб скоріше, наприклад, «Революційна Росія» видавала на свій рахунок перекази видань укр. мову, ніж, щоб молоді та убогі українські організації видавали російські роботи», — сказано в листі.

Поетеса також написала, що Україна віддала Росії більше, ніж отримала у відповідь.

«Коли для Великоросії, то дуже убогі на такі подарунки «старшим братам» — ми вже й так дали їм більше, ніж самі взяли, навіть «податків крові» для терористичного руху, — коли ж ті російські видання призначаються для України, то це не наша справа-служити «русифікації», хоча б і революційного. Те, що українець захоче сказати в російській відомості, або «общерусской» публіці, то він може сказати у формі, наприклад, «листи до редакції», або «іноземної кореспонденції». Створити для того окремі видання і дорого, і зайве. Я була б рішуче проти такої витрати важко зібраних фондів українських. Щоб бути консеквентными, то довелося б не двомовні, а десятиязычные органи видавати і мирити всі литовські, єврейські, вірменські і т. д. фракції між собою. Вистачає вже, що цензура змушує українських лібералів до двомовності, а революціонерам бесцензурным воно ні на що не здалося», – процитувала Забужко лист Лесі Українки.

Поетеса також зазначила, що росіяни згадають про Україну, коли держава увійде в їхнє коло інтересів.

«Коли ми станемо для «братів» цікаві, то, повірте, згадають і вони знайдуть нас і самі. Я не просилася ніколи в союз з російськими емігрантами, але вони мене знайшли і ще дуже просили переводити їх видання і стати в нагоді, так, значить, я їм потрібна. Переводити дещо я погодилася, але на правах рівного з рівним, не приєднуючись ні до якої фракції, ні з ким не мирячись, а просто собі як незалежний перекладач. Я думаю, що таке положення єдино натуральне в цих відносинах», – додала ще одну частину послання Забужко.

«>

12.07.2018
23:40
Источник

Оставить комментарий