Золота броня Пашинського

6

Історія про те, як завод голови парламентського комітету з оборони армії недоброневики постачає.

Скандал із закупівлями в армію бронетранспортерів в десятки разів дорожче їх реальної вартості Пашинським і Гладковским не відображає всю ступінь гнилість системи оборонного замовлення. Мені прислали цікаву підбірку фактів про проект бронемашини «Варта«, яку для армії і силових структур будує завод Пашинського і Винника.

Бронеавтомобіль «Варта» народився в 2015 році на підприємстві «Укрглавпак», створеному на початку 2000-х Іриною Пінчук.

Весь цей час фірма спеціалізувалася на виробництві тари з пластмаси та оптової торгівлі нею, але в червні 2015 змінила профіль і зайнялася бронетехнікою. При цьому назва компанії було змінено на «Українська бронетехніка».

Статутний капітал фірми становив 11 800 грн., загальна кількість працівників – 30 осіб (таким воно залишається і донині).

Власником фірми став Юрій Стасько, а директором був призначений Олександр Кузьма.

Обидва молоді люди (менше 30 років), при цьому вони вже перетиналися між собою в медичному бізнесі, як співвласників компанії «Глобалмед», який працював на ринку фармацевтичних виробів. Обидва є керівниками лише номінально, за фактом же є керівником Микола Кузьма (дядько А. Кузьми). Місцезнаходження фірми зареєстровано за адресою: вул. Довженка, 18, де розміщувалася одна з фірм Н. Кузьми «Укрмед Дентал».

Микола Кузьма — виходець з медичного бізнесу, яким він займається давно і має в ньому неоднозначну репутацію.

Навесні 2015 року Микола Кузьма стає помічником (на громадських засадах) у глави парламентського комітету з національної безпеки Сергія Пашинського як радник з військової техніки. В «Українській бронетехніці» він став позиціонувати себе «головним ідеологом» і «консультантом».

Хронологія закупівель

2015

Незважаючи на повну відсутність досвіду в розробці бронетехніки, бронеавтомобіль «Варта» «Українська бронетехніка» розробила менш ніж за півроку (для порівняння – розробка «Дозору» тривала з 2007-го року).

Автомобіль був презентований публіці 7 грудня 2015-го.

Від «Української бронетехніки» машину представляв Микола Кузьма, а ось директор А. Кузьма і власник Ю. Стасько на презентації були присутні.

Автомобілю було видано позитивна оцінка, при цьому було підкреслено, що за рахунок вибору дешевого шасі МАЗ-5434) «Варта» буде коштувати істотно дешевше аналогів і її ціна складе приблизно 5 млн. (як показали подальші контракти на закупівлю, в реальності ціна склала понад 7 млн. грн.)

Презентований автомобіль не був узятий на дослідну експлуатацію, а відразу ж було закуплено у кількості 10 штук для потреб підрозділу КОРД.

Турчинов озвучив, що рішення про закупівлі більш великих партій буде приймати після використання перших машин в АТО, але Він відразу заявив про намір оформити держгарантію на закупівлю 100 штук.

На кінець 2015 залишалися невикористаними 500 млн. грн., що якраз вистачало на 100 автомобілів (якщо б їх ціна дійсно склала 5 млн. гривень).

За підсумком, держгарантія на ці 100 автомобілів все ж не була оформлена.

2016

Поставка 10 автомобілів для Корду була зірвана – вона повинна була відбутися в травні 2016 р., але автомобілі були поставлені замовнику не в травні, а тільки у вересні, всі були відбраковані і віддані на доопрацювання.

Проблеми виявилися не тільки в якості збірки «Варти», але і у недосконалості її конструкції як такої.

У січні 2016 р. Національна гвардія взяла досвідчений екземпляр «Варти» на пробні випробування. Результат випробувань був незадовільним – були відзначені такі суттєві недоліки, як:
— незабронирован відсік двигуна
— розгойдування бронекорпуса навіть при поворотах на малих швидкостях
— нехарактерний хрускіт при включенні переднього моста

Крім того, по ходу випробувань машина показала низьку надійність і постійно ламалася (зокрема, спочатку випробування повинні були проходити на полігоні в с. Старе, куди «Варта» взагалі не доїхала з-за поломки коробки передач, після чого випробування були перенесені на полігон в с. Нові Петрівці).

За результатами випробувань була складена Доповідна Записка, в якій було зроблено наступні висновки:
— автомобіль не відповідає Технічному завданню
— при порівнянні з іншими вітчизняними бронеавтомобілями поступається їм за всіма показниками.

Незважаючи на цей вердикт, Національна гвардія все одно уклала контракт на 40 машин (з вартістю 7,15 млн. грн. за машину)., причому зі 100% авансом (на таких умовах не укладаються контракти більше ні з одним іншим виробником).

За умовами цього контракту на 40 шт., перша партія в 10 автомобілів повинна була бути поставлена до кінця грудня 2016. Це також не було виконано – на 31.12.2016 жодна машина з 10 не була поставлена.

Паралельно цим процесам, «Варта» була включена в Держоборонзамовлення і в грудні 2016 р. отримала державний контракт на 10 машин вже для Міністерства оборони України (з ціною 6,66 млн. грн. за од.) з поставкою протягом 2017 р.

Таким чином, станом на кінець 2016 р. ситуація була наступна: «Українська бронетехніка» мала контракти вже на 60 машин, з яких не було здано жодної (10 все ж зданих, були повернені на доопрацювання), а наданий на випробування дослідний зразок був визнаний конструктивно невдалим і вимагає суттєвого доопрацювання (аж до заміни базового шасі)

Незважаючи на це, ніяких штрафних санкцій не було, а 29 грудня 2016 р. «Українська бронетехніка» потрапила у вузький список з усього 6-ти підприємств, яким у грудні 2016 р. виділяється державна гарантія №13010-05, спрямована на підвищення обороноздатності країни (єдина з приватних виробників, все решта 5 підприємств з цього списку – державні заводи Укроборонпрому).

«Українська бронетехніка» отримала по цій гарантії 272,9 млн. грн. Тобто підприємству з 30-ма працівниками на балансі було виділено 9,1 млн. на людину.

Для порівняння – «Львівський бронетанковий завод» (775 працівників) отримав 461 млн. (0,59 млн. на людину), «Житомирський бронетанковий завод» (850 работникаов) — 611 млн. (0,72 млн. на людину).

У зв’язку з тим, що держгарантія – це «дорогі гроші» для держави, так як є кредитом, виданим під 19% річних строком на 3 роки, в реальності, таким чином, 272,9 млн. грн. для держави перетворюються в 428,5 млн. грн.

2017

Цю гарантію у лютому 2017 р. Міністерство внутрішніх справ підписує з ними новий контракт на 39 автомобілів для Нацгвардії (третій за рахунком).

Тим часом перший контракт з Нацгвардією на 40 машин виконувався з серйозними проблемами — в установлений термін – грудень 2016 р. машини до замовника не потрапили. У квітні 2017 р. Національна гвардія отримала 1 машину з планованої до віддачі партії на дослідну експлуатацію.

За час експлуатації машина наїздила 3000 км. і повністю підтвердила початкові негативні враження. У підсумковому Акті про результати дослідної експлуатації було описано:
17 невідповідностей Технічного Завдання.
36 зареєстрованих поломок
21 рекомендація до зміни конструкції автомобіля
всього 74 зауваження.

При цьому частина зауважень були більш ніж серйозні і стосувалися життєво важливих показників:
відсутність бронезахисту відсіку двигуна
відсутність противоосколочной захисту
відсутність блокування диференціала переднього моста
— потужність двигуна менше, ніж потрібно за Технічним завданням

Два останніх вади (відсутність блокування диференціала й недостатня потужність двигуна) є непереборні, тобто обумовлені неправильністю самої конструкції автомобіля. Свою роль тут зіграла фундаментальна помилка у виборі базового шасі – білоруського МАЗ-5434, машини, розробленої в 1959 р., розробленою як лісовоз. Також цей недолік не тільки технічний, але і політичний, т. к. МАЗ-5434 комплектується російським двигуном ЯМЗ-236 виробництва Ярославського Моторного Заводу.

Таким чином «Варта» знову отримала вкрай негативну технічну оцінку, але вже в травні 2017 р. замовлені 40 машин були здані Національної гвардії.

Оскільки за місяць усунути виявлені під час дослідної експлуатації недоліки не представлялося можливим (особливо якщо пам’ятати, що 2 з них взагалі не можна видалити без заміни базового шасі), всі машини були здані з тими ж технічними недоліками, що мала машина, що проходила дослідну експлуатацію. В реальності отримані машини були непридатні до експлуатації в поточному своєму вигляді і вимагали довгої та кропіткої доопрацювання, тобто вважати цей контракт виконаним можна тільки умовно.

У цей час журналісти програми «СтопКоррупции» спробували зробити репортаж про те, як виробляються автомобілі «Варта», але натрапили на явне небажання зйомки з боку «Української бронетехніки». Коли ж журналістам передачі все-таки вдалося-таки потрапити на виробничу площадку, їх вигнали звідти із застосуванням сили

Контракт на 10 машин для Міноборони за ДОЗ не був виконаний взагалі – в термін так нічого з цього не було поставлено, вже у вересні 2017 р. було підписано додаткову угоду та термін був продовжений до травня 2018.

2018

Незважаючи на всі вышеперечисленно, «Варта» була включена в Держоборонзамовлення на 2018 рік на 49 машин.

Таким чином, станом на початок 2018 р., «Українська бронетехніка» вже отримала сумарно замовлень на 99 машин (майже 700 млн. грн. бюджетних грошей) + планується до закупівлі ще 49 машин. = усього 148 бронеавтомобілів або більше 1 млрд. грн..

З профінансованих 99 автомобілів замовник (держава) формально отримав лише половину — 50 машин, за фактом — лише 10 машин, при цьому це машини спецпідрозділу КОРД, яке в бойових діях не бере участь і найменше (у порівнянні з Нацгвардією і Збройними Силами) потребує броньовиках.

Стан справ у інших виробників

Для порівняння — ситуація з іншими українськими виробника легкої бронетехніки.

1) «Львівський бронетанковий завод» (775 працівників, існує з 1944 р.) – за весь час отримав замовлення тільки на 10 бронеавтомобілів «Дозор». При цьому «Дозори» постійно обговорюються у пресі у вкрай негативному ключі.

2) «КрАЗ» (3269 працівників, існує з 1958 р.) – не отримувала замовлень на свої бронеавтомобілі «Шрек» і «Фіона» взагалі, при цьому постійно згадується в пресі у негативному ключі за поставку ще в 2014 р. бронеавтомобілів «Кугуар» і «Спартан»

3) НВО «Практика» (250 працівників, існує з 1993 року) – в 2017 р. замовлено менше 20 бронеавтомобілів «Козак», при цьому компанія постійно проходить різноманітні перевірки всіх можливих перевіряючих органів.

4) «Корпорація Богдан» (1953 працівника, існує з 2005 р.) – не отримувала замовлень на свої бронеавтомобілі «Барс» взагалі, отримала лише замовлення на прості і дешеві небронированные санітарні автомобілі на базі пікапів, при цьому з приводу даного контракту в пресі був влаштований дикий скандал із залученням громадськості та комісії з волонтерів.

5) «Завод Кузня на Рибальському» /колишній «Ленінська Кузня» (1020 працівників, існує з 1862 р.) – з 2016 р. не отримувала замовлень на свої бронеавтомобілі «Тритон» взагалі, при цьому 4 броньовика «Тритона», які були поставлені ще в 2015 р. прикордонній службі, потрапили в листопаді 2017 під розслідування Національного антикорупційного бюро з дуже активним обговоренням цього факту в пресі.

Олександр ДУБИНСЬКИЙ, Dubinsky.pro

Tags: криминалрасследованияденьгиСергей Пашинскийторговля оружиембронемашина ВартаГладковский СвинарчукОлег ГладковскийГладковский ПашинскийУкрглавпакИрина ПинчукУкраинская бронетехникаЮрий СтаськоАлександр Кузьмакомпания ГлобалмедНиколай КузьмаКузьма ГлобалмедКузьма УкрмедУкрмед ДенталПашинский помощникиПашинский КузьмаВарта поставкиГосОборонЗаказВарта ГосОборонЗаказПашинский коррупциябронеавтомобиль ДозорПашинский бронеавтомобилиАлександр Дубинскийлоббизм
Источник

Оставить комментарий